Киргизстан вперше в історії здобув місце в Раді Безпеки ООН

Настала середа, і в Нью-Йорку, у штаб-квартирі ООН, панувала напруга. Голосування за нових непостійних членів Ради Безпеки ООН мало вирішити долю багатьох країн. Серед них був і Киргизстан, який прагнув вперше зайняти місце в цьому престижному органі.

Киргизстан, держава, що не має виходу до моря, давно прагнув посилити свій голос на міжнародній арені. Президент Садир Жапаров раніше закликав світових лідерів підтримати Бішкек, наголошуючи на важливості надання можливостей країнам, які ніколи не були представлені в Раді Безпеки ООН.

У цей день Киргизстан, за підтримки дипломатичних зусиль свого міністра закордонних справ Жеенбека Кулубаєва, здобув перемогу, отримавши місце від Азійсько-Тихоокеанської групи держав. Він випередив Філіппіни у боротьбі за мандат на 2027–2028 роки. Цей тріумф ознаменував перший випадок за понад десять років, коли країна Центральної Азії увійшла до складу Ради Безпеки ООН.

Водночас для Німеччини голосування стало значною дипломатичною поразкою. Німецьку кандидатуру не підтримали, залишивши два вакантні місця для країн Західної Європи Португалії та Австрії. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефул назвав підсумки голосування «гіркою поразкою», звинувативши Росію в активній агітації проти Берліна через його підтримку України та відзначивши, що їхня позиція на користь Ізраїлю також могла призвести до втрати голосів.

Замість Німеччини, до складу Ради Безпеки на 2027–2028 роки були обрані Киргизстан, Зімбабве, Тринідад і Тобаго, Португалія та Австрія. Вони замінять Пакистан, Сомалі, Грецію, Данію та Панаму, а їхні повноваження розпочнуться 1 січня 2027 року.

Таким чином, Киргизстан, що раніше не був представлений у Раді Безпеки, отримав унікальну можливість впливати на світові процеси. Тим часом, поразка Німеччини викликала серйозні внутрішні дискусії та стала показником зміни міжнародного ставлення до деяких світових гравців.

Рада Безпеки ООН, що складається з 15 членів, є одним з найвпливовіших органів організації. П’ять постійних членів — США, Велика Британія, Франція, Росія та Китай — мають право вето, закріплене після завершення Другої світової війни. Ще десять держав обираються на дворічний термін як непостійні члени.

Пропозиції щодо реформування Ради Безпеки ООН, зокрема шляхом розширення представництва країн Азії, Африки та Латинської Америки серед постійних членів, неодноразово висувалися різними державами. Міністр закордонних справ Киргизстану Жеенбек Кулубаєв також закликав до такої реформи, наголошуючи, що сучасний світ стикається з новими викликами, які жодна держава не здатна самостійно подолати, тим самим підкреслюючи важливість багатосторонньої дипломатії.

«Жодна держава не здатна самостійно впоратися із сучасними загрозами. Саме тому багатостороння дипломатія є критично важливою», — заявив Міністр закордонних справ Киргизстану Жеенбек Кулубаєв, підкреслюючи необхідність колективних зусиль у вирішенні глобальних проблем.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефул назвав підсумки голосування «гіркою поразкою», а співлідерка партії «Альтернатива для Німеччини» Аліса Вайдель охарактеризувала результати як «збентеження» для уряду.

Для Киргизстану обрання до Ради Безпеки ООН відкриває нові горизонти для впливу на глобальні рішення та підтверджує зростання ролі Центральної Азії у міжнародних відносинах. Ця подія стане каталізатором для подальших дипломатичних ініціатив країни, у той час як Німеччині доведеться переглянути свою зовнішньополітичну стратегію після неочікуваної поразки.