Китай і Казахстан об'єднуються: новий коридор обійде Росію, Кремль втратить мільярди

Основним рушієм цієї трансформації є Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, також відомий як «Серединний коридор». Цей шлях пролягає через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину, забезпечуючи сполучення між Азією та Європою. Його загальна протяжність перевищує 4 250 кілометрів, з яких найдовша ділянка проходить казахстанською територією.

Китай та Казахстан свідомо йдуть на ускладнення логістики, що включає комбінацію залізничних перевезень, поромних переправ та багаторазових митних процедур. Головними причинами такого рішення є токсичність, підсанкційність та ненадійність Росії як транзитної держави, а також прагнення Китаю диверсифікувати логістичні маршрути та зменшити залежність від нестабільних морських шляхів.

Для реалізації амбітних планів компанія «Казахстанські залізниці» (KTZ) має намір інвестувати близько 10 мільярдів доларів США до 2030 року. Ці кошти будуть спрямовані на модернізацію залізничної, портової та термінальної інфраструктури, що є критично важливим для збільшення пропускної спроможності маршруту.

У 2026 році планується будівництво 900 кілометрів нових залізничних колій. Зокрема, 300 кілометрів з них будуть прокладені на ділянці Аягоз – Бахти, що створить третій залізничний перехід на кордоні з Китаєм. Очікується, що завдяки цим інвестиціям пропускна спроможність маршруту зросте з 55 мільйонів до 100 мільйонів тонн вантажів на рік до 2030 року.

Для усунення логістичних «вузьких місць» на Каспійському морі KTZ також інвестує понад 100 мільйонів доларів США у будівництво шести нових вантажних суден. Вони курсуватимуть між портами Актау, Курик та Баку, оптимізуючи морську частину маршруту.

За даними асоціації Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, обсяги перевезень коридором демонструють зростання: з 2,76 мільйона тонн у 2023 році до 4,48 мільйона тонн у 2024-му. За перший квартал 2026 року маршрутом вже пройшли 173 контейнерні поїзди. Казахстанські залізниці планують забезпечити проходження 600 потягів протягом року, а у 2027 році інтенсивність планується наростити на 67%.

Наростаюча «токсичність» Російської Федерації, її перебування під санкціями та загальна ненадійність як транзитного партнера, згідно з повідомленням Служби зовнішньої розвідки України, є основними факторами, що змушують міжнародних гравців шукати альтернативні логістичні шляхи. Позиція Москви як головного сухопутного транзитного вузла між Азією та Європою піддається суттєвим випробуванням, що має глибокі економічні та геополітичні наслідки.

Наслідки зміни логістичних маршрутів також проявляються на внутрішньому російському ринку, де атаки на нафтопереробні заводи призвели до скорочення виробництва дизельного пального на 10% у травні. Так, Сили оборони України успішно завдали ударів по Волгоградському НПЗ та нафтоперекачувальній станції «Ярославль-3», що спричинило пожежі та руйнування ключових об'єктів інфраструктури. Ці події підкреслюють вразливість російської економіки та її залежність від стабільності інфраструктури.

«Головні причини – токсичність, підсанкційність та ненадійність рф, а також прагнення скоротити нестабільні сьогодні морські маршрути», – наголосили у СЗР.

У "5 канал" зазначили: «Лише за перший квартал 2026 року маршрутом пройшли близько 173 контейнерних поїздів. Річна ціль «Казахстанських залізниць» – забезпечити проходження 600 потягів, а вже у 2027 році інтенсивність планують наростити ще на 67%».

Про це також повідомили «Главком» з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України, а також "5 канал" у Telegram та WhatsApp англійською.

Якщо «Серединний коридор» вийде на повну потужність, це остаточно позбавить Росію статусу головного сухопутного транзитного вузла між Азією та Європою. Для Москви це означатиме втрату значних доходів від міжнародних вантажоперевезень та подальше послаблення її позицій у глобальній логістиці, що може мати довгострокові наслідки для економіки країни.