Лукашенко сам наляканий: ексочільник МЗС України пояснив, чи здатна Білорусь створити загрозу

Ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко в ефірі 24 Каналу проаналізував, наскільки реальним є ризик втягування Білорусі у війну. На його думку, Лукашенко добре розуміє наслідки такого кроку, а потенційна ціна для білоруської економіки може виявитися занадто високою.

Путін не відмовився від планів щодо Білорусі

У Москві й далі розглядають Білорусь як можливий додатковий напрямок тиску на Україну. Для цього Кремлю потрібен привід, який дозволить виправдати нові агресивні кроки та подати їх як нібито "захист" союзника.

Нагадаємо! Наприкінці травня 2026 року в Держприкордонслужбі заявили, що безпосереднього нарощування сил біля кордону з Україною на території Білорусі зараз не фіксують. Водночас у глибині країни видно процеси, які свідчать про сильніший тиск Росії на Мінськ, щоб той масштабніше долучався до війни. Саме тому на північному напрямку не виключають провокацій і подальшої ескалації.

Огризко звернув увагу, що останнім часом почали з'являтися заяви про українські безпілотники над територією Білорусі. На його думку, такі інформаційні вкиди можуть бути частиною підготовки потрібного Кремлю сценарію.

У Путіна ідея фікс полягає в тому, що Білорусь повинна так само бути частиною цього наступу. Вона нікуди не дівається,
– наголосив ексміністр закордонних справ.

Він зазначив, що Україна вже дала чіткий сигнал про наслідки можливої участі Мінська у війні. Йдеться не лише про військову відповідь, а й про вразливість самої білоруської економіки, яка значною мірою залежить від кількох ключових підприємств.

Якщо говорити по суті, то це дуже чітке попередження. Білоруська економіка посиплеться впродовж справді кількох ударів,
– сказав Огризко.

За його словами, у Мінську чудово розуміють ціну такого сценарію. Саме тому Лукашенко намагається балансувати між вимогами Кремля та небажанням втягувати країну у пряму війну проти України.

Чи може Білорусь відбити українські дрони?

Погрози Мінська не означають, що Білорусь має достатній захист від українських ударних засобів. Її протиповітряна оборона навряд чи здатна гарантовано прикрити ключові об'єкти, якщо режим Лукашенка все ж піде на пряме втягування у війну.

Говорити про те, що в Білорусі є сили ППО, які будуть збивати всі українські дрони, – це творче перебільшення,
– зазначив Огризко.

Економіка Білорусі тримається на обмеженій кількості великих підприємств, серед яких нафтопереробка, калійна галузь і кілька машинобудівних заводів. У разі ударів по таких об'єктах наслідки для режиму можуть бути швидкими й болючими.

З чим тоді залишиться батька? З бульбою на городі?,
– зауважив ексочільник МЗС України.

Це одна з причин, чому Лукашенко сам може боятися сценарію, до якого його підштовхує Кремль. Гучні заяви не змінюють того, що пряма участь у війні зробить Білорусь значно вразливішою.

Ядерні погрози й демонстративні маневри на території Білорусі не дали Мінську тієї переваги, на яку могли розраховувати в Кремлі. Навпаки, після цих сигналів Лукашенко сам опинився під тиском, бо західні столиці чітко показали: гратися в таку ескалацію небезпечно.

Огризко пояснив, що зупиняє Лукашенка від прямого кроку вступити у війну: дивіться відео

Тому погрози Лукашенка радше демонструють його залежність від Путіна, ніж реальну готовність до війни. Якщо Білорусь спробують втягнути у пряме протистояння, удар припаде не лише по військових можливостях Мінська, а й по самому образу сили, який Росія намагається підтримувати.

Що відомо про ризики з боку Білорусі наприкінці травня 2026 року?

20 травня 2026 року Володимир Зеленський повідомив, що Росія розглядає сценарії додаткових нападів на Україну, зокрема з напрямку Білорусь – Брянська область. Після цього Україна почала посилювати захист північних регіонів і окремо відпрацьовувати цей ризик.

• Михайло Подоляк наголосив, що Білорусь уже була одним із плацдармів для вторгнення у 2022 році, тому Лукашенко несе відповідальність за цю агресію. Водночас у Києві вважають, що для нового повноцінного удару з півночі потрібне велике угруповання, якого зараз у Мінська немає. Тому загрозу відстежують, але повторити сценарій 2022 року буде значно складніше.
• В Україні також дають зрозуміти, що будь-яка провокація з боку Білорусі не залишиться без відповіді. За словами Подоляка, північний кордон контролюють, а у разі прямого втягування Мінська у війну реакція буде негайною. Саме тому Білорусь, найімовірніше, і далі допомагатиме Росії політично та інформаційно, але намагатиметься уникати прямого входження у бойові дії.

Євген Костогризов зазначив, що Захід і далі підтримує дипломатичні контакти з Лукашенком, бо сподівається втримати Білорусь від прямої агресії. Але головний стримувальний фактор для Мінська – не самі розмови, а розуміння, що білоруська армія матиме в Україні дуже погані перспективи. Через це ризик з боку Білорусі зберігається, але не зводиться лише до нового наступу на Україну.

Associated Press нагадує, що Білорусь уже глибоко вбудована в російську воєнну систему. Її територію використовували для наступу на Київ, підготовки російських військових, спільних навчань, лікування поранених і військового виробництва. Саме тому Білорусь і далі лишається для Москви важливим тиловим майданчиком і потенційним плацдармом для нової агресії.