Путіну повідомили погані новини про стан російської економіки — Bloombreg

Посадовці Міністерства фінансів Росії та Центрального банку попередили Кремль, що нинішній рівень військових витрат ризикує спричинити небезпечне зростання бюджетного дефіциту. Про це свідчать документи та джерела, ознайомлені з перебігом внутрішніх обговорень, повідомляє Bloomberg.

За словами співрозмовників агентства, відповідальні за економічну політику чиновники запропонували нові скорочення військових витрат, побоюючись, що без цього ситуація з державними фінансами може погіршитися.

Проте представники Міністерства оборони та деякі чиновники Кремля, які наполягають на досягненні воєнних цілей Владіміра Путіна, виступають проти скорочення оборонних видатків. Вони стверджують, що різке зменшення фінансування військової сфери може завдати серйозного удару по економіці, оскільки значна частина підприємств зараз залежить від оборонних замовлень.

За словами джерел, Путін наказав Міністерству фінансів шукати можливості для економії в інших сферах бюджету, перш ніж скорочувати витрати на оборону.

Остаточне рішення щодо будь-яких значних змін залишається за самим Путіним, який традиційно виступає арбітром у суперечках між різними групами впливу всередині влади.

Водночас Міністерство оборони не лише чинить опір скороченням, а й наполягає на додатковому фінансуванні. За оцінками джерел, військовому відомству цього року може знадобитися ще до трьох трильйонів рублів понад уже затверджений бюджет.

Під час підготовки трирічного бюджетного плану чиновники вже прогнозували, що у другій половині 2026 року може виникнути потреба в додаткових 1,2–1,5 трильйона рублів для покриття військових витрат.

На той момент деякі представники влади сподівалися, що війна може завершитися після саміту між Путіним і президентом США Дональдом Трампом на Алясці в серпні минулого року. У такому разі військові витрати можна було б поступово скорочувати.

Однак ці розрахунки не справдилися.

За словами джерел, дискусії про майбутнє військових витрат точилися як до початку американсько-ізраїльської кампанії проти Ірану, так і після неї.

Російська економіка у п'ятий рік війни проти України дедалі сильніше відчуває тиск величезних військових витрат, а також наслідків західних санкцій.

Попри те, що конфлікт навколо Ірану тимчасовопідвищив світові ціни на нафту, чиновники не вважають це вирішенням проблеми.

За оцінками джерел, ціна на нафту мала б утримуватися на рівні понад 100 доларів за барель протягом щонайменше року, щоб суттєво полегшити фінансовий тиск на бюджет.

Але навіть у такому випадку це не усунуло б структурні проблеми російської економіки, включаючи високу інфляцію, нестачу робочої сили та зростаючі труднощі у банківському секторі.

Згідно з трирічним бюджетним планом, затвердженим Міністерством економіки, військові витрати до 2028 року мали залишатися приблизно на нинішньому рівні.

Після майже 30% зростання оборонних витрат, яке дозволило різко збільшити виробництво зброї та боєприпасів, темпи зростання оборонної промисловості мали сповільнитися до 4–5% на рік.

Однак навіть ці прогнози зараз виглядають надто оптимістичними.

У травні Міністерство економіки РФ знизило прогноз економічного зростання на 2026 рік із 1,3% до лише 0,4%.

Офіційні статистичні дані також показали, що російська економіка скоротилася в першому кварталі 2026 року порівняно з попереднім кварталом. Це стало першим квартальним спадом за останні три роки.

Погіршення економічних показників викликало невдоволення Путіна.

У квітні він публічно вимагав від уряду пояснень щодо того, чому економіка демонструє слабші результати, ніж очікувалося.

Попри зростання нафтових доходів на тлі напруженості на Близькому Сході, бюджетний дефіцит Росії продовжує збільшуватися.

За перші чотири місяці року дефіцит бюджету досяг 5,9 трильйона рублів, що еквівалентно приблизно 2,5% валового внутрішнього продукту. Це приблизно на 50% більше, ніж передбачалося річним бюджетним планом.

Хоча цей показник залишається нижчим за рекордний дефіцит у 3,8% ВВП, зафіксований під час пандемії у 2020 році, нинішня ситуація є складнішою через санкції та скорочення резервів.

Ліквідна частина Фонду національного добробуту Росії від початку повномасштабного вторгнення в Україну скоротилася приблизно на 60%.

Наприкінці травня міністр фінансів Антон Сілуанов фактично визнав складність ситуації.

«Потрібна певна стриманість у витратах», — заявив він, наголосивши, що пріоритетами бюджету залишаються оборона та соціальні видатки.

«Резерви не безмежні. Не можна допускати слабкості у фінансах в умовах таких масштабних змін у світі. Потрібно підвищувати ефективність бюджетних витрат», — сказав Сілуанов.

За даними Міністерства фінансів РФ, у січні–квітні державні витрати зросли майже на 16% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Водночас витрати на державні закупівлі збільшилися на 41%.

У перші два місяці року уряд уже був змушений витратити близько 500 мільярдів рублів із Фонду національного добробуту через падіння нафтогазових доходів під впливом санкцій.

Раніше Bloomberg повідомляв, що російська влада також розглядає можливість запровадження одноразового податку для окремих сировинних компаній і банків, щоб компенсувати нестачу коштів у бюджеті.

Крім того, влада Москви вже оголосила про скорочення інвестиційних програм і витрат на персонал після того, як доходи бюджету виявилися значно нижчими від очікуваних.

Занепокоєння ситуацією починають відкрито висловлювати навіть представники російської влади.

Минулого тижня депутат Державної думи Валерій Гартунг публічно розкритикував бюджетну політику уряду та нагадав про гіперінфляцію після розпаду СРСР.

«Що ми будемо з цим робити? Друкувати гроші? Як у 1992 році, коли ціни зростали на 30% щотижня? Ми ж розуміємо, що це не вихід», — заявив він.