Небезпечний жир може ховатися навіть у стрункому тілі: що з’ясували вчені

Ожиріння, здорова їжа / © Pexels

Більшість людей звикли оцінювати свою вагу за індексом маси тіла (ІМТ) — достатньо знати зріст і вагу, щоб отримати показник, який нібито відображає стан здоров’я. Протягом десятиліть лікарі використовували ІМТ для визначення недостатньої ваги, норми, надмірної ваги чи ожиріння. Однак нові дослідження свідчать, що цей показник далеко не завжди дає повну картину.

Про це пише Earth.

Проблема полягає в тому, що ІМТ враховує лише співвідношення ваги до зросту, не розрізняючи, з чого складається маса тіла — жиру, м’язів, кісток чи води.

Через це дві людини з однаковим ІМТ можуть мати абсолютно різний стан здоров’я. Наприклад, спортсмен із розвиненою мускулатурою може потрапити до категорії людей із надмірною вагою, тоді як людина з нормальним ІМТ може мати надлишок жиру, особливо в ділянці живота, що становить серйозну загрозу для здоров’я.

За словами гепатолога та спеціаліста з трансплантації печінки доктора Браяна Лі, ІМТ не вимірює жирову масу безпосередньо, а лише відображає загальну вагу тіла. Саме тому цей показник часто не дозволяє виявити людей із прихованими ризиками.

ІМТ не завжди показовий

Цікаво, що сам ІМТ спочатку не створювався як медичний інструмент. Його розробив бельгійський математик Адольф Кетле ще у XIX столітті для аналізу статистичних закономірностей серед населення, а не для оцінки здоров’я конкретної людини.

Попри це, простота розрахунку зробила ІМТ популярним у медицині. Але саме ця простота стала його головним недоліком.

Найнебезпечніший жир — не завжди помітний

Фахівці наголошують: не весь жир в організмі однаково впливає на здоров’я.

Підшкірний жир, який розташований безпосередньо під шкірою, менш небезпечний. Натомість вісцеральний жир накопичується навколо внутрішніх органів — печінки, підшлункової залози та кишечника. Саме він пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань, гіпертонії та інших серйозних проблем.

Найскладніше те, що вісцеральний жир може залишатися непомітним зовні. Людина може виглядати стрункою та мати нормальний ІМТ, але водночас перебувати в зоні високого ризику.

Новий підхід до визначення ожиріння

У 2025 році міжнародна група експертів запропонувала нові критерії оцінки ожиріння. Замість орієнтації лише на вагу вони рекомендують враховувати розподіл жирових відкладень та їхній вплив на здоров’я.

Для цього використовуються такі показники:

окружність талії;
співвідношення талії до стегон;
співвідношення талії до зросту.

Відповідно до нової моделі, для встановлення клінічного ожиріння недостатньо лише надлишку жиру. Важливо також оцінювати, чи вже впливає цей жир на роботу організму — серця, суглобів, обмін речовин та інших систем.

Люди можуть не знати про проблему

Дослідники проаналізували дані майже 5600 дорослих учасників Національного опитування щодо здоров’я та харчування США.

Результати виявилися несподіваними: приблизно 25% людей із нормальним ІМТ відповідали новим критеріям клінічного ожиріння. Серед тих, кого ІМТ відносив до категорії людей із надмірною вагою, близько половини також мали ознаки ожиріння за новими стандартами.

Це означає, що мільйони людей можуть мати серйозні метаболічні порушення та підвищений ризик захворювань, навіть не підозрюючи про це через «нормальний» показник ІМТ.

Чому це важливо

Сьогодні доступ до багатьох методів лікування ожиріння — від медикаментів до баріатричної хірургії — часто залежить саме від показника ІМТ.

Якщо людина має нормальний ІМТ, але небезпечний рівень вісцерального жиру, вона може не отримати необхідну допомогу вчасно. У результаті ризики для здоров’я накопичуються роками, перш ніж проблема стає очевидною.

Талія може розповісти більше, ніж ваги

На думку вчених, звичайна сантиметрова стрічка іноді здатна дати більше корисної інформації про стан здоров’я, ніж показники вагів.

Вимірювання окружності талії допомагає виявити прихований ризик розвитку серцево-судинних і метаболічних захворювань навіть у людей із нормальною масою тіла.

Лікарі наголошують: ожиріння піддається лікуванню. Зміни способу життя, фізична активність, корекція харчування та сучасні медикаментозні методи допомагають зменшити кількість надлишкового жиру та знизити ризик розвитку хронічних хвороб.

Тому оцінювати здоров’я лише за ІМТ уже недостатньо. Для більш точної картини необхідно враховувати розподіл жиру в організмі, об’єм талії та загальний стан здоров’я людини.