Або математика, або історія: чому пропозиція змін в НМТ викликала палкі суперечки

Випускники шкіл складають Національний мультимедійний тест: один предмет на власний розсуд, українську мову, історію України і математику. Останню, яку називають «королевою всіх наук», було внесено до обов’язкового іспитового блоку у 2021 році, і відтоді навколо цього не вщухають дискусії. З новою силою вони завирували, коли група народних депутатів подала до Ради законопроєкт, де пропонується скоротити формат НМТ до трьох дисциплін, винісши математику в добровільний вибір. Чому порушили таку проблему і що з цього приводу думають експерти - у матеріалі Коротко про.

Хист - це не вигадки. Він або є, або його немає

Одна з авторок законопроєкту - голова підкомітету з питань вищої освіти ВР Юлія Гришина апелює насамперед до викликів, які ставить війна. Це масова студентська міграція, через яку виші ризикують залишитися без абітурієнтів, бо багато родин вважають вступ до зарубіжних вузів безпечнішим і простішим, ніж до українських. Падіння рівня знань школярів через стреси та онлайн-навчання. І нереалістичні, за оцінкою народної депутатки, умови: «У нинішніх реаліях 4 предмети в один день та 4 години тестування поспіль - це не просто надмірне психологічне навантаження, а ще й прямий безпековий ризик переривання іспиту через тривоги чи обстріли в укриттях».

Юлія Гришина підкреслює, що для держави стратегічно важливо підтримувати технічні та інженерні спеціальності, проте обов’язок складати іспит з математики геть на всі спеціальності проблему не вирішує, а лише ускладнює. І з цим згодні багато батьків. Показову історію тоді розповіла оперна солістка Ольга Матушенко, чия донька закінчила Київський художній ліцей, мріяла про вищу художню освіту в Україні, але не набрала балів з математики.

Водночас саме математика є тим предметом, з якого найбільше випускників набирають 200 балів. Отже, хист до певного роду занять - це не вигадки. Він або є, або його немає.

- Переконана, що не всі повинні складати математику. І критичне мислення формується не лише завдяки знанню математики. Для розвитку повноцінної особистості потрібно розвивати найкращі риси та здібності людини, а не намагатися «підтягувати» те, чого їй не дано природою. Саме так часто формується невроз, невпевненість у собі та занижена самооцінка, - каже юрист та психолог Лілія Орел.

На користь скорочення формату тестів висловився в недавньому інтерв’ю Коротко про колишній міністр освіти, президент НУБіП Станіслав Ніколаєнко. На його думку, іспит має складатися взагалі з двох предметів: «Для гуманітаріїв - це українська мова та історія, можливо, ще елементи англійської. Для технарів – українська мова і математика», - сказав ексміністр.

Прибічники реформи НМТ пишуть в коментарях, що в побуті математика зводиться до простих підрахунків, а як раптом треба зробити складніші завдання, то допоможе калькулятор чи ШІ.

Сучасні війни - фізико-математичні

Водночас, судячи із численних постів у соцмережах, вже формується велика армія на захист математики як допуску до вищої освіти на всіх її напрямках. Аргументи наводяться схожі - зниження інтересу дітей (не буде тестів, не будуть вчити), сучасні технології і… війна.

«…Ця новина налякала мене більше, ніж повідомлення про можливий обстріл. Від ракет нас захищає ППО, від ворога - ЗСУ, а хто захистить мою країну від рішень, які підривають її майбутнє зсередини? Скасувати математику як обов’язковий предмет НМТ у країні, що воює, – це не просто постріл у ногу, це постріл у голову», - написала на сайті Оsvita.uа доктор фізико-математичних наук, завідувачка лабораторії прикладної математики Національного центру Малої академії наук України Катерина Терлецька.

Головний директор КМІС профессор Володимир Паніотто нагадав результати опитування 2023 року, коли тільки 11% респондентів відповіли, що математика їм не знадобилася, і тільки 6% - що треба зменшити обсяг її викладанні у школі.

