“Гріпени” для України: що змінить постачання шведських літаків на фронті — огляд від експертів

Уряд Швеції надасть Світовому банку другу гарантію, завдяки якій Україна зможе отримати кредит на 236 млн євро. Кошти спрямують на покриття ключових витрат державного бюджету — виплату пенсій, зарплат державним службовцям і підтримку внутрішньо переміщених осіб. Крім того, Стокгольм оголосив про новий пакет допомоги Україні на суму 2,7 млрд доларів.

Частину фінансування буде використано для виробництва безпілотників, однак основна сума призначена для закупівлі шведських винищувачів Gripen (“Гріпен”).

Українські військові вже проходять підготовку на цих літаках, а восени програму навчання пілотів і технічного персоналу буде розширено.

Нова авіація для України: Швеція передасть Gripen і профінансує їх закупівлю

У жовтні 2025 року Україна та Швеція підписали лист про наміри, відкривши шлях до постачання шведських винищувачів. А 28 травня 2026 року після переговорів у Стокгольмі президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон повідомили про укладення угоди щодо передачі Україні 150 багатоцільових літаків. Перші 16 винищувачів мають надійти на початку 2027 року, ще 22 літаки новітньої модифікації Gripen E — до 2030 року.

“Україна чітко визначила літак Gripen як пріоритетний варіант для своїх ВПС у довгостроковій перспективі та має намір придбати новітню версію — Gripen E. Переговори тривають, і ми зможемо передати ці літаки до 2030 року… Це розширить українську ППО та протиповітряний захист Європи”, — зазначив прем’єр-міністр Швеції.

Володимир Зеленський підкреслив, що Україна отримує літаки разом з озброєнням, а не лише авіаційні платформи.

“Ці винищувачі оснащені конкретним озброєнням, зокрема ракетою “Метеор”, яка може завдавати ураження на відстані понад 200 кілометрів. Ми думаємо, що зможемо витіснити ці російські літаки, і вони не зможуть масово використовувати керовані авіабомби”, — зазначив він.

Винищувачі Gripen є основою шведських ВПС і регулярно проходять модернізацію. Останнє покоління цих літаків оснащене сучасними радарами великої дальності, ракетами класу “повітря-повітря” “Метеор”, а також засобами радіоелектронної боротьби. Експерти зазначають, що Gripen дешевший і простіший в експлуатації, ніж F-16. Крім того, літаку потрібна коротша злітно-посадкова смуга: для зльоту достатньо близько 800 метрів, для посадки — 600. Літак можна швидко дозаправити, переозброїти та знову підняти в повітря.

У Стокгольмі заявляють, що не побоюються можливої реакції Москви на подальшу підтримку України. За словами Ульфа Крістерссона, країни регіону давно готові до різних російських кроків у відповідь, включаючи гібридні загрози.

“Усі країни в нашому регіоні добре підготовлені до різноманітних російських реакцій, гібридних загроз і продовження будь-яких інших подібних дій. Тому це, власне, нічого особливо не змінює”, — підкреслив Ульф Крістерссон.

У межах нового пакета допомоги на 2,7 млрд доларів Україна спрямує близько 400 млн доларів на виробництво безпілотників. Решту коштів планують використати для закупівлі літаків Gripen. Крім того, Київ розраховує залучити для цього кредитні ресурси Європейського Союзу.

“Ми розраховуємо протягом наступних 10 місяців отримати перші літаки Gripen. Ми зі свого боку робитимемо все можливе”, — наголосив президент Володимир Зеленський.

Україна продовжує потребувати підтримки союзників для захисту від масованих російських атак. Однією з головних загроз для системи протиповітряної оборони залишається балістичне озброєння РФ. Тому вкрай важливо зберігати постачання ракет PAC-2, GEM-T і PAC-3 у межах програми PURL, заявив міністр оборони України Михайло Федоров. За його словами, понад 90% засобів протидії балістичним загрозам Україна отримує саме завдяки цій ініціативі.

