На тлі багатьох провалів Путін дедалі більше боїться стати ціллю дрона, – Le Monde

У цьому контексті показовим став його візит до Астани 27 травня – 29 травня, пише Le Monde.

Чому Путін дедалі більше непокоїться за власне життя?

В Астані Путін переміщувався у великому кортежі під посиленою охороною. Його супроводжували автомобіль із кулеметом і мобільна система радіоелектронної боротьби проти дронів.

Загалом у колоні було близько 20 машин, 14 мотоциклістів і гелікоптер спостереження. Перед проїздом президента частину міста попередньо перекривали та очищали від людей.

Хоч Путін завжди приділяв велику увагу безпеці, цей рівень захисту в Астані свідчить про його страх стати ціллю дрона.

Довідка: Раніше про страх глави Кремля перед "ліквідацією дроном" писав Forbes. За даними видання, він змушує диктатора проводити багато часу в підземних бункерах, скоротивши кількість публічних появ.

Його страх не безпідставний.

Останні місяці українські дрони неодноразово атакували Москву та область, підприємства оборонного сектору, військові аеродроми, великі нафтопереробні заводи та портові об'єкти в Балтійському та Чорному морях.

Нещодавно Київ почав масово використовувати дрони середньої дальності до 200 кілометрів, які майже неможливо виявити. Вони взяли під вогневий контроль дороги, що проходять через окуповані території від Криму до Донбасу. Через це Росії важко організовувати постачання та перевезення військ і ресурсів.

На фронті ситуація теж не краща. За оцінкою Інституту вивчення війни, темпи просування армії Росії під час весняно-літнього наступу 2026 року різко впали. Попри заяви Путіна про успіхи, дедалі більше росіян критикують затяжну війну та ставлять під сумнів її цілі.

Навіть наближені до Кремля експерти почали відкрито говорити, що повне підкорення України є нереалістичним, а захоплення нових територій створить для Росії додаткові проблеми через ворожість населення та зруйновану економіку.

За даними незалежних журналістів, у російській владі також зростають внутрішні суперечності. Причиною стали провали спецслужб, які не змогли захистити високопоставлених військових. Так, у 2025 році в Москві були вбиті троє генералів внаслідок українських операцій

Також повідомляється, що Путін побоюється можливого перевороту. Авторитет глави Кремля слабшає, а його слова дедалі менше сприймаються як достовірні. За словами аналітика з центру Карнегі Андрія Пертцева, еліти незадоволені відсутністю оновлення влади, частина бізнес- і політичних кіл розчарована провалом переговорів зі США, а прихильники війни звинувачують диктатора у відмові від нової мобілізації.

Це насерйозніша криза правління Путіна. Його образ "сильного лідера" стає дедалі менш переконливим, особливо з огляду на вік (74 роки виповниться у жовтні).

Політологиня Тетяна Кастуєва-Жан з Французького інституту міжнародних відносин вважає, що Путін стикається з "безпрецедентним набором викликів" і фактично опинився в пастці війни, яку не може ані виграти, ані завершити.

Зверніть увагу! Колишній високопосадовець російського уряду анонімно для The Economist заявив, що війна Росії зайшла в глухий кут. За його словами, ця ситуація схожа на шаховий "цугцванг", коли будь-який наступний хід лише погіршує становище.

Фахівчиня зазначає, що війна поступово руйнує неформальний суспільний договір у Росії: стабільність в обмін на лояльність.

Витрати на війну спочатку стимулювали економіку, але згодом спричинили інфляцію, дефіцит робочої сили та гальмування розвитку. Бюджетний дефіцит уже перевищив прогноз на 55%, а прогноз зростання ВВП на 2026 рік знижено з 1,3% до 0,4%. Втім, експерти не очікують швидкого краху режиму.

Як зазначає політологиня Анна Колін Лебедєв, суспільство адаптується до погіршення умов, а влада поки що зберігає контроль над елітами, тож різких політичних змін найближчим часом не передбачається.