«Це ваш вибір»: як прифронтові громади залишаються сам на сам із FPV-дронами

Останнім часом FPV-дрони, «Молнії», «Ланцети» та інші БпЛА дедалі частіше «полюють» саме на мирних жителів прифронтових сіл, селищ і міст. У щоденних зведеннях регулярно з’являються повідомлення про атаки безпілотників: «росіяни атакували FPV-дроном автівку неподалік приватного будинку», «російський FPV-дрон поранив чоловіка», «російський FPV-дрон вдарив по приватному подвір’ю, житловому будинку».

FPV-дрони створили нову реальність, у якій прифронтові громади втрачають не лише безпеку, а й базову інфраструктуру допомоги. Влада радить виїжджати — але не всі мають куди й на що. І люди залишаються сам на сам — із дронами, руїнами й питанням відповідальності, яке ніхто не поспішає вирішувати. Тим більше що голова Запорізької РДА вже відповів: якщо залишаєтесь — це ваш вибір і ваша відповідальність. Конституція з цим не погоджується.

Як виживати людям і що робить влада?

БпЛА — нова реальність для громад

Людям стає дедалі небезпечніше пересуватися навіть у межах власного подвір’я. Не кажучи вже про те, щоб дістатися до магазину чи роботи. На одному з відео з Краматорська видно, як мати з дитиною ховаються під деревами під час атаки дронів. Схожа ситуація — у Запорізькій, Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій та інших областях.

У частині прифронтових населених пунктів немає мобільного зв’язку, не працює громадський транспорт. Фактично люди опиняються в ізоляції.

У моніторингових Telegram-каналах регулярно з’являються повідомлення від жителів сіл, які скаржаться, що через відсутність зв’язку та електропостачання неможливо викликати навіть екстрені служби. Водночас через складну безпекову ситуацію до окремих населених пунктів не виїжджають бригади швидкої допомоги, рятувальники ДСНС, представники поліції та аварійні служби обленерго. А звернення до керівництва громади не завжди дають результат. Тож люди залишаються сам на сам зі своїми проблемами та почуваються покинутими.

У Запорізькій області від атак російських БпЛА найбільше потерпають громади Пологівського району — Гуляйпільська, Оріхівська, Малотокмачська, Воздвижівська та Преображенська. У Запорізькому районі під постійними ударами перебувають Біленьківська, Кушугумська, Новоолександрівська, Комишуваська, Таврійська, Тернуватська та Новомиколаївська громади. У Дніпропетровській області атак ворожих безпілотників найбільше зазнають Нікопольська, Марганецька, Покровська, Мирівська та Червоногригорівська громади.

Зазвичай російські «Молнії» вражають об’єкти нерухомості та критичної інфраструктури, а FPV-дрони влучають у людей та автівки.

За інформацією Запорізької обласної військової адміністрації, наданою у відповіді на запит ZN.UA, станом на 1 травня 2026 року через пошкодження ліній електропостачання, опор та обладнання без світла залишаються 129 населених пунктів на підконтрольній території області. Із них 117 — протягом тривалого часу.

Із квітня 2026 року знеструмлено ще 12 населених пунктів у Новоолександрівській, Комишуваській, Новомиколаївській, Вільнянській, Михайлівській та Біленьківській громадах Запорізького району.

«Нас діставали з-під завалів»

Унаслідок однієї з атак постраждала родина із села Мар’ївка Біленьківської громади Запорізького району. О 21 годині 13 березня російська «Молнія» влетіла в будинок, де в цей час перебувала родина.

«Було тихо. Я на веранді випікала хліб, чоловік пив каву. Хлопок — і все… Веранду рознесло, нас діставали з-під завалів, — згадує той вечір Ганна Каратєєва. — «Молнія» несла якусь вибухівку, й одразу все загорілося. Здавалося б, найбезпечніше місце, де було дві стіни, й туди прилетіло…»

Жінка згадує, що після вибуху одразу прибігли всі знайомі й друзі, які намагалися через Інтернет викликати «швидку» та ДСНС: «Люди приїхали власним транспортом і вивезли нас до міста, тому що «швидка» не їхала. Нам сказали, що десь на шляху ми їх зустрінемо, але нікого так і не було. Нас довезли до блокпоста, де надали першу допомогу та викликали «швидку», адже люди, які нас вивозили, не знали, до якої лікарні нас везти та яка складність травм. А ДСНС приїхали за кілька годин, коли вже все згоріло».

