Білецький пояснив, завдяки чому 3АК змінив ситуацію на власній ділянці фронту

Нещодавно Independent присвятив статтю тому, як Третій армійський корпус не просто тримає оборону проти Росії, а й відтісняє ворожі сили назад. Бригадний генерал, командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький підбив підсумки першого року роботи корпусної системи управління на фронті. Він заявив, що 3-йому армійському корпусу вдалося перетворити ділянку від Борової до Лиману на один із найстабільніших напрямків, а також масштабно розвинути інженерну інфраструктуру та роботизовані системи. Про це Білецький повідомив у статті "Рік у бою: що показав корпусний експеримент на фронті" в "Українській правді".

За словами Білецького, рік тому Третій армійський корпус став майданчиком для перевірки цих підходів на практиці. Наразі вже можна оцінити перші результати.

"4 червня 2025 року Третій армійський корпус (3АК) розгорнувся у смузі відповідальності від Борової до Лиману. Ми стали першим корпусом Збройних Сил України, який зайняв власну ділянку і веде бойові дії силами своїх бригад під єдиним командуванням. Для армії, яка багато років воювала в умовах постійних кадрових ротацій, тимчасових оперативних угруповань і розірваної відповідальності, це був складний крок. Сьогодні можна оцінити його результат", – зазначив Білецький.

До початку корпусної реформи російські війська активно просувалися на цій ділянці фронту, а Україна втрачала в середньому близько 70 квадратних кілометрів території щомісяця. За словами командира, корпусу вдалося доволі швидко перетворити напрямок на один із найстійкіших на фронті.

Він наголосив, що це не означає припинення наступальних дій противника. Російські війська й надалі проводять штурми, здійснюють авіаційні удари та намагаються проникати в українські бойові порядки. Водночас проблема інфільтрації ворога, за словами Білецького, була практично вирішена саме завдяки корпусній системі управління.

"Коли ми заходили, ворог просочувався на 15-20 км і це було великою проблемою. Зараз усі бригади корпусу діють як єдиний організм, перебувають у постійній взаємодії та підстраховують одна одну. Немає стиків між підрозділами і нічийних ділянок, відсутня нездорова конкуренція — немає інфільтрації. Плюс — поява нових інструментів, яких не було у тимчасових структур ОСУВ та ОТУ", – повідомив Білецький.

Білецький наголосив, що стійкість фронту не виникає сама по собі. Протягом року корпус побудував багаторівневу систему оборони, до якої увійшли нові позиції, спостережні пункти, інженерні загородження, логістичні маршрути та система вогневого ураження.

Одним із ключових напрямків розвитку корпусу, за його словами, стала роботизація. Сьогодні, за словами Білецького, кожен другий наземний роботизований комплекс української армії використовується саме у Третьому армійському корпусі. У корпусі створили першу у світі роту ударних наземних роботизованих комплексів, відкрили власну школу операторів та вперше в історії війни взяли російських військових у полон виключно за допомогою роботів без участі піхоти.

"Сьогодні це конкуренція систем управління, технологій, швидкості ухвалення рішень та здатності навчатися швидше за противника. Саме тому корпусна модель важлива не як чергова організаційна реформа. Її сенс полягає у створенні єдиного організму, у якому командир відповідає за весь цикл — від підготовки бійця до результату на полі бою", – підсумував Білецький.

Нагадаємо, що 24 лютого 2025 року Ставка Верховного головнокомандувача ухвалила призначення командирів 18 новостворених армійських корпусів. Нові корпуси отримали чітко визначені смуги фронту та постійний комплект військ. Призначення були затверджені президентом України Володимиром Зеленським, головнокомандувачем Збройних Сил України Олександром Сирським та командувачем Національної гвардії Олександром Півненком. Більшість корпусів формують із п’яти бригад, тоді як один корпус матиме у своєму складі сім бригад. Реформа має ціллю підвищити боєздатність військ та відповідальність командирів.