“Гріпени” допоможуть боротися з російськими КАБами?

Як саме шведські літаки допоможуть Силам оборони та чим ця авіація суттєво відрізняється від тієї, яку Україна вже отримала від партнерів, в ефірі телеканалу FREEДOM розповіли:

• Богдан Долінце, авіаційний експерт;
• Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант;
• Олексій Буряченко, професор КАІ, президент “Міжнародного інституту дослідження безпеки”.

БОГДАН ДОЛІНЦЕ: Україні потрібно щонайменше 200 багатоцільових літаків різних типів

— Ми можемо порівняти дві платформи — F-16 і “Гріпени”. Насамперед тому, що це багатоцільові платформи так званого покоління 4+. По-друге, якщо порівнювати з F-16, то фактично ті “Гріпени”, які можуть бути передані Україні, є їхніми аналогами з погляду можливостей F-16.

Це літаки, які перебувають приблизно між блоками 50/52 і 70/72. Для розуміння різниці: Україна раніше отримувала літаки версії F-16 MLU, які фактично є модернізованими літаками версії Block 20/22. Коли ми говоримо про “Гріпени” цієї модифікації, йдеться про більш сучасні машини, які за своїми параметрами та характеристиками перевершують навіть основний літак Block 50/52, що перебуває на озброєнні більшості країн Європейського Союзу.

Друга важлива частина — це, звичайно, більш далекобійні системи, зокрема радар і можливість використовувати ракети з дальністю до 200 кілометрів. Крім того, у рази нижча вартість так званого володіння літаком. Для F-16 вона становить 20-25 тисяч доларів за годину польоту. Для тих самих “Гріпенів” цей показник, як правило, становить від 5 до 10 тисяч доларів за годину польоту.

“Гріпени” у зв’язці з далекобійними ракетами “повітря-повітря” “Метеор” із дальністю до 200 кілометрів і літаками дальнього радіолокаційного виявлення “Авакс”, які Україні обіцяли передати, фактично призведуть до того, що “Авакси” зможуть бачити повітряний простір на дальність до 450-500 кілометрів.

Наприклад, здійснюючи політ в абсолютно безпечній зоні на відстані до 200 кілометрів від кордону з Росією або лінії фронту, вони зможуть бачити на 200-250 кілометрів за лінію фронту і вглиб російської території.

Друга важлива частина — це F-16 і “Гріпени”. У цей момент вони зможуть виконувати польоти в так званому режимі радіомовчання з вимкненим власним бортовим радаром, що зробить їх практично невидимими для російських засобів протиповітряної оборони. Під час польотів на невеликих висотах, як правило до 1-2 кілометрів, вони зможуть підлітати на кілька десятків кілометрів до кордону або лінії фронту і з цього рубежу запускати ракети типу “повітря-повітря”, які далі наводитимуться та супроводжуватимуться літаками “Авакс”.

Для противника це матиме такий вигляд. Він бачить, що десь за 500 кілометрів літає літак “Авакс”, і в момент, коли російський літак підлітає для виконання свого завдання, буквально нізвідки з’являється ракета “повітря-повітря” на відстані менш як 100 кілометрів, від якої російський літак уже не зможе ухилитися і фактично буде знищений.

Якщо говорити про стратегічну авіацію, то “Гріпени”, на жаль, не зможуть ефективно протидіяти безпосередньо самим літакам такого типу, оскільки вони можуть здійснювати пуски на відстані сотень кілометрів від кордону з Україною. Фактично сьогодні ми не маємо засобів, які дозволили б діставати ці літаки.

За допомогою літаків “Авакс” ми зможемо виявляти російські ракети, запущені з цих літаків. Насамперед ідеться про ракети Х-101 та інші типи.

Друга важлива частина полягає в тому, що фактично запущені ракети з літаків Ту-22, Ту-160 або Ту-95 можуть бути знищені тими ж “Гріпенами” над територією Росії на відстані 50-100 кілометрів від кордону з Україною.