Ганна Каратєєва озвучила, що в селі немає групи швидкого реагування, яка б могла приїхати раніше за спецслужби й допомогти. «У селі має бути хоча б діжка з водою. Якби відразу почали гасити пожежу, більша частина хати могла б уціліти. Веранду зруйновано вщент, але інші кімнати, які можна було гасити з вікон, не допустили б подальшого розповсюдження полум’я. Документи й усе, що було в будинку, — згоріло».

Каратєєва додала, що схожа ситуація — в усій громаді. Люди бояться виходити навіть у власний двір, адже над населеними пунктами постійно літають FPV-дрони або «Молнії». Після пошкодження житла чи іншого майна місцеві жителі не можуть оперативно отримати акти обстеження, оскільки в громаді бракує працівників. Через це люди часто втрачають можливість оформити допомогу від держави або гуманітарних фондів.

«Зараз відновлюємо документи, щоб подати їх на компенсацію або отримати якусь допомогу. Але відновлення документів — це гроші, яких немає навіть на ліки. Я отримала поранення, діти теж були в лікарні. Перебували під наглядом, бо лікарі сказали, що на третю-четверту добу може проявитися контузія», — розповіла Каратєєва.

Родина і далі живе в Мар’ївці в орендованому будинку та поступово відновлює документи, щоб надалі отримати акт про пошкодження житла й мати можливість дістати компенсацію.

«Під час гасіння пожежі літали дрони»

Унаслідок іншої атаки постраждала й жителька Марганця Яна Мозуль. В автівку, яка була припаркована біля двора, влучив ворожий FPV-дрон.

«Це сталося вночі. Був вибух. Оскільки під час атаки дронів пожежники та працівники патрульної поліції не приїжджають, потрібно розраховувати на власні сили. Можна сказати, що нам пощастило, бо вогонь не розповсюдився на все авто й не дійшов до бензобаку. Тоді вибух був би сильнішим, могли постраждати будинки, — згадує Яна. — Під час гасіння пожежі над нами ще літали два дрони. Чи дивилися, чи чекали пожежників — сказати складно. Ми бігали, намагалися погасити вогонь. Забігали в будинок, де перебувала налякана дитина, потім знову вибігали й продовжували гасити. Слава Богу, що сусід прибіг із вогнегасником, бо наш був у машині, а ми її не змогли відкрити».

Яна Мозуль каже, що в Марганці від таких атак теж потерпають виключно цивільні об’єкти й люди. «Зараз складна ситуація з банкоматами — інкасатори бояться їхати до Марганця. Біля лікарні б’ють по автівках «швидкої» та власному транспорту лікарів. Там давно потрібні антидронові сітки. Але, попри обстріли, продовжують завозити продукти, супермаркети працюють. Хоча неодноразово були влучання в магазини й біля них. Люди живуть далі. Багато людей похилого віку не виїжджатимуть».

Родина виїхала з Марганця. Оскільки компенсації за пошкоджені автівки немає, родина не може отримати навіть допомогу від держави.

Яна Мозуль додала, що місто антидроновими сітками не закрито, але почали формувати групи для збиття «шахедів», «Молній», FPV.

Оператор бачить, куди влучить

Авіаексперт, співробітник Київського авіаційного інституту Валерій Романенко пояснив, що російські війська використовують різні типи безпілотників. Зокрема класичні FPV-дрони типу квадрокоптерів, наприклад, «Князь Вандал», а також БпЛА «Молнія», який має схожі системи керування й застосовується за принципом FPV-дрона.

