Звідки у мобільних операторів наддешевий домашній інтернет

На конкурентному ринку діє проста логіка: компанія повинна заробляти, щоб розвиватися. Якщо бізнес стає збитковим, власники зазвичай скорочують витрати, підвищують тарифи, переглядають стратегію або навіть виходять із ринку. Саме так працює ринкова економіка.

Однак історія взаємовідносин між ПрАТ «ВФ Україна» та ТОВ «Фарлеп-Інвест» демонструє зовсім іншу модель.

Поглинання і подальші вливання

У вересні 2021 року Vodafone Україна придбала 99,99% корпоративних прав «Фарлеп-Інвест» за 15 млн доларів США. Згодом група посилила свої позиції на ринку фіксованого інтернету, купивши оператора «Фрінет»: у 2023 році було сплачено 20 млн доларів за 90,6% акцій, а в січні 2026 року — ще 2 млн доларів за решту пакета.

Таким чином, загальна сума витрат Vodafone на придбання фіксованих операторів склала близько 37 млн доларів США.

Втім, справжні фінансові вкладення почалися вже після завершення угод.

Починаючи з 2022 року «Фарлеп-Інвест» регулярно отримує від материнської структури безповоротну фінансову допомогу:

• 117 млн грн у 2022 році;
• 310 млн грн у 2023 році;
• 529,6 млн грн у 2024 році;
• 720 млн грн у 2025 році.

Загальна сума такої допомоги досягла 1 млрд 676,6 млн грн.

Важливо, що йдеться не про кредити, позики чи внески до статутного капіталу, а саме про безповоротну фінансову допомогу.

Допомога більша за вартість придбання

Масштаб підтримки вражає. За чотири роки Vodafone надав «Фарлеп-Інвест» коштів більш ніж у чотири рази більше, ніж коштувало придбання самої компанії.

З аналізу фінансової звітності випливає, що саме ці кошти фінансували від 75% до 90% витрат інвестиційної та фінансової діяльності оператора.

У результаті постає принципове питання: чи здатен бізнес існувати самостійно без постійних вливань з боку материнської компанії?

Чотири роки поспіль без прибутку

Фінансові результати після входження до групи Vodafone залишаються від'ємними.

Чистий фінансовий результат «Фарлеп-Інвест» становив:

• мінус 91,9 млн грн у 2022 році;
• мінус 111,1 млн грн у 2023 році;
• мінус 138,8 млн грн у 2024 році;
• мінус 34,4 млн грн у 2025 році.

Сукупний збиток за чотири роки досяг 376,1 млн грн.

Непокритий збиток станом на кінець 2025 року становив 996,9 млн грн, тобто майже один мільярд гривень.

Для більшості компаній така динаміка означала б необхідність перегляду бізнес-моделі або тарифної політики. Однак у випадку «Фарлеп-Інвест» спостерігається інша тенденція.

Тарифи нижчі за ринок

Попри збитковість та значну залежність від фінансової підтримки власника, компанія не демонструє поведінки, характерної для бізнесу, що намагається відновити прибутковість.

Навпаки, починаючи з 2022 року середній дохід від одного абонента фіксованого інтернету (ARPU) для фізичних осіб залишається на 22–30% нижчим за середньоринковий рівень.

Тобто компанія одночасно:

• накопичує збитки;
• отримує мільярдні вливання від власника;
• утримує ціни нижчими за ринкові.

Саме ця комбінація викликає найбільше запитань щодо характеру конкурентної поведінки на ринку.

Адже якщо збитковий оператор роками зберігає цінову перевагу завдяки зовнішньому фінансуванню, виникає питання: чи є така перевага результатом ефективності бізнесу, чи наслідком доступу до ресурсів, яких не мають інші учасники ринку?

Податковий аспект

Показовою є ще одна цифра.

Сума безповоротної фінансової допомоги перевищує доходи «Фарлеп-Інвест» від надання послуг доступу до інтернету фізичним особам майже на 198%.

Фактично Vodafone вклав у компанію майже удвічі більше коштів, ніж вона отримала від своїх абонентів.

Якщо спростити ситуацію до побутового рівня, то виходить, що споживачі фінансують приблизно третину необхідних ресурсів, тоді як решта надходить від материнської структури.

Це породжує не лише конкурентні, а й податкові питання.

За наявними розрахунками:

• відхилення ARPU від ринкового рівня на 22–30% потенційно може зменшувати надходження ПДВ приблизно на 52 млн грн;
• непокритий збиток у розмірі 996,9 млн грн формує відстрочений податковий актив із податку на прибуток у сумі близько 179,5 млн грн;
• податкове навантаження без урахування фінансової допомоги оцінюється на рівні 13,5–17,2%;
• з урахуванням фінансової допомоги воно знижується до 9,8–11%.

У середньому різниця становить близько 32,5%.

Інвестиції чи перехресне субсидіювання?

З урахуванням курсових різниць Vodafone з 2021 року інвестував у сегмент фіксованого інтернету понад 3,5 млрд грн.

Водночас сукупний фінансовий результат «Фарлеп-Інвест» і «Фрінет» за цей період залишився від'ємним та становив мінус 374,1 млн грн.

Розрахункова рентабельність інвестицій (ROI) склала мінус 10,52%.

Для класичного інвестора така модель виглядає економічно сумнівною.

Однак ситуація може виглядати інакше, якщо головною метою є не швидке повернення вкладених коштів, а довгострокове зміцнення ринкових позицій шляхом утримання тарифів нижче рівня конкурентів.

У такому разі постає питання, яке потребує оцінки регуляторів та контролюючих органів.

Чи є 1,676 млрд грн безповоротної фінансової допомоги звичайною інвестицією у розвиток бізнесу?

Чи йдеться про механізм перехресного субсидіювання, який дозволяє роками працювати зі збитками, підтримувати нижчі тарифи та отримувати конкурентні переваги, недоступні більшості інших операторів?

Саме на ці питання суспільство, учасники ринку та державні органи мають отримати чіткі відповіді.

Адже від них залежить не лише оцінка діяльності окремої компанії, а й розуміння того, де проходить межа між законною інвестиційною підтримкою дочірнього бізнесу та практиками, які можуть впливати на конкуренцію, податкову базу та структуру всього ринку електронних комунікацій.