Бронювання за новими правилами. Уряд дав відповіді на головні питання

Кабінет міністрів 30 травня ухвалив зміни до системи бронювання військовозобов’язаних працівників. Вони стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану. Уряд відповів на найпоширеніші питання бізнесу, працівників та уповноважених осіб підприємств щодо перехідного періоду, підтвердження критичності, врахування працівників за сумісництвом, зарплатного критерію та строків розгляду документів. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Міністерство економіки.

«Нові зміни не скасовують бронювання для бізнесу. Їхня мета полягає в тому, щоб зберегти баланс між потребами оборони та потребами економіки, а також забезпечити, щоб бронювання отримували саме ті підприємства і працівники, які справді є критично важливими для роботи держави, громад, оборони та економіки в умовах війни», – пояснює Мінекономіки.

Оновлення стосується трьох основних блоків:

• Перший блок стосується зарплатного критерію. Для підтвердження критичності підприємства, а також для бронювання працівника, встановлюється вимога щодо рівня зарплати на рівні трьох мінімальних заробітних плат. Це 25 941 грн. Для підприємств на прифронтових територіях зберігається окрема умова на рівні 2,5 мінімальної заробітної плати, тобто 21 618 грн.
• Другий блок стосується працівників, які працюють за сумісництвом або вже мають відстрочку з інших підстав. Такий працівник враховуватиметься у квоту бронювання лише один раз, за одним місцем роботи. Це дозволить уникнути ситуацій, коли одна людина одночасно збільшує квоту на бронювання на кількох підприємствах.
• Третій блок стосується перегляду критеріїв критичності. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають перезатвердити власні критерії критичності за погодженням з Міноборони та Мінекономіки. Після цього підприємства, які вже мають статус критично важливих, мають підтвердити відповідність оновленим критеріям.

Водночас для бізнесу передбачений перехідний період. Чинна критичність підприємств не скасовується автоматично. Також до 1 вересня зберігається діюче бронювання військовозобов’язаних працівників таких підприємств.

Типові питання щодо нових змін до бронювання

1. Як працюватиме бронювання для працівників за сумісництвом?

Працівник враховуватиметься у квоту бронювання лише за одним місцем роботи. Це не обов’язково має бути основне місце роботи. Якщо військовозобов’язаний працює на основній роботі та ще на кількох підприємствах за сумісництвом, врахувати його в кількість військовозобов’язаних, які працюють на підприємстві, можна лише один раз.

2. Чи може працівник бути заброньований на підприємстві, де він працює за сумісництвом?

Так, якщо саме це підприємство враховує його у свою квоту бронювання. Головний принцип полягає в тому, що один військовозобов’язаний може бути врахований лише один раз, незалежно від кількості місць роботи.

3. Чи потрібно підприємствам знову подавати документи для підтвердження критичності?

Так. Рішення щодо підтвердження статусу критичності державні органи прийматимуть за оновленими критеріями та після отримання від підприємства повного пакету документів.

4. Що буде, якщо документи на бронювання розглядають довго і вони втрачають актуальність?

Державний орган має розглянути звернення підприємства у строк не більш як 10 робочих днів. Щоб уникнути затримок, підприємству потрібно подати повний і достовірний пакет документів.

5. Чи зберігається критичність підприємства на час перехідного періоду?

Рішення про визнання підприємств критично важливими, строк дії яких завершується 1 вересня.

6. Чи зберігається чинне бронювання працівників?

Так. На час перехідного періоду зберігається і чинна критичність підприємств, і чинне бронювання військовозобов’язаних працівників цих підприємств.

7. Що змінилося для ФОПів?

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронювання ФОПів не передбачене.

8. Що змінилося для державних і комунальних підприємств?

Зміни щодо розміру нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб, тобто працівників, не стосуються державних і комунальних підприємств.

9. Зарплатний критерій рахується до чи після сплати податків?

Йдеться про нараховану середню заробітну плату, тобто до сплати податків.

10. Чи не виникне затримок через масове подання документів?

Уряд скоординував роботу державних органів щодо дотримання строків розгляду звернень. За умови подання повного і достовірного пакета документів рішення має бути прийняте у строк не більш як 10 робочих днів.

11. Що має робити заброньований працівник критично важливого підприємства?

Працівнику не потрібно самостійно подавати документи для підтвердження критичності підприємства. Йому варто перевірити у роботодавця, чи зберігається чинне бронювання, стежити за актуальністю військово облікових даних і завчасно уточнити свій статус у відповідальної особи підприємства.

12. Що мають зробити уповноважені особи критично важливих підприємств?

Уповноважені особи повинні завчасно перевірити, чи відповідає підприємство оновленим критеріям, переглянути список працівників для бронювання, окремо перевірити працівників за сумісництвом, оцінити рівень середньої зарплати підприємства і зарплати працівників, яких планують бронювати, підготувати документи для перепідтвердження критичності та не відкладати подання до завершення перехідного періоду.

13. Де підприємства зможуть дізнатися про оновлені критерії критичності?

Підприємства мають орієнтуватися на офіційні рішення органів, які визначають критичність у відповідній сфері або регіоні. Після перезатвердження критеріїв актуальна інформація буде доступна через офіційні канали відповідного міністерства, центрального органу влади або обласної військової адміністрації.

До слова, Кабінет міністрів переглянув правила бронювання працівників від мобілізації та зобов’язав підприємства, важливі для обороноздатності країни, повторно пройти перевірку на критичність. Якщо працівник уже має бронювання, воно залишається чинним незалежно від того, чи розпочато перегляд критичності підприємства.

Як відомо, в Україні у 2026 році продовжує діяти воєнний стан і загальна мобілізація. Водночас законодавство передбачає чіткий перелік категорій громадян, які не підлягають призову під час мобілізації. Ключові зміни останнього часу спрямовані на цифровізацію процесів, тому значну частину відстрочок наразі можна оформити або продовжити в один клік без візитів до ТЦК.