Українцям можуть ускладнити доступ до рахунків: коли і кого можуть торкнутися нові правила фінмоніторингу

Після реєстрації євроінтеграційного законопроєкту №14327 увага громадськості прикута до перспектив приєднання України до SEPA – Єдиної зони платежів у євро (Single Euro Payments Area). У разі приєднання українці та бізнес зможуть здійснювати перекази в євро між країнами-учасницями швидше, дешевше та за спрощеними правилами – фактично так само, як це працює всередині Європейського Союзу.

Водночас разом із потенційними перевагами з'являються й питання щодо практичної реалізації реформи. Зокрема, у фокусі уваги опинилися можливі зміни у сфері фінансового моніторингу та роботи банків. У Національному банку та комерційних банках пояснюють, що ключовий вектор уже визначений – це посилення прозорості фінансових операцій та гармонізація з європейськими вимогами.

24 Канал дізнався, чи почали банки вже зараз посилювати перевірки клієнтів, які нові правила готують та чому для ФОПів ввели нові ліміти на перекази.

Чи змінять банки правила для клієнтів через SEPA та нові закони?

У Національному банку України пояснюють, що SEPA є частиною глибшої фінансової інтеграції з Євросоюзом і водночас вимагає повної відповідності європейським стандартам у сфері фінансового моніторингу.

Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

За словами заступника голови НБУ Олексія Шабана, приєднання до SEPA – це не лише про здешевлення переказів, а й про гармонізацію правил функціонування платіжної системи та посилення прозорості фінансових операцій.

На запит 24 Каналу в Ощадбанку пояснили, що євроінтеграційні ініціативи, зокрема потенційне приєднання України до SEPA, справді визначають загальний напрям розвитку фінансового сектору.

Водночас банк наголошує, що наразі працює виключно в межах чинного законодавства та застосовує ризик-орієнтований підхід до фінансового моніторингу відповідно до українських і міжнародних стандартів.

У разі ухвалення нових законодавчих ініціатив Ощад, як і раніше, імплементує відповідні зміни до власних внутрішніх нормативних документів та процедур і здійснюватиме діяльність відповідно до вимог, – додають в банку.

Подібну позицію озвучили й в "Сенс Банку". Там наголошують, що наразі банки діють відповідно до чинного законодавства, зокрема базового закону у сфері фінансового моніторингу – "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

У банку звертають увагу на те, що законопроєкт №14327, зареєстрований 23 грудня 2025 року, наразі ще не ухвалений і не є частиною чинного законодавства. Крім того, існує альтернативна редакція документа – №14327-1.

Відтак лише після ухвалення відповідних змін парламентом НБУ як регулятор матиме час для оновлення власних нормативних актів. І тільки після цього банки як суб'єкти первинного фінансового моніторингу будуть зобов'язані адаптовувати внутрішні процеси до нових вимог.

Зміна банками власних підходів до внутрішньобанківських процесів у сфері фінансового моніторингу, особливо у сенситивних питаннях взаємодії з клієнтами, має насамперед ґрунтуватися на нормах чинного законодавства України,
– заявили в "Сенс Банку".

Довідково: 24 Канал також звертався по коментар до "Приватбанку" та Monobank, однак на момент публікації відповіді від банків редакція не отримала.

Як здійснюється фінмоніторинг зараз та чому клієнтам можуть відмовити в обслуговуванні?

В Ощадбанку зазначають, що система фінансового моніторингу побудована відповідно до законодавства України, а також міжнародних стандартів FATF, Базельського комітету та Вольфсбергських принципів.

Такий підхід передбачає виявлення та мінімізацію ризиків, пов'язаних із фінансовими злочинами, зокрема відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та спробами обходу санкцій.

У "Сенс Банку" підтверджують, що фінмоніторинг здійснюється на основі ризик-орієнтованого підходу та передбачає виконання ключових вимог закону. Також там нагадують, що дотримуються вимог Статті 8 цього закону, яка визначає ключові обов'язки суб'єктів первинного фінансового моніторингу, серед яких:

• обов'язок призначити в банку працівника, відповідального за здійснення фінансового моніторингу;
• розробка внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу;
• забезпечення управління ризиками у сфері фінансового моніторингу;
• здійснення належної перевірки нових клієнтів, а також наявних клієнтів;
• подання у випадках встановлених базовим законом відповідних повідомлень до Держфінмоніторингу України.

Відтак, для обслуговування в банку клієнт має надати документи та інформацію, необхідні для проведення належної перевірки відповідно до вимог законодавства, додають в Ощадбанку. Їхній обсяг залежить від типу клієнта, виду послуг і рівня ризику.

