Путін втрачає контроль: РФ переходить до ескалації через невдачі на фронті, — WP

За словами російських і європейських чиновників та аналітиків, тиск на Володимира Путіна з питання про те, як завершити війну в Україні, посилюється, оскільки наступ на полі бою застопорився, фінансові ресурси вичерпуються, а часті удари українських безпілотників по території Росії поглиблюють суспільне невдоволення, що зростає. Тому в Кремлі перейшли до тактики різких заяв і залякування, щоб піднести це як контроль ситуації, повідомляє Washington Post.

ЗС РФ посилили бомбардування Києва, Дніпра та інших міст України після того, як заявили, що іноземним посольствам слід покинути українську столицю.

Минулої п'ятниці другий президент Росії Дмитро Медведєв, який зараз обіймає посаду заступника голови Ради Безпеки РФ, висловився після того, як російський дрон прилетів у багатоповерхівку в Румунії, і назвав атаку "лише першим тривожним сигналом": "Громадяни країн ЄС, ви повинні розуміти, що ваша влада в односторонньому порядку вступила у війну з Росією. Тому будьте пильними і ні на що не дивуйтеся. Спокійний сон закінчився".

У нещодавній аналітичній статті, опублікованій в одному з провідних російських зовнішньополітичних журналів, ідеться про те, що військові цілі Путіна тепер недосяжні, і ця доповідь, мабуть, є ще однією ознакою зростаючого невдоволення у вищих ешелонах російської політичної влади.

Низка високопоставлених європейських чиновників висловили стурбованість тим, що Росія може спробувати розширити війну проти України на Європу — коментарі, які Путін у п'ятницю назвав "грубою, нахабною брехнею".

У своєму виступі минулого тижня глава британського агентства електронної розвідки GCHQ заявив, що успіхи Москви на полі бою "йдуть назад", і попередив про спроби Росії активізувати гібридну війну проти Великої Британії та інших європейських країн.

Росія атакує міста України, бо немає успіхів на полі бою

В офіційних заявах російські чиновники пов'язали свою більш жорстку риторику про нанесення ударів по Києву з українською атакою по Старобільську. Але аналітики вважають, що Кремль просто відчайдушно шукає способи повернути ініціативу, оскільки на нього чекає літній сезон бойових дій, який може виявитися складнішим, ніж очікувалося.

Українські безпілотники середньої дальності завдають серйозної шкоди логістичним мережам і маршрутам постачання вздовж ключового сухопутного коридору, що з'єднує Росію через окуповану південну Україну з окупованим Кримом.

У результаті в Криму майже зник бензин, також перебої з паливом почалися і в Росії. Особливо в прифронтових областях.

Одне з анонімних джерел у РФ, близьке до дипломатичного корпусу, заявило, що атаки РФ на Київ — це реакція саме на успіхи ЗСУ на полі бою.

Він вважає, що Путін усе ще впевнений, що російські війська можуть захопити територію, що залишилася в Донецькій області на сході України, "протягом кількох місяців" і на цій основі відновити переговори щодо припинення конфлікту. Але інсайдер додав: "Ми цього не бачимо. Травень добіг кінця, і зрозуміло, що якщо не буде вжито додаткових зусиль, то можна говорити тільки про застій".

Тетяна Станова, старший науковий співробітник Фонду Карнегі з вивчення Росії та Євразії, заявила, що, схоже, події складаються не на користь Росії.

"Військова перевага Росії починає розсіюватися, Україна розширює географію ударів та їхню інтенсивність, тоді як США призупинили переговори, — сказала Станова. — Усе це створює відчуття, що справи йдуть не в тому напрямку, в якому хоче Путін".

Вона додала: "Значною мірою ескалація — це єдиний спосіб відреагувати на ситуацію, яку ви не можете контролювати".

У п'ятницю Путін повторив твердження, вперше зроблене раніше цього місяця, про те, що набраний Росією темп на полі бою означає, що конфлікт в Україні "наближається до завершення". Однак жодних доказів цьому він не надав.

Російські аналітики та один із європейських чиновників заявили, що Москва може використати загрозу ескалації, щоб спробувати схилити Сполучені Штати до відновлення мирних переговорів, у яких Кремль розраховує на тиск з боку адміністрації Трампа на президента України Володимира Зеленського з метою виведення військ із сильно укріпленого Донецького регіону.

"Але цього не станеться, — сказала Станова. — Я не можу собі уявити, що це станеться".

Захоплення Донецької області стало головною військовою метою Путіна і його основною умовою припинення війни після того, як провалилася його масштабніша спроба окупувати Київ і повалити уряд Зеленського.

Однак російські аналітики та європейські чиновники стверджують, що згода на виведення українських військ із Донецька просто дасть змогу Путіну переозброїтися і згодом спробувати захопити більше територій.

У РФ проблеми з економікою і поповненням армії

Російська економіка зазнає дедалі більшого тиску, незважаючи на різке зростання цін на нафту, спричинене війною США проти Ірану і закриттям Ормузької протоки, ключового каналу для світових поставок енергоносіїв.

На думку економіста Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки Яніса Клюге, збільшення видатків на російську армію в поєднанні з різким падінням доходів цивільного сектору на тлі скорочення економіки в умовах жорстких санкцій і високих відсоткових ставок означає, що Росія і далі накопичуватиме значний бюджетний дефіцит.

Минулого тижня міністр фінансів Росії Антон Силуанов визнав, що економіка РФ у занепаді, а Кремль готується до серйозних бюджетних скорочень всюди, за винятком оборонних і соціальних видатків, після того, як дефіцит у першому кварталі цього року подвоївся порівняно з попереднім.

"Наші запаси не безмежні", — сказав Силуанов.

У міру зростання російських втрат, що досягають десятків тисяч убитих і поранених щомісяця, Росії стає дедалі важче поповнювати свої війська без оголошення мобілізації.

І деякі європейські чиновники припустили, що за нинішніх темпів виснаження Росія може бути змушена почати непопулярну мобілізацію після парламентських виборів у вересні.

Однак інші стверджували, що Кремлю, найімовірніше, доведеться призупинити військову кампанію з огляду на його небажання йти на такий політично ризикований крок. Масова мобілізація восени 2022 року призвела до протестів і втечі десятків тисяч чоловіків із країни.

Західні чиновники, які тривалий час песимістично оцінювали шанси України, бачать, що ситуація змінюється не на користь Путіна — принаймні на цей момент.

"Можливий такий результат, коли в Росії просто вичерпуються ресурси, — сказав сер Алекс Янгер, колишній глава британської секретної розвідувальної служби, — коли її не витісняють з України, але діяльність російської армії стає стратегічно неактуальною".

Нагадаємо, на тлі цих заяв у Москві з'явився давній друг Путіна і колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, якого в Кремлі хотіли зробити переговірником щодо України.

А президент України Володимир Зеленський заявив, що Російська Федерація склала перелік компаній українського військово-промислового комплексу, які стануть цілями наступних обстрілів.