Бийте по Україні, а не по нам: як у НАТО провалили відповідь на черговий російський дрон у Румунії

Після того, як у п’ятницю, 29 травня, російський дрон типу «Герань-2» поцілив у 10-поверховий будинок у румунському місті Галац, президент країни Нікушор Дан в інтерв’ю BBC цими вихідними зробив доволі скандальну заяву. Завдаючи ударів «по містах з іншого боку Дунаю» (тобто, по українських — Ред.), він закликав росіян впевнитися, що ушкоджень не зазнають румунські громадяни.

Ще раніше Нікушор Дан припускав, що російський «шахед», який влучив у багатоповерхівку в Галаці, змінив траєкторію через підбиття українською ППО. Щоправда, виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце це не підтвердив.

«На наших радарах ми бачили траєкторію цього дрона. Ми бачили, як він наближався з боку Чорного моря, перетинаючи Дунай, входячи в повітряний простір Румунії та падаючи в Галаці», — заявив Раду Міруце, додавши, що відповідальність за це цілковито на Росії.

Після рішення закрити російське генконсульство в Констанці й вислати консула, під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським у п’ятницю, 29 травня, Нікушор Дан наголошував, що Росія має припинити свої атаки. Київ і Бухарест домовилися прискорити співпрацю щодо спільного виробництва БПЛА, які можна швидко розгорнути. Як відомо, в середині травня міністерка закордонних справ Румунії Оана-Сільвія Цою заявляла про плани розгорнути в країні спільне з Україною виробництво дронів.

Тож, як бачимо, попри останню неоднозначну заяву Нікушора Дана, офіційний Бухарест важко звинуватити у відсутності підтримки України. Водночас, проблема з реакцією різних європейських країн на російські дрони та ракети в їхньому повітряному просторі має спільну загрозливу тенденцію. Про що саме йдеться? Та як у НАТО вчергове провалили відповідь на провокацію Росії? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

«Стіна дронів»: кожен сам за себе

Зараз вже мало хто згадає про ініціативу ЄС щодо створення «стіни дронів» на східному фланзі НАТО на базі українських технологій і досвіду. Ідею просували президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс. Це була відповідь на вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі у вересні минулого року. Після цього «невідомі» дрони з’являлися в Данії, Норвегії, Швеції, Німеччині та багатьох інших європейських країнах-членах НАТО.

Тоді Кубілюс, який також є колишнім прем’єром Литви, закликав спочатку до закупівель систем спостереження, а потім і дронових технологій, зокрема перехоплювачів, переважно в України, щоб не збивати дешеві «шахеди» та інші БПЛА дороговартісними системами на кшталт Patriot. Проте восени минулого року проти створення «стіни дронів» разом з Угорщиною і Словаччиною також виступили Німеччина та Франція. Серед аргументів, які доводилося чути, — дронові технології «живуть» дуже мало на полі бою в Україні, швидко з’являється щось нове, тож європейській промисловості невигідно вкладати гроші в технологію, яка умовно за півроку «помре».

Країни центральної та західної Європи не захотіли підтримати ініціативу, сфокусовану, як вони вважали, виключно на східному фланзі НАТО. Наприклад Німеччина просувала ініціативу «Небесний щит», до якої приєдналося 24 країни, зі своїми системами IRIS-T. Франція та Італія віддають перевагу своєму комплексу SAMP/T. Париж взагалі наполягає на більшій автономії Європи від американських систем озброєнь. Тож ініціативу «Небесний щит» на практиці в повній мірі так і не реалізували.

Проте російська загроза не просто нікуди не зникла. Після влучання російського «шахеда» в житловий будинок у Галаці божевільний заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв пригрозив новими ударами по країнам ЄС, які, за його словами, нібито є прямими учасниками війни проти Росії.

«Їм краще звикнути до цього. Це не востаннє. Йде війна. І громадяни країн ЄС, як населення держав у війні, не повинні спати, очікуючи мирних ночей», — додав Медведєв.

