Washington Post: Путіну потрібен вихід з війни - чому Кремль втрачає ініціативу

Тиск на Володимира Путіна зростає: його наступ на фронті загруз, фінансові ресурси тануть, а удари українських дронів углиб Росії посилюють невдоволення всередині країни. Про це кажуть російські та європейські чиновники й аналітики, оцінюючи, як Кремль шукатиме вихід із війни.

Як передає "Хвиля", про це пише The Washington Post.

У ніч проти вівторка РФ випустила по Києву чергову хвилю балістики й дронів - загинули щонайменше четверо людей, десятки дістали поранення, постраждали житлові будинки. Удару зазнав і Дніпро, де загинули щонайменше дев'ятеро.

Російські чиновники почали відкрито погрожувати посиленням бомбардувань столиці. Колишній президент РФ Дмитро Медведєв, нині заступник голови Радбезу, назвав падіння російського дрона на житловий будинок у Румунії "лише першим тривожним дзвінком". "Мирний сон закінчився", - написав він.

Європейські посадовці на умовах анонімності пояснили, що ескалація - наслідок наростаючих військових та економічних проблем РФ. На їхню думку, так Москва може намагатися відновити загальмовані переговори, але вже на своїх умовах.

Свіжий аналіз у журналі "Россия в глобальной политике" зробив висновок, що воєнні цілі Путіна стали недосяжними. Його автор, російський науковець Василь Кашін, стверджує: західна допомога Києву унеможливлює для РФ перемогу в гонці озброєнь, а українська мобілізація врівноважує обмеженіший призов у Росії.

"Війна йде між приблизно рівними противниками. Історично такі війни вкрай рідко призводили до повного знищення однієї зі сторін", - написав Кашін. За його словами, "ліквідація антиросійського режиму" неможлива без тривалої тотальної окупації всієї країни, а для РФ "це технічно неможливо".

Російські офіційні особи пов'язали жорсткішу риторику щодо Києва з українським авіаударом по гуртожитку в окупованому Старобільську на Луганщині, де загинула 21 людина. Та співрозмовники видання кажуть, що насправді Кремль намагається повернути собі ініціативу перед літньою кампанією.

Удари українських дронів середньої дальності серйозно порушують логістику на сухопутному коридорі до Криму. Через це в Криму вже запровадили нормування пального, а на вихідних повідомляли про масштабний дефіцит бензину.

Старша наукова співробітниця Carnegie Тетяна Становая вважає, що події обертаються проти РФ. "Ескалація - це єдиний спосіб реагувати на ситуацію, яку ти не можеш контролювати", - сказала вона.

Економіка РФ тріщить попри високі ціни на нафту. Міністр фінансів Антон Сілуанов заявив, що уряд готує різке скорочення витрат усюди, крім оборони та соцвидатків. "Наші резерви не безмежні", - визнав він. Дефіцит бюджету вже сягнув 11 трильйонів рублів - близько 150 мільярдів доларів.

Навіть лояльні депутати не стримуються. Член фракції "Справедливая Россия" Валерій Гартунг вилаявся під час виступу в парламенті, описуючи бюджетну діру. "Що ми будемо з цим робити? Друкувати гроші?" - запитав він, згадавши гіперінфляцію 1992 року.

Втрати РФ сягають десятків тисяч убитих і поранених щомісяця, і поповнювати війська дедалі важче. "Раніше майже половина поранених поверталася на фронт. Тепер вони не можуть цього зробити", - пояснив опозиціонер Михайло Ходорковський, маючи на увазі дронові "зони ураження", з яких "солдати не можуть виповзти".

Дехто з європейських чиновників припускає, що за нинішніх темпів втрат РФ доведеться оголосити непопулярну мобілізацію після парламентських виборів у вересні, інші - що Кремль радше візьме паузу. Колишній керівник британської розвідки MI6 Алекс Янгер додав: "Є сценарій, за якого Росія просто видихнеться".