Унікальне дерево над прірвою: як учені рятують рідкісний вид, який залишився єдиним на Землі

Станом на сьогодні залишився лише один відомий дикий екземпляр. У квітні насіння з нього надійшло до Банку насіння тисячоліття (Millennium Seed Bank), мовиться на офіційному сайті Королівських ботанічних садів у К'ю.

Чим особливий Dendroseris neriifolia?

Острови Хуан-Фернандес розташовані за 760 кілометрів від узбережжя Чилі. Вони є глобальним центром біорізноманіття – за оцінками, тут можна побачити 1,7 ендемічного виду на 1 квадратний кілометр. Близько 65% тутешніх видів рослин більше ніде немає на Землі.

Рослинність острова Робінзона Крузо, який є частиною архіпелагу Хуан-Фернандес / Фото Diego Penneckamp

Винятково тут зустрічається і весь вид Dendroseris – у західних наукових колах його ще називають "капустяними" деревами. Це єдині у світі рослини, відомі своїми незвичайними, рідкісними формами – на дерев'янистому розгалуженому стовбурі розпускаються характерні суцвіття, схожі на великі ромашки чи квіти капусти.

У роді Dendroseris сьогодні шість видів класифікують як ті, що перебувають під загрозою зникнення, чотири як ті, що перебувають на межі зникнення, і один – як вимерлий у дикій природі.

До факторів, що негативно впливають на ці рослини, відносять повсюдну вирубку лісів та інтенсивний випас інтродукованих ссавців. Інвазивні рослини також пригнічують ендемічну рослинність, а пожежі, що повторюються, ще більше дестабілізують і без того вразливі місця, де ростуть Dendroseris neriifolia.

У чому складність збереження Dendroseris neriifolia?

Колись це дерево росло переважно у ярах та низинах острова Робінзона Крузо – це другий за величиною острів архіпелагу Хуан-Фернандес. Але популяція рослини різко скоротилася. Так, до 1980 року залишилося лише вісім диких екземплярів.

Острів Робінзона Крузо, який є частиною архіпелагу Хуан-Фернандес / Фото Gonzalo Rojas

Однак з часом чисельність продовжувала скорочуватися. Вже у 1990-х роках цей вид визнали пріоритетним об'єктом охорони, і це спонукало співробітників Національної лісової корпорації Чилі активізувати зусилля щодо його відновлення.

Попри спроби створити стійку популяцію на початку 2000-х років, порушення захисних заходів у 2017 році дозволило інвазивним видам проникнути на територію, де росли Dendroseris neriifolia. У результаті у дикій природі залишилося лише одне дерево. Крім того, створена у Національному ботанічному саду Чилі колекція ex situ не змогла зберегтися. Щоправда, нині у ботанічному саду VerdeNativo росте один молодий екземпляр.

Відновлення популяції ускладнюється тим, що 90% насіння нежиттєздатні через географічну ізоляцію, а окремі екземпляри у садах страждають від гібридизації, що робить їхнє насіння непридатним для використання. Ці невдалі спроби збереження свідчать, наскільки тендітним залишається відновлення популяції цього виду та наскільки вузьким стало вікно можливостей для втручання.

Доливає олії у вогонь і складність збору насіння через екстремальне розташування дерева. Зараз воно фактично чіпляється за край крутої скелі на острові Робінзона Крузо. Аби запобігти падінню, природоохоронці підтримують його мотузками.

У Королівський ботанічних садах показали, у яких небезпечних умовах доводиться працювати збирачам насіння. Вони змушені обережно підійматися вздовж стовбура, щоб дістатися квітучих гілок. А опісля зріле насіння збирають у сітки. Збирання насіння відбувається кожен березень, коли однонасінні плоди повністю дозрівають і готові до збирання врожаю. Цього року було зібрано загалом 400 насінин.

Ось так небезпечно збирати насіння з Dendroseris neriifolia / Фото Gonzalo Rojas

Як науковці намагаються врятувати Dendroseris neriifolia?

Цей вид сильно постраждав від втрати довкілля, поширення інвазивних видів тварин і невдалих спроб забезпечити його виживання. Тому зараз учені намагаються зберегти дерево поза межами його природного середовища. Зокрема, починаються екстрені експерименти з пророщування насіння, яке може стати останнім реальним шансом Dendroseris neriifolia на виживання. Мета експерименту – виростити рослини до зрілості та отримати насіння для довгострокового збереження виду.

Дослідники загалом отримали 29 насінин. Відповідно до рентгенівського аналізу, 25 з них є потенційно життєздатними. Для максимального збільшення шансів на довгострокове виживання насіння було ретельно розподілено між групами збереження та розмноження. Зараз приживаються 8 саджанців, і 3 з них незабаром мають відправити до Королівського ботанічного саду Единбурга.

Насіння, яке залишилося, буде поміщено у сховище для довгострокового зберігання у Музеї орнітології та біотехнологій. Це має забезпечити життєво важливий захист виду від безповоротної втрати у дикій природі або у процесі культивування.

Так сьогодні науковці намагаються зберегти насіння Dendroseris neriifolia / Фото Королівських ботанічних садів у К'ю

Як у Британії дають нове життя ялинкам?

У Британії різдвяні ялинки використовують як природні бар'єри для захисту узбережжя від підвищення рівня моря. Зокрема, цього року на узбережжі Файлд у Ланкаширі волонтери висадили близько 2 тисяч різдвяних ялинок. Таким чином мають утворитися нові шари піщаних дюн.

Узбережжя Ланкаширу втратило близько 80% природних дюн, а рівень моря піднявся майже на 20 сантиметрів. Це робить захисні дюни надзвичайно важливими для громад і будинків.

Докладніше про нову важливу функцію різдвяних ялинок у Британії – у матеріалі 24 Каналу.