Антибалістичний щит України: стримувальні чинники та перспективи створення ракет для Patriot

Поки країна-окупант запускає по Києву сотні ракет і дронів, Україна дедалі гостріше стикається з дефіцитом перехоплювачів для Patriot. На цьому тлі США дозволяють Польщі локалізувати виробництво ракет до систем ППО, але Київ такої ліцензії так і не отримав.

США надали Польщі попередній дозвіл на локалізацію виробництва ракет для систем протиповітряної оборони Patriot на тлі глобального дефіциту перехоплювачів та посилення російських ракетних атак по Україні. Про це повідомив заступник міністра оборони Польщі Цезарі Томчик.

З його слів, Вашингтон після тривалих переговорів погодився на виробництво ракет PAC-3 MSE на підприємствах польського оборонного комплексу. Наразі США виробляють приблизно 600 таких ракет на рік.

Через критичний дефіцит і високу інтенсивність використання ракет у світі (зокрема для захисту України від балістичних атак) США запустили велику програму масштабування оборонно-промислового комплексу. Протягом наступних 7 років планується збільшити річне виробництво ракет PAC-3 MSE у понад три рази — до 2 000 одиниць на рік. Лише на 2026 рік армія США заклала у бюджет 1,3 мільярда доларів на закупівлю додаткових ракет Patriot, частина з яких призначена для підтримки України та зміцнення східного флангу НАТО в Європі.

За даними єврокомісара з питань оборони Андрюса Кубілюса, за чотири місяці одного лише зимового сезону Україна витрачає приблизно 700 ракет-перехоплювачів. Це перевищує весь річний обсяг, який здатна виготовити американська промисловість на сьогодні, через що Пентагон активно інвестує у розширення ліній збірки.

На цьому тлі Україна, яка вже неодноразово просила США надати ліцензії на виробництво ракет до Patriot та самих систем ППО, такого дозволу досі не отримала. За словами президента, Україна пропонувала запуск такого виробництва разом із європейськими партнерами, зокрема Польщею та Румунією.

Проблема загострюється на тлі масштабних російських атак по Києву та інших містах України. Українська сторона раніше заявляла про критичний дефіцит ракет для Patriot під час балістичних атак противника. За словами президента України, українські військові в окремі моменти повідомляли про вичерпання запасів перехоплювачів для відбиття нових ударів.

Водночас Польща стає одним із ключових партнерів США у сфері виробництва систем ППО. Окрім ракет до Patriot, Вашингтон також розглядає можливість локалізації у Польщі виробництва боєприпасів для HIMARS та ракет Hellfire.

Рішення США дозволити Польщі локалізувати виробництво ракет-перехоплювачів для Patriot безпосередньо пов'язане із глобальним дефіцитом ракет до систем ППО та зростанням інтенсивності сучасних воєн. Нинішні можливості американського військово-промислового комплексу обмежені — США виробляють приблизно до 600 ракет-перехоплювачів на рік, і цього недостатньо для покриття всіх потреб союзників Вашингтона.

Саме тому Сполучені Штати почали переносити частину виробництва ближче до потенційних зон конфлікту. Нагадаю, що Японія вже виробляє ракети до Patriot, а тепер аналогічні виробничі майданчики планують розгорнути у Польщі. Це свідчить про те, що США чудово розуміють масштаби майбутніх загроз як для власної армії, так і для союзників у Європі та Тихоокеанському регіоні.

Локалізація виробництва Patriot у Європі дасть змогу спростити логістику для Сил оборони України та частково зменшити залежність європейських країн від прямих закупівель у США.

У разі досягнення міждержавних домовленостей певна частина ракет, вироблених у Польщі чи Німеччині, може постачатись Україні. Водночас зауважу, що це не швидке рішення, а перспектива як мінімум до кінця 2026 року.

Окремо звертаю увагу, що навіть європейські виробники мають серйозні труднощі з виробництвом антибалістичних ракет. Станом на 2022–2023 роки виготовлення однієї ракети Aster 30 тривало до 40–42 місяців. Лише у 2025–2026 роках цей термін вдалося скоротити спочатку до 30, а згодом — з планом виходу на 18 місяців.

Загальноєвропейською проблемою залишається гострий брак нітроцелюлози та спеціальних хімічних компонентів, необхідних для ракетного палива. Хоча французька компанія Eurenco частково відновила потужності, криза ланцюжків постачання сировини (яка раніше масово імпортувалася з Китаю) досі гальмує темпи випуску.

Головною проблемою у виробництві французьких антибалістичних ракет (зокрема сімейства Aster 30, які є основою комплексів SAMP/T) є повільний та логістично ускладнений цикл виробництва, що не встигає за стрімким виснаженням запасів у реальних бойових діях.

Попри готовність Парижа співпрацювати з Києвом у сфері протиракетної оборони, низькі темпи випуску безпосередньо обмежують кількість ракет, які Франція здатна передати ЗСУ без шкоди для власної безпеки.

Важливо Підготовка може тривати 2-4 дні: скільки масованих атак на місяць зараз здатна здійснювати РФ

Я позитивно оцінюю саму ідею створення Україною власної антибалістичної програми, проте поки що залишається відкритим ключове питання — для яких саме систем ППО мають створюватися ці ракети. Україна поки що не має власного повноцінного антибалістичного комплексу, а наявні "гібридні" рішення на базі модернізованих радянських систем не здатні ефективно протидіяти сучасним аеробалістичним загрозам.

Причина, через яку США не погоджуються передати Україні ліцензію на виробництво ракет до Patriot, полягає відразу в кількох чинниках — економічних, технологічних та безпеці. Наразі Сполучені Штати фактично є монополістом у сфері виробництва сучасних антибалістичних ракет, а єдиною країною, яка отримала ліцензію до такого виробництва, стала Японія.

Американські оборонні гіганти (насамперед Lockheed Martin та Raytheon) розглядають технологію Patriot як ексклюзивний і вкрай прибутковий продукт. Натомість поява нового потужного виробника в особі України, яка здатна випускати зброю дешевше й у великих обсягах, створює ризики для довгострокових комерційних інтересів компаній США на глобальному ринку озброєнь.

Водночас США побоюються витоку критично важливих технологій у Росію. Ракети Patriot сімейства PAC-3 мають унікальні та надсекретні головки самонаведення. Передавання такої документації країні, на території якої ведеться повномасштабна війна, несе ризик перехоплення технологій російською розвідкою.

Крім того, американська сторона враховує ризик фізичного знищення потенційних виробничих потужностей в Україні через постійні російські удари. Будь-яке розгорнуте виробництво протиракет в Україні одразу стане пріоритетною ціллю для масованих ударів балістикою та дронами з боку РФ, що ставить під сумнів доцільність будівництва таких заводів під обстрілами.

Крім того, контроль над ланцюжком постачання ракет-перехоплювачів дає змогу Білому дому зберігати військово-політичний контроль. Повна автономія України у виробництві найефективнішої протибалістичної зброї зменшить її пряму залежність від рішень Вашингтона.

Нагадаю, президент Володимир Зеленський поставив завдання протягом року створити антибалістичну архітектуру спільно із країнами Європи. У переговорах щодо виробництва систем антибалістики вже взяли участь 13 держав та представники НАТО.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Важливо Patriot для Варшави, дефіцит для Києва: чому США роблять ставку на Польщу