Експерт стверджує, що оператор безпілотника до останнього моменту бачить, куди він влучить. Це є підтвердженням того, що російські військові цілеспрямовано атакують цивільних. «Різниця між FPV-дроном і звичайним безпілотником полягає в тому, що звичайний дрон має систему стабілізації польоту. Якщо оператор припиняє ним керувати, такий БпЛА або зависає в повітрі, або летить прямолінійно. А рух FPV-дрона треба що кілька секунд коригувати, бо може впасти».

Крім того, такі БпЛА можуть розкидати невеликі боєприпаси або міни, яких людина може не помітити й наступити на них, або дитина взяти погратися. Тому необхідно постійно попереджати людей про небезпеку торкатися будь-яких незнайомих предметів на вулиці чи на дорозі.

Романенко наголошує: антидронові сітки справді рятують, і ними потрібно закривати дороги. Водночас випромінюючі антидронові засоби в руках цивільних можуть бути небезпечними — якщо російські військові зафіксують сигнал засобами радіотехнічної розвідки, людина сама стає мішенню.

Сітки рвуться після першого прильоту

Начальник Управління капітального будівництва Марганецької міської ради Євген Євдокименко повідомив, що антидроновими сітками захищені лише об’єкти критичної інфраструктури. Для того, щоб накрити центральні вулиці Марганця, потрібні значні кошти, тому місцева влада залучає благодійників. Частину сіток вже отримали, однак цього недостатньо.

«Два з половиною роки перебуваємо в зоні активних бойових дій. Під це є пільги для платників податків, вони не сплачують жодних податків. Тому в місті бракує коштів. На останній сесії ми з міського бюджету виділили резервні гроші, які були призначені на електроенергію для «Міськводоканалу». Ще нам дуже допомагають наші партнери, міжнародники, місцевий бюджет і ОДА нам виділяє 13 мільйонів», — сказав міський голова Марганця Геннадій Боровик.

Голова Запорізької ОВА Іван Федоров під час брифінгу прокоментував ситуацію в Біленьківській громаді. Будівництво антидронових тунелів у Біленькому розпочали лише зараз, оскільки раніше пріоритет надавали громадам, розташованим безпосередньо поблизу лінії фронту — від Малокатеринівки до Оріхова. За словами Федорова, будівництвом займаються військові та Державна спеціальна служба транспорту, однак їхні можливості обмежені.

У Запорізькій ОВА уточнили, що в першу чергу антидроновими сітками облаштовують населені пункти, розташовані в межах 25 км від лінії бойового зіткнення. У другу — дороги, які перебувають далі ніж за 25 км від фронту.

В адміністрації зазначили, що визначення протяжності, дислокації та кількості доріг, які потребують антидронового захисту, належить до компетенції військового командування, яке веде бойові дії на території Запорізької області.

«Запорізька обласна військова адміністрація володіє повноваженнями координації визначення доріг, які потребують антидронового захисту, між військовим командуванням та замовником будівництва. У разі необхідності подається пропозиція до органів державної влади, які визначені замовниками будівництва, щодо додаткового будівництва антидронового захисту на ділянках доріг, що потребують захисту життєдіяльності територіальних громад», — йдеться у відповіді ОВА на запит ZN.UA.

Після завершення будівництва антидронових сіток влада планує повернутися до питання відновлення маршрутного сполучення з Біленьким. Але рішення залежатиме від безпекової ситуації та інтенсивності російських обстрілів. Наразі влада не планує примусово евакуювати жителів Біленького.

У Запорізькій обласній державній адміністрації також повідомили, що рішень про відключення або обмеження мобільного зв’язку на території Біленьківської громади не ухвалювали. В ОВА зазначили, що не надавали операторам мобільного зв’язку відповідних доручень чи розпоряджень.

Водночас в адміністрації сказали, що наразі вживають заходів щодо відновлення мобільного зв’язку на території громади.

Голова Запорізької РДА Олег Буряк заявив, що після обстрілів мобільних веж люди залишаються без зв’язку, і пункти незламності у цій ситуації ніяк не допоможуть.

