Це вже тестові удари: генерал армії пояснив, як Путін починає провокувати Європу

Генерал армії, екскерівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж в ефірі 24 Каналу пояснив, що Росія вже проводить секторальні тестові удари від Балтії до Румунії. За його словами, Європі потрібна єдина система захисту, а не лише дипломатичні демарші після кожної провокації.

Путін тестує ППО країн НАТО

Росія вже не обмежується поодинокими провокаціями біля кордонів НАТО. Від Балтії до Румунії вона проводить секторальні удари й перевіряє, як працюють системи виявлення та знищення дронів. Це ще не повномасштабна атака на всю систему ППО, але вже спроба знайти слабкі місця в окремих напрямках.

Путін уже системно працює від Прибалтики до Румунії, проводячи тестові удари. Це провокаційні, диверсійні удари,
– зазначив Маломуж.

Останні інциденти показали, що в Європі досі немає єдиної моделі захисту від дронів і ракет.

Нагадаємо! 29 травня 2026 року російський дрон влучив у житловий будинок у румунському Галаці. Володимир Зеленський заявив, що так Росія не лише тисне на партнерів України, а й перевіряє реакцію НАТО на подібні інциденти. За його словами, Москва намагається залякати союзників України і показати, що подібні провокації можуть повторюватися й надалі.

Частина засобів ППО та зенітно-ракетних комплексів, які мають виявляти й знищувати такі цілі, спрацьовує не так, як потрібно. Найпоказовішим став випадок із Румунією, який оголив проблему спільної системи оборони на кордоні з Україною.

Путін користується тим, що немає єдиної позиції, не відпрацьована єдина модель захисту і протидії дронам та ракетам,
– пояснив генерал армії.

Такі удари мають не лише військову, а й психологічну мету. Росія намагається показати незгуртованість Європи й переконати її, що у разі масованої атаки окремі країни не зможуть самостійно витримати навантаження.

Європі потрібна спільна система ППО

Україна давно пропонує партнерам створити спільну систему захисту, особливо на кордонах із нашою державою.

Маломуж пояснив як Путін шукає слабкі місця Європи: дивіться відео

Такий підхід дозволив би раніше виявляти пуски, збивати дрони й ракети ще до входу в повітряний простір країн НАТО, а за можливості – уражати місця їхнього запуску.

Тоді через нашу територію нічого летіти не буде. Ми будемо разом із партнерами виявляти пуски на ранніх етапах, а ще краще – завдавати ударів по місцях дислокації,
– наголосив Маломуж.

Поки такої системи немає, Росія використовує розбіжності між союзниками. Провокації мають створити враження, що Європа не готова до масованого удару, зокрема якщо йтиметься не про кілька дронів, а про сотні або тисячу цілей.

Уявімо, якщо це буде 1000 дронів. Зрозуміло, ні Румунія, ні інші країни не витримають таких ударів,
– пояснив генерал армії.

Відповіддю мають бути не лише виклики російських послів і дипломатичні демарші. Європейським країнам потрібно об'єднати ресурси, посилити захист України та сформувати єдину модель протидії дронам і ракетам.

Європа має діяти разом зі США

Європейські країни часто очікують, що ключові рішення ухвалять Сполучені Штати. Але без узгодженого тиску на Вашингтон і сильних аргументів, які враховують інтереси США, єдиної системи дій не буде. Йдеться не лише про безпеку України, а й про оборону, економіку, технології, ринки збуту та глобальне протистояння з Китаєм.

Нам треба будувати глобальну політику з європейцями й американцями, виходячи зі стратегічних інтересів цих країн і загальної моделі безпеки,
– пояснив Маломуж.

Таку позицію вже поступово підсилюють контакти України з американськими військовими, безпековими структурами, Конгресом, Сенатом і представниками військово-промислового комплексу. У США дедалі уважніше дивляться на український досвід війни, особливо на застосування дронів і потребу в спільному виробництві зброї.

Це не просто оцінка, це заслуга наших Збройних Сил. Ми показуємо, що маємо ряд переваг на фронті,
– наголосив генерал армії.

Тому відповідь на провокації Росії має бути не точковою, а ширшою, якщо Європа, США й Україна поєднають військові, політичні, економічні та дипломатичні інтереси, це посилить спільну систему безпеки й зменшить простір для нових тестових ударів Путіна.

Що відомо про останні провокації Росії проти НАТО та сусідів України?

У ніч на 29 травня 2026 року румунські військові піднімали F-16, але не встигли збити дрон, який влучив у багатоповерхівку. У Бухаресті пояснили це браком часу: на виявлення, ідентифікацію та ураження цілі було лише кілька хвилин. На тлі цього в самій Румунії посилилася критика влади, адже інцидент показав, що навіть країна НАТО може виявитися неготовою до такого сценарію.

На цьому тлі ISW попередив, що Москва може використати історію з дроном у Румунії для нових інформаційних операцій проти Молдови. Ідеться про спробу заздалегідь нав'язати версію, нібито Захід або Кишинів готують "інсценування", щоб звинуватити Росію. Такий підхід дає Кремлю простір для майбутнього заперечення власної відповідальності, якщо російські безпілотники знову порушать повітряний простір сусідніх країн.

Паралельно в Європі дедалі відвертіше говорять про потребу швидше посилювати власну оборону. У Bloomberg повідомили, що на тлі змін у політиці США Німеччина та інші країни ЄС уже готуються брати на себе більше відповідальності за безпеку континенту. У Берліні визнають, що Європа не може миттєво замінити американську присутність, тому має формувати чіткий план переозброєння і реагування на такі загрози.