Діти Путіна люблять "західні" мультфільми та книги: що приховують "щоденники" їхніх нянь, — ЗМІ

Журналісти видання BILD, посилаючись ексклюзивну інформацію від проєкту "Система", ознайомилися з внутрішньою документацією, яку вели няні синів Володимира Путіна. У матеріалах містяться детальні спостереження за старшим сином Іваном, починаючи від його навчання та мовного розвитку й закінчуючи звичками та захопленнями.

Опубліковані записи охоплюють літо 2018 року, коли хлопчику було близько трьох років. Виховательки регулярно складали звіти про те, як минув день дитини, які навички вона опановувала та яких результатів досягала під час занять.

Із документів випливає, що особливу увагу в родині приділяли німецькій мові. Саме вона стала однією з основних у процесі виховання. У звітах зазначалося, що Іван демонстрував успіхи під час мовних занять, правильно будував прості фрази та поступово розширював словниковий запас. Наприкінці деяких записів наставниці залишали особисті коментарі та побажання хлопчику.

Окрім занять, у щоденниках згадуються його повсякденні інтереси. Зокрема, дитині читали популярні німецькі дитячі книжки, а серед улюблених мультфільмів називаються "У пошуках Немо" та "Останній єдиноріг". В одному із записів вихователі зафіксували незвичне бажання хлопчика виконати німецьку різдвяну пісню "O Tannenbaum" посеред літа.

Також у звітах відзначалися його успіхи в освоєнні лічби. За оцінками вихователів, у трирічному віці Іван уже міг майже без помилок рахувати до 36.

За даними журналістів, у різний час за дітьми Путіна доглядали щонайменше п’ять громадянок Німеччини. Попри високу оплату праці, яка сягала приблизно 8 тисяч євро на місяць, робота передбачала жорсткі обмеження. Няні проходили багатоетапні перевірки безпеки, а їхнє життя фактично перебувало під постійним контролем.

Життя дітей Путіна — про що йдеться в розслідуванні проєкту "Система"

Нагадаємо, що в розслідуванні проєкту "Система" журналісти розкрили, що для виховання синів Володимира Путіна та Аліни Кабаєвої залучалися іноземні гувернантки, переважно із західних країн, попри офіційну антизахідну риторику Кремля. З витоку документів і листувань випливає, що за кілька років у родині могли працювати близько 20 іноземних вихователів, яких відбирали через закриту систему.

Основним їхнім завданням було раннє навчання дітей іноземних мов, насамперед англійської та німецької, у форматі повного мовного занурення. Уже з трирічного віку діти мали інтенсивний розклад занять, який поєднував мову, музику та ігрове навчання.

Окрім навчання, гувернантки виконували функції догляду за дітьми, контролювали режим дня, харчування та поведінку, і щодня фіксували це у звітах. У деяких випадках заняття поєднувалися з побутовими діями, щоб постійно підтримувати мовне середовище.

Журналісти також зазначають, що няні проживали в ізольованих місцях поблизу резиденцій, мали обмежене пересування та перебували під постійними перевірками. Ба більше, контракти передбачали суворі вимоги щодо конфіденційності, стану здоров’я та швидкого припинення роботи у разі порушень.

Також Фокус писав, що Володимир Путін і Людмила Шкребньова були у шлюбі з 1983 року до розлучення у 2013-му, однак їхні стосунки, за словами окремих джерел, нібито були складними ще з перших років спільного життя. Також у деяких свідченнях згадується, що Людмила могла критично ставитися до чоловіка і неодноразово висловлювала незадоволення їхнім шлюбом.

Крім того, у 2025 році повідомлялося, що Єлизавета Кривоногих, ймовірна позашлюбна дочка Володимира Путіна, працює в художній галереї в Парижі, де виставляють роботи російських та українських художників, які виступають проти війни. За словами журналістки Анастасії Родіонової, вона нібито працює кураторкою виставок у цьому просторі, однак ці дані офіційно не підтверджені.