У 2020 році, коли Повітряні сили України ухвалили стратегію розвитку Повітряних сил України, передбачалося, що до 2035 року вся радянська техніка, яка перебуває на озброєнні Повітряних сил, стане непридатною і неактуальною для сучасних бойових загроз. Відповідно, планувалося, що Україна до цього часу повинна буде перейти на західні платформи.

Переважно розглядалися різні платформи — “Гріпени”, F-16, “Рафалі” та інші. Але вибір, очевидно, припав на F-16, оскільки на той момент було зрозуміло, що це наймасовіший у світі літак із достатньою кількістю різних типів боєприпасів, а також складник і компонентів для ремонту та підтримки цих літаків.

Планувалося, що Україні необхідно не менше 120 літаків для забезпечення наявних потреб. На сьогодні ми бачимо, що у зв’язку з новими загрозами та переоцінкою потреб Україні потрібно не менше 200 багатоцільових літаків різних типів.

З огляду на те що раніше Україні було обіцяно від 70 до 80 F-16 європейськими країнами, навіть у разі передачі всіх цих бойових машин усе одно залишиться потреба приблизно у 120-130 літаках. Саме “Гріпени” можуть фактично закрити цю потребу.

Крім того, володіти кількома однотипними літаками все ж таки набагато дешевше, ніж мати зоопарк різних типів авіаційної техніки.

ІГОР РОМАНЕНКО: “Гріпени” можуть дозволити відганяти авіацію противника від лінії зіткнення

— “Гріпени” планується передавати разом з озброєнням. Вони можуть дозволити відганяти авіацію противника від лінії зіткнення. Оскільки зараз у нас на F-16 та інших винищувачах такої можливості в повному поєднанні немає.

Винищувач плюс ракета “повітря-повітря” для F-16 забезпечують дальність застосування приблизно на 100-120 кілометрів. У противника ж ракета Р-37 на середніх і великих висотах може застосовуватися на дальності до 300 кілометрів і більше. Відповідні випадки вже були.

Противнику стане значно складніше діяти поруч із лінією зіткнення. А це означатиме появу можливості, яку ми давно шукаємо, — змінити ситуацію із застосуванням противником керованих авіаційних бомб. Це принципова позиція.

Як остаточно це працюватиме, ще належить побачити. Теоретично фахівці з авіації кажуть, що можливості такого роду справді можуть з’явитися. І це обнадіює.

Крім того, “Гріпени” наші пілоти почали освоювати вже порівняно давно. Тут необхідно буде наростити можливості з підготовки. Літак найбільш пристосований з думки умов виконання завдань. Шведи розробляли його і приймали на озброєння саме тому, що він може діяти з ділянок доріг, невибагливий в експлуатації, має менші витрати на обслуговування та низку інших переваг.

Тому будемо сподіватися, що освоєння пройде якомога швидше. І як мінімум з початку наступного року можна буде побачити його успішне застосування.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: “Гріпени” можуть стати фундаментом Військово-повітряних сил України

— Візит президента України Володимира Зеленського до Швеції дуже знаковий саме за лінією посилення Військово-повітряних сил і нашої повітряної оборони.

Це те, чого нам дуже не вистачало. Так, про це не прийнято було говорити голосно і публічно, зокрема з міркувань безпеки та щоб не давати зайвої інформації, наприклад, росіянам. Але справді нам постійно було потрібне саме авіаційне посилення. Тому що, як не крути, Росія на цей момент має перевагу в повітрі. Це факт, із яким дуже складно сперечатися.

Така кількість F-16, які перебувають і перебували в нас на озброєнні, на превеликий жаль, не змогла кардинально змінити ситуацію в повітрі з цілого ряду причин. Насамперед тому, що цих перших машин було недостатньо.

Наприклад, ціла низка літаків, які вже офіційно передані Україні та про передачу яких партнери давно публічно заявили, досі перебувають, якщо я не помиляюся, у Бельгії на ремонті. Їх доопрацьовують, оскільки єдина база ремонту в Європі знаходиться саме там. Тобто частина машин хоч і рахується за Україною, але ми досі не можемо їх використовувати.

