На Форумі аграріїв Дніпропетровщини обговорили євроінтеграцію, підтримку аграріїв та проблеми зрошення

У Дніпрі 2 червня відбувся Форум аграріїв Дніпропетровщини, організований Всеукраїнською Аграрною Радою (ВАР) спільно з Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією. Захід об’єднав аграріїв регіону, представників центральної та місцевої влади, народних депутатів України та експертів галузі для обговорення ключових викликів, що стоять перед аграрним сектором в умовах війни та підготовки України до вступу в ЄС.

Відкрив форум Євген Ситниченко, перший заступник голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький представив актуальну інформацію щодо державної політики підтримки аграріїв, програм фінансування галузі та приділив особливу увагу питанням євроінтеграції та майбутньому українського аграрного сектору.

«Сьогодні щодо євроінтеграції аграрного сектору немає жодних наперед визначених рішень чи зобов’язань. Це дійсно буде процес. Ми розуміємо, що аграрний сектор Європейського Союзу отримує в середньому від 250 до 400 євро дотацій на гектар, і розуміємо реалії українського агросектору. Тому оновлення стандартів виробництва повинні корелювати з підходами до державної підтримки. Ми перебуваємо в постійному діалозі з аграріями та парламентом й без узгодження єдиної позиції не будемо виходити до колег з ЄС. Усі рішення мають бути максимально консенсусними. Профільні асоціації є гарним майданчиком для формування спільної позиції», — наголосив Тарас Висоцький.

Під час форуму учасники також обговорили практичні наслідки євроінтеграції для українського аграрного сектору. За словами голови ВАР Андрія Дикуна, найближчими роками Україні доведеться ухвалити багато рішень щодо адаптації законодавства до норм ЄС, зокрема у сферах застосування засобів захисту рослин, екологічної політики, земельних відносин та державної підтримки агровиробників.

«Ключові рішення для майбутнього українського агросектору ухвалюватимуться не в Брюсселі, а в українському парламенті. Тому нам дійсно треба об'єднати всіх аграріїв України, об'єднатися навколо захисту наших інтересів і почати більш конструктивний діалог із народними депутатами. Попереду понад 300 законів і змін, пов'язаних з євроінтеграцією. Ці закони будуть прийматися дуже швидко. Євроінтеграційний процес не чекає завершення війни, він уже відбувається», — підкреслив Андрій Дикун.

Особливий інтерес учасників викликала панельна дискусія «Роль парламенту у розвитку та відновленні АПК», модератором якої виступив заступник голови ВАР Михайло Соколов. До обговорення долучилися народні депутати України Сергій Демченко, Роман Каптєлов та Яна Худенко, директор департаменту економічного розвитку Дніпропетровської державної обласної адміністрації.

Під час дискусії учасники розглянули актуальні для аграрного сектору питання, зокрема перспективи збереження спрощеної системи оподаткування для сільгоспвиробників, проблеми застосування мінімального податкового зобов’язання, повернення агровиробникам мита, сплаченого під час експорту ріпаку та сої, кредитування під заставу прав оренди сільськогосподарських земель, а також законодавче врегулювання використання земель для будівництва фортифікаційних споруд.

Однією з найгостріших тем форуму стало питання вартості води для зрошення. Аграрії Дніпропетровщини наголосили, що через стрімке зростання тарифів використання зрошувальних систем стає економічно невиправданим, що вже призводить до скорочення площ поливу та зниження ефективності раніше зроблених інвестицій у меліоративну інфраструктуру.

«Якщо п’ять років тому ми використовували близько 5 млн кубометрів води, то зараз — лише 1,2 млн кубометрів. При вартості води 10,80 грн за кубометр поливати поля просто неможливо, хоча реальна ціна, на нашу думку, мала б становити 3–4 грн. За минулий рік наше господарство сплатило за воду значні кошти, але при цьому шість дощувальних машин фактично не працюють через високу собівартість поливу. Ми знаходимося в зоні ризикованого землеробства, де зрошення є критично важливим для врожаю, тому така тарифна політика ставить під загрозу виробництво. Ми вже три роки звертаємося до всіх можливих органів влади, але досі не отримали реального вирішення проблеми», — зазначив  аграрій з Дніпропетровщини, голова СТОВ Хутірське, Рудовол Сергій.

Народні депутати підтримали позицію аграріїв щодо необхідності перегляду вартості води для зрошення та наголосили, що для прифронтових територій мають застосовуватися окремі підходи та механізми підтримки.

«Це питання лежить виключно в площині виконавчої влади. У керівництва каналу є певний люфт щодо встановлення вартості води, і він має бути використаний з урахуванням реалій прифронтових громад. Для господарств, які працюють в умовах війни та змушені шукати можливості знизити собівартість виробництва, такі підходи є цілком обґрунтованими. Водночас має бути баланс між підтримкою аграріїв та державними інтересами, але на період воєнного стану для прифронтових регіонів цілком можливі окремі винятки», — підкреслив народний депутат Сергій Демченко.

Під час обговорення учасники порушили низку проблемних питань, які потребують як законодавчих змін, так і подальшої координації між аграріями, органами влади та народними депутатами.

Заступник голови ВАР Михайло Соколов наголосив на важливості системної роботи над кожною ініціативою та необхідності постійного діалогу між аграрною спільнотою і владою.

«Народні депутати Дніпропетровщини дуже активно включаються в роботу і самі пропонують працювати разом. Потрібно використовувати цю можливість. Водночас кожне проблемне питання потребує дуже ретельного опрацювання, такі питання не вирішуються за одну зустріч чи один захід, для цього потрібна постійна робота в робочих групах із залученням аграріїв, народних депутатів та представників влади», — зазначив Михайло Соколов.

Форум аграріїв Дніпропетровщини став уже восьмим регіональним майданчиком, який ВАР проводить для прямого діалогу між аграріями, владою та народними депутатами. За цей час такий формат неодноразово довів свою ефективність на практиці: проблеми, які озвучують фермери, отримують продовження у роботі профільних груп, а найважливіші питання вирішуються на державному рівні.