Кінець "еко-фейків": Україні залишилося 2 роки для адаптації до євростандартів

Нещодавній триденний навчальний курс Державної екологічної інспекції України зібрав інспекторів та провідних експертів, щоб підготувати їх до нових викликів. Завдання полягає в тому, щоб навчити фахівців виявляти порушення на упаковці хімічної продукції, тим самим адаптуючи національний контроль до європейських вимог.

Перший заступник голови Державної екологічної інспекції України Дмитро Заруба підтвердив, що адаптація до європейських стандартів є незворотним процесом, який впливає на повноваження екологічних служб. До робочої групи входять представники різних відомств та експерти проєкту ОБСЄ «Екологічний моніторинг наслідків війни проти України та стратегія відновлення», які працюють над усуненням розбіжностей між українським та європейським законодавством у сфері класифікації, маркування та пакування хімічної продукції.

Основна зміна, що очікується, стосуватиметься заборони так званого «зеленого камуфляжу». Виробникам буде заборонено використовувати на етикетках, у рекламі чи інтернеті такі терміни, як «нетоксичний», «екологічний», «зелений» або «натуральний» для небезпечної хімічної продукції. Замість абстрактних заяв, компанії повинні будуть наводити конкретні дані, наприклад, відсоток переробленого пластику. Дозволи будуть надаватися лише офіційним міжнародним або національним програмам маркування.

Експертка Світлана Берзіна підкреслила, що Регламент CLP у період з 2023 по 2025 роки зазнав значних змін, спрямованих на досягнення цілей Європейського Зеленого курсу та впровадження нових класів небезпеки. Це вимагає від України без зволікань наздоганяти останні європейські тренди.

Для українського бізнесу встановлено чіткий термін – 6 грудня 2026 року. До цієї дати підприємства повинні повністю класифікувати свою продукцію за класами небезпеки, розробити паспорти безпечності та застосувати правильне попереджувальне маркування. Хоча класифікація за деякими екологічними критеріями та руйнуванням ендокринної системи відтермінована до 2027 року для речовин і до 2028 року для сумішей, загальні правила маркування залишаються обов'язковими.

Експеримент, проведений організаторами навчання в одному з українських супермаркетів, показав, що переважна більшість товарів на полицях продається з суттєвими помилками в маркуванні. Це свідчить про необхідність термінових змін у системі ринкового нагляду та відсутність можливості подальшого відтермінування нових регуляцій.

Фахівці наголошують, що оновлена система класифікації та маркування хімічних небезпек продукції не потребує значних витрат або часу від виробників та імпортерів, на відміну від системи державної реєстрації хімічних речовин. Пріоритетом є інформування споживачів та користувачів продукції щодо її небезпек, щоб захистити здоров’я людини та довкілля.

"До складу робочої групи входять представники Мінекономіки, МОЗ, Держекоінспекції, ДСНС, Держпродспоживслужби, Держмитслужби, бізнес-асоціацій і компаній, наукових та експертних організацій, а також експерти проєкту ОБСЄ «Екологічний моніторинг наслідків війни проти України та стратегія відновлення» які презентують в межах навчальної програми очікувані зміни для усунення розбіжності між вітчизняним і європейським законодавством у сфері класифікації, маркування та паковання хімічної продукції. Ці зміни у першу чергу стосуються повноважень Держекоінспекції у сфері ринкового нагляду", — Дмитро Заруба.

"Стимуляційні вправи з оцінки маркування доводять що переважна більшість маркування виконана з суттєвими помилками за первинними ознаками, тобто без оцінювання якості проведеної класифікації та співставлення даних паспортів безпечності. Отже, подальше відтермінування застосування ТР КМП є неприпустимим і необґрунтованим. На відміну від системи державної реєстрації хімічних речовин, – класифікація і маркування хімічних небезпек продукції не потребує від виробників та імпортерів значних витрат і часу для забезпечення дотримання відповідності встановлених вимог. З іншого боку на вагах – інформування споживачів і користувачів продукції щодо її небезпек і попереджувальних заходів, тобто захист здоров'я людини та довкілля...", — Світлана Берзіна.

Україна стоїть на порозі значних змін у сфері ринкового нагляду за хімічною продукцією, що має фундаментальне значення для євроінтеграції та захисту споживачів. Запровадження суворих європейських стандартів не лише підвищить якість товарів на внутрішньому ринку, а й сприятиме гармонізації з міжнародними нормами, забезпечуючи людям повне інформування про небезпеки та заходи безпеки.