Ще після вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі, НАТО запустило операцію «Східний вартовий», у рамках якої мали впровадити антидронові системи для захисту зокрема східного флангу. Проте через вісім місяців ми бачимо, як натовські ЗС продовжують збивати дешеві БПЛА дорогими ракетами. На додачу до цього є ще одна проблема — невідповідність законодавчої бази країн східного флангу НАТО сучасним реаліям. Зокрема румунські військові пояснили, що не збили російський «шахед» через брак часу та юридичні обмеження.

Чергова російська провокація: як НАТО пропускає удар

Тож в питанні захисту від російських провокацій країни східного флангу НАТО сам на сам із загрозою. Більшість із них вже давно активно співпрацюють з Україною, розміщуючи на своїй території спільні дронові виробництва. Як бачимо, такі інциденти, навіть якщо вони призводять до травмування людей, аж ніяк не активують статтю 5 НАТО про колективну оборону. Ба більше, якщо у вересні минулого року після російських дронів у своєму повітряному просторі Польща задіяла статтю 4 НАТО про консультації із союзниками, то після влучання російського дрона в житловий будинок у Румунії і цього не відбулося.

До того ж, у реакції влади Польщі та Румунії на російські провокації (які у Румунії, на жаль, призвели до травмування двох людей) є одна спільна риса — запізніла чітка відповідь, що це були за дрони, як вони летіли та які мали цілі. Можливо влада Польщі та Румунії мала на меті заспокоїти своїх громадян, не піднімаючи надмірної паніки. Проте в результаті восени минулого року в Польщі цим вдало скористалася російська пропаганда — польське суспільство дуже довго й серйозно обговорювало конспірологію, а чи не були це українські дрони. У Румунії президент Нікушор Дан, не звіривши інформацію з Міноборони, публічно припустив, що російський дрон змінив траєкторію через підбиття українською ППО.

«Єдині винні у пораненні дитини та жінки в Галаці — це росіяни. У Румунії немає легітимної цілі для Росії, і в Україні немає легітимної цілі для Росії. Війна в Україні — це незаконна, нелегітимна та нічим неспровокована війна. Це означає, що ні зараз, ні в перший день росіяни не мали законних інтересів в Україні. Тож повна відповідальність за десятки жертв у Галаці — тобто десятки людей, які зазнали матеріальної, психологічної, емоційної чи фізичної шкоди — лежить на Росії», — дописав у Facebook румунський воєнкор Раду Хоссу.

НАТО провалив відповідь на чергову російську провокацію. За словами Володимира Зеленського, це політичний тиск і сигнал від Росії — «не допомагайте Україні». Також, на думку українського президента, Путін таким чином випробовує ППО країн НАТО — сусідів України, Білорусі чи Росії, що у них є, і чи можуть вони знищити всі ракети та БПЛА. Як бачимо, не можуть. І цей черговий інцидент із російським «шахедом» у Румунії стався на тлі наближення саміту НАТО в Анкарі, який, як вже писав ТСН.ua, ризикує стати найбільш контроверсійним за всю історію через прагнення Трампа покарати союзників.

За інформацією європейських ЗМІ, Вашингтон хоче скоротити свою військову присутність в Європі швидше, ніж планувалося. Найближчим часом Міноборони США представить відповідний план. Вже відомо, що Америка виводить з Німеччини 5 тис. своїх військовослужбовців. Також Трамп заявляв, що додатково 5 тис. американських солдатів отримає Польща. Проте офіційного рішення Пентагону досі немає. Також ТСН.ua неодноразово писав, що США більше не забезпечуватимуть конвенційний захист Європи. Андрюс Кубілюс вже давно виступав з ідеєю створення армії ЄС. Проте ініціатива не знаходить підтримки країн-членів. У Європи, за його словами, навіть немає єдиного оборонного ринку.

«Росія все ще виробляє більше, ніж ЄС, і це дуже небезпечно. Це створює спокусу для Путіна. Національні парламенти повинні запитати свої уряди: чому наші оборонні індустрії не масштабуються, попри зростання фінансування» — додав Андрюс Кубілюс.

Михайло Подоляк / © Associated Press Як уберегтися змій Усик — Дюбуа / © Associated Press Як відмити пригорілу каструлю / © pexels.com