Однак банк може відмовити в обслуговуванні у випадках, передбачених законом. До найпоширеніших причин відмови входить: ненадання клієнтом документів або інформації на запит банку, виявлення нетипових чи підозрілих операцій, що не відповідають ризик-профілю клієнта, а також випадки, коли надані пояснення чи документи не спростовують підозр щодо можливого незаконного характеру діяльності.

У "Сенс Банку" кажуть, що базовий закон не визначає вичерпного переліку документів, які має надати клієнт. Натомість він встановлює перелік інформації, яку банк повинен з'ясувати в межах процедури вивчення клієнта.

Відповідно до закону для встановлення ділових відносин фізична особа має надати паспортні дані, ідентифікаційний номер, а також відповісти на запитання банку в межах процедури належної перевірки. У певних випадках банк також може запросити документи, що підтверджують джерела походження коштів або пояснюють зміст фінансових операцій,
– коментують в "Сенс Банк".

У фінустанові також згадують, що основними причинами є встановлення неприйнятно високого рівня ризику або ненадання клієнтом необхідних документів чи інформації для проведення належної перевірки.

Блокування рахунків та ліміти для ФОП

Окремо банки звертають увагу на оновлений Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Його мета полягає у тому, щоб наблизити український фінансовий ринок до європейських стандартів.

Метою Меморандуму є приведення поточної практики роботи ринку фінансових послуг до вимог законодавства Європейського Союзу та мінімізація розміру тіньового сектору економіки,
– пояснюють в Ощадбанку.

Нагадуємо! Оновлену редакцію Меморандуму було підписано банківською спільнотою 14 травня 2026 року і передбачає запровадження додаткових та коригування наявних інструментів моніторингу для фізичних осіб, ФОП, фізичних осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, та юридичних осіб. Важливо додати, що цей документ не запроваджує нових законодавчих обмежень та не змінює чинних вимог фінансового моніторингу.

Відтак з травня обмеження поширюються на рахунки фізичних осіб, а з 1 вересня 2026 року – на рахунки юридичних осіб та ФОП. Якщо клієнт не підтверджує джерела доходів документально, банки застосовуватимуть ліміти залежно від рівня ризику:

• для клієнтів із високим ризиком – до 50 тисяч гривень на місяць;
• для клієнтів із середнім і низьким ризиком – до 100 тисяч гривень на місяць (з 1 червня 2025 року).

Нові правила також стосуються новостворених і неактивних ФОП, а також так званих "сплячих" юридичних осіб, які відновлюють діяльність після перерви. Водночас визначення "нового ФОП" може варіюватися від 6 до 12 місяців залежно від внутрішніх політик банків відповідно до вимог НБУ.

Ліміти для таких клієнтів запроваджуються у два етапи: перший стартує у серпні 2026 року (через 3 місяці після підписання Меморандуму), другий – у листопаді 2026 року (через 6 місяців).

Для нових і неактивних ФОП встановлено такі межі:

• ФОП 1 групи – до 600 тисяч гривень на місяць (перший етап) і до 400 тисяч гривень (другий етап);
• ФОП 2 та 3 групи — до 3 мільйонів гривень на місяць (перший етап) і до 1 мільйона гривень (другий етап).

Аналогічний підхід застосовується і до "сплячих" юридичних осіб:

• до 5 мільйонів гривень на місяць на першому етапі;
• до 2 мільйонів гривень на місяць на другому етапі.

Для чого вводяться нові ліміти на перекази?

На практиці це означає боротьбу з так званими дропами (людьми, чиї рахунки використовують для сумнівних операцій), фіктивною діяльністю, штучним дробленням бізнесу та схемами ухилення від сплати податків. Втім такі нові підходи не спрямовані на обмеження добросовісних клієнтів, які працюють офіційно та прозоро.

Тобто якщо встановлений ліміт не відповідає потребам бізнесу, клієнт може звернутися до банку із запитом для підвищення встановленого ліміту та надати обґрунтування необхідності такого підвищення, а також документальне підтвердження можливості здійснювати операції у заявленому обсязі. В такому разі розмір ліміту буде підвищено до необхідного рівня,
– кажуть в Ощадбанку.

У "Сенс Банку" додають, що клієнти, до яких застосовано обмеження, мають право звернутися до банку із запитом про підвищення встановленого ліміту з обов'язковим наданням документального підтвердження потреби такого підвищення (сезонність, необхідність здійснення капітальних витрат тощо) та спроможності здійснювати операції в заявлених обсягах.

Втім банк радить не чекати окремого запиту, а завчасно подавати документи та пояснення щодо діяльності. Це допоможе швидше пройти перевірку та уникнути блокувань або додаткових обмежень.