Пухнастий тил: кого прикордонники бригади «Гарт» назвали своїми найвідданішими побратимами

На передовій, де кожен день може стати вирішальним, військовим потрібна не лише зброя та боєприпаси. Інколи найкращою підтримкою стає теплий погляд і м'яке муркотіння поруч. Прикордонники бригади «Гарт», які несуть службу на Південно-Слобожанському напрямку, поділилися історіями про своїх пухнастих «побратимів».

Міністерство внутрішніх справ України оприлюднило зворушливі фото, на яких захисники позують разом із котами та собаками просто на бойових позиціях. Ці кадри швидко розлетілися соцмережами, викликавши хвилю теплих коментарів від українців.

Як тварини опинилися на передовій

Більшість пухнастих мешканців бліндажів — це тварини, яких військові знайшли під час виконання завдань. Декого підібрали покинутими у зруйнованих населених пунктах, інші самі прибилися до позицій, відчувши людське тепло. З часом вони стали не просто «маскотами» підрозділу, а повноцінними членами команди.

Коти сплять у спальниках разом із бійцями, собаки пильнують периметр і попереджають про небезпеку. У бліндажах для них облаштували окремі місця, а бійці діляться з чотирилапими своїми пайками.

«Чекають і підтримують»

Як розповіли у бригаді «Гарт», присутність тварин на позиціях має неоціненний психологічний ефект. Коли поруч є жива істота, яка зустрічає тебе після важкого чергування, це допомагає перемкнутися, зняти напругу і хоча б на мить відчути себе вдома.

«Тварини вже давно стали частиною нашого підрозділу. Вони чекають у бліндажах, гріються поруч у спальниках і підтримують у найскладніші моменти», — поділилися прикордонники.

Пухнастий антистрес для захисників

Психологи неодноразово підтверджували, що контакт із тваринами знижує рівень стресу, тривожності та допомагає впоратися з посттравматичним синдромом. Для військових, які місяцями перебувають на лінії зіткнення, це особливо актуально. Кіт чи собака стають тим якорем, який утримує психіку в нормі навіть у найскладніших умовах.

Бригада «Гарт» продовжує виконувати бойові завдання на Південно-Слобожанському напрямку, а їхні пухнасті побратими й надалі залишатимуться поруч — чекати, гріти й підтримувати.