Та й F-16, при всьому тому, що це винищувачі четвертого покоління і доволі сучасні літаки, якщо дозволите так сказати, досить “ніжні”. Для них потрібні спеціальні злітно-посадкові смуги. Вони надзвичайно чутливі до умов зльоту і посадки. Тому лише невелика кількість аеродромів в Україні навіть після глибокої модернізації можуть приймати ці літаки.

Ми розуміємо, якими можуть бути наслідки подібних рішень. Росія за допомогою своєї агентури в Україні, а така, на жаль, існує, доволі швидко дізнається, де літаки базуються і куди переміщуються. А потім іноді відбувається те, що відбувається.

Тому щодо F-16 справді існують питання і проблеми, про які не дуже прийнято було говорити публічно. Але й повністю замовчувати ці питання теж не можна.

“Гріпени” — це трохи інша історія. Це шведські машини, які розроблялися для складніших умов експлуатації. Це літаки, яким потрібна значно менш підготовлена смуга. Вони можуть як сідати, так і злітати з не настільки ідеальних смуг, які необхідні F-16.

Літаки постачатимуться разом із ракетами “повітря-повітря”, які зможуть використовуватися для протидії російській авіації та відтиснення літаків противника, що запускають КАБи, далі від наших кордонів. Це надзвичайно важливо, тому що війна КАБів — одна з реалій сьогодення.

Росіяни за допомогою КАБів буквально стирають з лиця землі українські міста. Тому ми зобов’язані разом із європейськими партнерами протидіяти цій загрозі.

Я глибоко переконаний, що “Гріпени” зможуть не лише відтіснити частину російської авіації від лінії зіткнення, а й протидіяти крилатим ракетам, які Росія запускає по мирних українських містах.

Крім того, сьогодні йдеться не лише про постачання літаків. У межах пакета підтримки та домовленостей, про які повідомив Володимир Зеленський, Україна розраховує створити спільне виробництво та вузлове складання на своїй території, а також вийти на масштабний контракт приблизно на 150 літаків.

Тому від такої співпраці виграють і Україна, і Швеція. Для шведської сторони це серйозні інвестиції у власну економіку та військово-промисловий комплекс.

Безумовним плюсом тих самих F-16 вважалося те, що цих літаків просто дуже багато. Але їхні недоліки почали проявлятися вже в процесі експлуатації. Зокрема тому, що в умовах подібної війни F-16 раніше ніколи не використовувалися.

Ми не говоримо, що це погані літаки. Якби їх було у 20-30 разів більше і ми могли б повністю закривати окремі райони свого повітряного простору для їх базування, тоді, безумовно, F-16 були б цілком гідними конкурентами “Гріпенів”.

Але F-16 — це Сполучені Штати. А “Гріпен” — це Швеція. І саме на такі проєкти сьогодні робить ставку Європа в межах курсу на автономізацію свого військово-промислового комплексу, про який неодноразово говорила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Європейці сприймають таку співпрацю з Україною як інвестицію в самих себе. Тому що “Гріпени” можуть стати фундаментом Військово-повітряних сил України. Але водночас ці літаки здатні відіграти аналогічну роль і в майбутній системі оборони Європейського Союзу.

Які літаки виявляться найбільш технологічними, які платформи пройдуть перевірку в умовах реальних бойових дій, саме на такі рішення надалі робитимуть ставку й інші європейські держави.

Тому мотивація Швеції не лише фінансова та виробнича. Вона також політична і пов’язана з розвитком автономного військово-промислового комплексу Європи. І, безумовно, український досвід протидії Росії в сучасній війні дронів інтегруватиметься в нові версії тих самих “Гріпенів”, які вже замовила Україна.

Про санкційний тиск також варто говорити окремо. Тому що “Гріпени” — це військове посилення, а санкції мають продовжувати чинити тиск на російську економіку, яка працює на війну проти України.