Стагнація загострюється: чи війна ставить економіку Росії на коліна?

На тлі систематичних ударів українських безпілотників та тривалої війни, президент РФ Володимир Путін відкриває Петербурзький міжнародний економічний форум, вже п'ятий за час повномасштабного вторгнення. Його мета – відчайдушно знайти нові ідеї для стимулювання зростання економіки, яка різко сповільнює темпи розвитку.

Аналітики наголошують, що фінансова система держави-агресора демонструє чіткі ознаки стагнації. Російські урядовці намагаються виправдати спад високими відсотковими ставками, західними санкціями та штучно сильним рублем, проте реальні цифри вказують на системну кризу. Зокрема, зростання економіки РФ у 2024 році становило 4,9%, а вже у 2025 році цей показник стрімко обвалився приблизно до 1%. У першому кварталі 2026 року зафіксовано падіння ВВП на 0,2%, а прогноз на весь 2026 рік – символічне зростання на рівні лише 0,4%.

Одним із ключових факторів руйнування російського промислового потенціалу, як повідомило агентство Reuters, стали регулярні атаки українських дронів на стратегічні об'єкти в тилу РФ. Масовані нальоти на нафтопереробні заводи, порти та підприємства з виробництва добрив вивели з ладу значну частину промисловості. За найскромнішими оцінками, через пожежі та руйнування паралізовано понад чверть усіх нафтопереробних потужностей Росії.

Путін вже наказав чиновникам уряду терміново шукати альтернативні шляхи відновлення макроекономічних показників. Проте, попри войовничу риторику Кремля, великі російські підприємці та керівники корпорацій дедалі чіткіше усвідомлюють, що єдиним виходом із фінансового колапсу є негайне завершення бойових дій та виведення військ з України.

Внутрішні настрої еліт чудово ілюструє поведінка фінансових ринків під час будь-яких дипломатичних зрушень. Зростання та ентузіазм на російському фондовому ринку після кожної позитивної новини з мирних переговорів щодо України вказують на те, якою має бути їхня справжня відповідь.

Нині реальні переговори зайшли в глухий кут через безкомпромісну позицію Кремля. Це означає, що російському бізнесу доведеться готуватися до подальшого затягування пасків та нових збитків від української зброї, що посилює песимізм у бізнес-середовищі.

Економіка Росії охоплена системною кризою, яка поглиблюється під тиском зростання податків, санкцій, логістичних та кадрових витрат. Лише у першому кварталі 2026 року 6% підприємств припинили діяльність, а митні надходження впали до найнижчого рівня з початку повномасштабної агресії проти України.

Ця ситуація зумовлена кількома чинниками одночасно: з 1 січня 2026 року ставку ПДВ підвищено з 20% до 22%, уповільнилася робота соцмереж та інтернет-сервісів, зросли витрати на логістику, оплату праці та маркетинг. Прогнозується, що у другому півріччі значна частина компаній готується до скорочень, а близько 30% суб'єктів малого та середнього бізнесу можуть залишити ринок.

Високопоставлений керівник однієї з російських корпорацій, який погодився говорити на умовах анонімності, зазначив: «Зростання та ентузіазм на російському фондовому ринку після кожної позитивної новини з мирних переговорів щодо України за посередництва США вказують на те, якою має бути їхня справжня відповідь».

Без зовнішнього імпульсу, який міг би забезпечити лише мирний дозвіл конфлікту, російська економіка ризикує увійти в тривалий період стагнації. Замість очікуваного зростання спостерігається неминуче падіння, що змушує бізнес усвідомлювати єдиний шлях до порятунку.