Кияни "стовбили" місця у метро наметами: урбаніст назвав головну проблему підземки як укриття

Як пояснив інженер та урбаніст Дмитро Макагонов в інтерв’ю виданню "Телеграф", метрополітену необхідно адаптувати роботу станцій до умов воєнного часу, адже сьогодні вони фактично виконують не лише транспортну, а й захисну функцію.

В цілому, намети, розтяжки та інші конструкції можуть стати серйозною проблемою, якщо під час чергової атаки на станцію одночасно почне спускатися велика кількість людей, і у таких умовах будь-яка перешкода здатна спричинити падіння, паніку або навіть тисняву.

Нинішні правила користування метро розроблялися для транспортного об'єкта, однак війна поставила перед підземкою зовсім інші завдання. Саме тому, на його думку, місту варто розробити окремі правила перебування людей на станціях під час тривалих повітряних тривог. Йдеться про чітке зонування простору, визначення місць для проходу, відпочинку та розміщення людей.

Водночас урбаніст звертає увагу, що поява наметів у метро має цілком зрозуміле пояснення — люди проводять під землею по кілька годин поспіль, часто цілими сім’ями, тому намагаються створити для себе бодай мінімальні комфортні умови. Однак вирішувати цю проблему, переконаний він, має насамперед сам метрополітен.

"Було б нормально, якби метро забезпечувало більше місць для сидіння під час використання станцій як укриттів. Тоді потреба в наметах була б значно меншою", — фактично пояснює експерт.

На його думку, підхід має залежати від конкретної станції. Там, де під час тривог людей небагато, встановлення наметів може не створювати суттєвих проблем. Проте на найбільш завантажених станціях, де збираються сотні людей, необхідні чіткіші обмеження, щоб комфорт одних не створював незручностей для інших.

Експерт також нагадав, що подібна практика існувала ще на початку повномасштабного вторгнення. Тоді деякі кияни залишали намети на станціях фактично на постійній основі, аби зайняти місце навіть тоді, коли самі були відсутні.

"Це краще питати у працівників метрополітену, але пам'ятаю, що 2022-го бувало так, що цими наметами "стовбили" собі місце. Тобто закритий намет стоїть цілу добу, а людина ходить у своїх справах", — пояснив він.

Зокрема, одним із найпростіших рішень проблеми нестачі сидячих місць Макагонов називає використання вагонів метро. За його словами, на окремих завантажених станціях можна було б залишати на ніч потяги з відчиненими дверима, щоб люди могли сидіти всередині. Подібний досвід уже застосовувався у 2022 році.

Окремою проблемою залишаються санітарні умови. За словами урбаніста, сучасні вимоги до укриттів передбачають значно більшу кількість туалетів та інших побутових зручностей, ніж можуть забезпечити старі станції метро. Хоча багато з них свого часу проєктувалися як захисні споруди, сьогодні їхня інфраструктура не повністю відповідає потребам тривалого перебування великої кількості людей.

Наразі ситуацію частково рятує те, що більшість тривог триває кілька годин. Однак у разі посилення російських атак або тривалішого перебування людей під землею питання модернізації станцій постане значно гостріше. На думку експерта, місту вже зараз варто інвестувати ресурси у розвиток інфраструктури укриттів, адже війна показала, що вони є не менш важливими за транспортну функцію метро.

Водночас, говорячи про майбутні станції метро на Виноградарі, Макагонов наголосив, що під час їхнього будівництва особливу увагу слід приділити саме можливості використання таких об'єктів як повноцінних укриттів для населення.

"Тут багато питань, коли вони з'являться. От якраз хотілось би, щоб дійсно акцент був зараз на такій інфраструктурі. Можливо, навіть збудувати станцію без тунелю, щоб вона хоча б могла виконувати функцію саме укриття", — додав чоловік.

Скандал через намети в метро — що про це відомо

Нагадаємо, що у ніч на 2 червня під час масованої атаки Росії кияни спускалися до метро, яке використовується як укриття під час повітряних тривог. Після цього у соцмережах розгорілася дискусія через встановлення наметів у підземці — частина містян вважає їх незручними та потенційно небезпечними в умовах великого скупчення людей.

Згодом у Київській міській військовій адміністрації відреагували на скарги щодо переповненого метро під час повітряних тривог, зокрема через встановлення наметів, які займають значну частину простору. У КМВА заявили, що розглядають можливість запровадження певних обмежень і закликали містян толерантно ставитися до необхідності забезпечення місць для більшої кількості людей в укриттях.

Варто зауважити, що тієї ночі в Київському метрополітені під час повітряної тривоги перебували близько 41 тисячі людей, з них приблизно десята частина — діти. У комунальному підприємстві нагадали, що станції переходять у режим укриття лише під час сигналу тривоги, а пасажирів закликають дотримуватися правил і не приносити громіздкі речі.