Чому коти живуть довше за собак - вчені зробили проривне відкриття

Ви дізнаєтеся:

Тривалість життя різних видів ссавців може залежати не лише від розміру тіла чи умов середовища, а й від складних біологічних процесів, зокрема розвитку мозку та стану імунної системи. Вчені припускають, що саме ці фактори відіграють ключову роль у формуванні довголіття, зокрема пояснюють різницю у тривалості життя між котами та собаками.

Міжнародна дослідницька група під керівництвом Університету Бата проаналізувала еволюційні відмінності між видами ссавців і встановила, що довгоживучі види з більшим мозком частіше мають розвиненіші гени, пов’язані з імунною системою. Це свідчить про те, що тривалість життя формується не окремими генами, а комплексними змінами в геномі.

Від чого залежить тривалість життя ссавців

Дослідники вивчили максимальну потенційну тривалість життя (MLSP) 46 видів ссавців і виявили спільні генетичні закономірності. MLSP означає найдовший зафіксований термін життя виду, а не середній показник, який залежить від зовнішніх факторів, таких як умови середовища чи доступність ресурсів.

Згідно з результатами, опублікованими в журналі Scientific Reports, у довгоживучих видів частіше трапляються гени, пов’язані з імунною системою. Це вказує на те, що саме імунна система може відігравати ключову роль у формуванні довголіття у ссавців.

У межах дослідження науковці порівнювали різні види тварин, зокрема дельфінів, китів і мишей. Так, дельфіни можуть жити близько 40 років, а кити — до 100 років, тоді як дрібні ссавці, як-от миші, мають тривалість життя лише 1-2 роки. Водночас більший мозок, попри вищі енергетичні витрати, забезпечує кращу адаптивність, соціальну взаємодію та здатність уникати загроз.

Водночас дослідники помітили і винятки. Наприклад, голі землекопи живуть до 20 років попри малий мозок, а кажани також демонструють тривалість життя, вищу за очікувану. Отже, на довголіття впливають і інші біологічні механізми, зокрема імунна система.

Чому собаки живуть менше за котів

У випадку котів і собак ця закономірність також простежується. Коти зазвичай живуть довше — у середньому 12-18 років, тоді як собаки — близько 10-13 років, залежно від породи та розміру. Дослідники пов’язують це з тим, що коти мають відносно більший мозок щодо маси тіла, а також більш ефективні адаптивні механізми поведінки.

Окрему роль може відігравати й імунна система. У котів фіксують нижчу схильність до окремих вікових захворювань, зокрема деяких форм раку, а також повільніший розвиток хронічних запальних процесів. Це підтверджує гіпотезу про ключову роль імунної системи у забезпеченні довголіття.

Як повідомляв Главред, багато власників котів помічають, що тварина нюхає щось, завмирає, відкриває рот і робить "гримасу". Насправді це нормальна реакція, яка називається реакцією Флемена.

Також власники котів сприймають зміни в поведінці улюбленця як особливість характеру, однак за цим може стояти тривога або стрес, який впливає як на поведінку, так і на здоров’я тварини. Ознаки можуть бути різними: кіт починає ховатися, голосно нявкати вночі, надмірно вилизувати шерсть або проявляти агресію.

Вас також може зацікавити: