«Треба стримувати, а не догоджати»: президент Литви відреагував на дискусії про переговори з РФ

Президент Литви Гітанас Науседа під час весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО в Сеймі заявив, що обговорення в Європі щодо того, хто представлятиме континент на можливих переговорах між Україною та Росією, не враховують реальних безпекових потреб, пише LRT. 

«Зараз уже неможливо заперечувати, що майбутнє безпеки Європи вирішується саме в Україні. Але передусім потрібно зупинити Росію. Її треба стримувати, а не намагатися догодити. Нові заклики до відновлення відносин із Москвою не відповідають безпековим потребам Європи», — заявив глава держави. 

Видання пише, що міністри закордонних справ країн ЄС нещодавно обговорювали можливі умови для переговорів із Москвою та погодилися, що робота має відбуватися через структури Євросоюзу. Зокрема, обговорення контактів із Росією активізувалися після того, як американські спроби досягти припинення війни фактично зайшли в глухий кут, а президент США Дональд Трамп перемикнув увагу на інші міжнародні теми.

Тим часом російський диктатор Владімір Путін пропонував кандидатуру колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера як представника Європи на переговорах. У Європі ж цю ідею не підтримали.

Крім того, Науседа зазначив, що без чітких умов і сильного стримування росіяни, навпаки, почуватимуться ще впевненіше, а не змінять свою поведінку.

Президент Литви також закликав посилити підтримку України. За його словами, якби кожна країна-член Альянсу щороку спрямовувала на допомогу Україні 0,25% свого ВВП, загальна сума підтримки могла б сягнути близько 143 мільярдів доларів або 122,7 мільярда євро.

Окремо він наголосив, що головна проблема полягає не у нестачі грошей, а у відсутності достатньої політичної волі та рівномірного розподілу відповідальності між союзниками. За його словами, Україна вже виграла для партнерів важливий час, який не варто втрачати.

Видання пише, що генсек НАТО Марк Рютте раніше пропонував схожу модель підтримки України на рівні 0,25% ВВП, однак провідні європейські країни цю ідею не підтримали. Водночас Литва взяла на себе зобов’язання щороку виділяти Україні допомогу у сфері безпеки та оборони в обсязі 0,25% свого ВВП.

Нещодавно Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас повідомляла, що Європейський Союз ризикує потрапити в російську пастку, обговорюючи можливе призначення спеціального представника для переговорів із президентом РФ Владіміром Путіним. Водночас ця пропозиція й надалі викликає суперечки серед європейських держав.