«Старлінків у нас на території пунктів незламності немає, тому що вони дуже дорогі, а хтось має за них платити. Треба розуміти, що в сільській місцевості люди нечасто йдуть до пунктів незламності. Вони у своїх домівках мають генератори, павербанки або екофло. Жителі сіл максимально прагнуть автономності», — зазначив Буряк.

Антидронові сітки є на дорогах у Біленьківській, Кушугумській, Комишуваській, Новоолександрівській громадах. Однак це звичайна синтетика, яка після першого прильоту рветься, і її треба знову міняти.

«Ми не можемо накрити всю територію Запорізького району, тому захист облаштовують лише на пріоритетних напрямках, де є активний рух транспорту», — зазначив Буряк.

У Запорізькій ОВА зауважили, що функції захисту прифронтових громад області від ураження БпЛА та іншими видами озброєння належать до повноважень військового командування, яке веде бойові дії на території регіону.

«Своєю чергою Запорізька обласна військова адміністрація робить усе можливе для додаткового матеріально-технічного забезпечення підрозділів Сил оборони та безпеки України щодо протидії ураженню БпЛА та інших видів озброєння, яке застосовують збройні сили держави-агресора», — сказали в адміністрації.

«Адміністрація не несе відповідальності»

Голова Запорізької РДА Олег Буряк сформулював позицію влади щодо тих, хто залишається, відверто: «Військовий, поліціянт, лікар, рятувальник, водії маршруток — всі хочуть жити. Вони працюють, щоб жити, годувати свою родину, дивитися, як зростають діти, кохати свою дружину, любити батьків. Якщо мешканці хочуть до останнього перебувати в центрі всіх прильотів, адміністрація не несе за це відповідальності. Це усвідомлене рішення жителів. Якщо вони для себе вирішують бути в зонах активних бойових дій, мають розуміти, що, наприклад, електро- та водопостачання можуть бути не завжди. Рятувальники, лікарі, водії громадського транспорту не завжди приїжджатимуть, бо вони їм нічим не зобов’язані».

Буряк також уточнив, що водії громадського транспорту можуть відмовитися виконувати маршрути до прифронтових населених пунктів через загрозу для життя та безпеки: «Водій маршрутки має такі самі права, як інші люди. Якщо для нього маршрут становить небезпеку, він має право відмовитися від рейсу. В умовах воєнного стану транспортні компанії не зобов’язані здійснювати перевезення в зоні активних бойових дій, якщо не гарантується безпека водію».

Конституція каже інше

Представник Уповноваженого з прав людини в Запорізькій області Михайло Волков зазначив, що з правового та конституційного погляду органи державної, місцевої влади, військові адміністрації в жодному разі не знімають із себе відповідальності за громадян, які відмовляються від евакуації. «Головний обов’язок, визначений у Конституції, — захист життя та здоров’я людини. Влада зобов’язана надалі інформувати про загрози, забезпечувати доступ до укриттів, підтримувати життєзабезпечення. Але є об’єктивна безпекова межа, що впливає на спроможності реалізації цього обов’язку», — сказав він.

«Справді, примусова евакуація передбачена виключно щодо дітей. Доросла людина, яка залишається на території активних бойових дій, відмовляється від евакуації, свідомо бере на себе частину відповідальності за власне життя. Але це в жодному випадку не позбавляє її громадянських прав», — каже Волков.

За його словами, в органів влади має бути налагоджений механізм евакуації, щоб людина в будь-який момент могла звернутися та виїхати з небезпечної території. У Запорізькому регіоні діють три транзитні центри, куди вивозять людей.

«Влада радить виїжджати»

Поки тривають дискусії про межі відповідальності, люди в прифронтових селах живуть далі — без зв’язку, без транспорту, без гарантії, що «швидка» приїде вчасно. Одні залишаються, бо нема куди їхати. Інші — бо все нажите — тут. Треті — бо вірять, що якось обійдеться.

Конституція каже, що держава зобов’язана захищати їх усіх. Голова РДА — що це їхній вибір і їхня відповідальність. Між цими двома позиціями — живі люди, які самі гасять пожежі й вивозять поранених.