- У мене дуже багато учнів за кордоном. Я знаю, що Франція посилює математику, причому дуже потужно, а також Америка, Німеччина, багато інших розвинених країн. Математика там і раніше, звичайно, була, але сьогодні вимоги до цього предмету ускладнюються, - коментує для Коротко про старший викладач кафедри математики Києво-Могилянської академії Юрій Захарійченко. - Сучасні війни - фізико-математичні, плюс ІТ, це вже зрозуміло і трирічній дитині. Той, хто математику хоче поховати, фактично має сказати: а давайте будемо роззброюватися, довіряти одне одному, і буде на планеті Земля рай. Меседж хороший, але не конструктивний і утопічний як для XXI століття.

 Експерт не згоден з тими, хто каже, що для творчих спеціальностей не потрібні дроби, синуси й котангенси.

- Це прогалина авторів підручників і авторів тестових завдань. Вони мають пояснити гуманітаріям, де ті математику будуть застосовувати. Мистецькі коледжі, виші з художнього моделювання та дизайну розробляють і використовують купу різних програм і форм штучного інтелекту для створення композицій, малюнків, інтер’єрів, моделей одягу та зачісок. Це все сьогодні використовує ІТ, і все це - математика. Сьогодні я не знаю спеціальності, яка не буде використовувати штучний інтелект. Але треба розуміти його мислення, його будову. ШІ треба живити, наповнювати, співпрацювати з ним. Якщо бути з ШІ на одній хвилі, він стане найкращим помічником, - вважає Юрій Захарійченко.

Не повинні конкурувати

Батьки дітей, які обирають технічні спеціальності, теж хочуть справедливості.

- Мій син готується працювати у сфері ІТ, йому потрібна математика, і він її, я впевнена, добре складе. Чому дитина має забивати собі пам’ять купою дат з минулого на шкоду формулам? Нехай обов’язковою буде мова, а математика та історія, як всі інші предмети, - за вибором, - вважає Христина, мати 10-класника. - Історія - це теж не те, що використовується в повсякденному житті і присутнє в усіх професіях.

Статус історії України у випускних іспитах мінявся двічі. Під час першого мультитесту її зробили обов’язковою, у 2023 році перевели до розряду предметів на вибір, у 2024-му Верховна Рада повернула до переліку обов'язкових дисциплін для всіх вступників. Зрозуміло, що історики, як і математики, не захочуть поступатися своїм «пільговим» місцем.

«Обовʼязковими мають бути два предмети україноцентричного спрямування: українська мова і література (інтегрований іспит) та історія України, а все інше - за вибором абітурієнтів», - написав вчитель історії та правознавства столичного ліцею №136 Кирило Татарінов, вітаючи депутатський законопроєкт.

- Ні від математики, ні від історії не варто відмовлятися. Це різні сфери, але вони формують цілісну людську особистість. Математика відповідає за раціональне сприйняття світу, вчить, як в ньому логічно поводитися. А історія дає людині розуміння, хто вона є, звідки походить, як будувати стосунки з іншими, базуючись на досвіді попередніх поколінь. Ці два предмети не повинні бути взаємовиключні і конкурувати між собою, вони мають доповнювати один одного, - ділиться думкою доктор педагогічних наук, член правління Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» Петро Кендзьор.

Експерт впевнений, що знижувати вимоги до рівня освіти навіть під час війни недоцільно:

- Інша справа, що ці вимоги мають бути розумні. Можливо, історія занадто формально лягає в площину тестувань. Бо це не тільки дати та факти, це способи прийняття рішень тими чи іншими постатями в різні часи, це людські цінності, пріоритети, це емоційні виміри. Математика дає однозначні відповіді на ті чи інші питання, історія вчить міркувати над чуттєвими моментами.

Дискусія триває, поки що на рівні емоцій. Законопроєкт №15254-1 був внесений в Раду як альтернатива урядовому законопроєкту, який пропонує скасувати Державну підсумкову атестацію для випускників і в 2027 році, але залишити Національний мультитест з чотирьох предметів.