«Топлива нет! Совсем!». Крим та окуповані території у бензиновій пастці: що далі?

Черги на кілька кілометрів від світанку; бензин за цінами вдвічі вищими, ніж на російських заправках; люди везуть каністри з Краснодарського краю, а водії бензовозів відмовляються їхати в Крим сухопутними шляхами менш ніж за місячну зарплату за один рейс. Це нові реалії життя на окупованому півострові.

Буквально за кілька днів ситуація з пальним на півострові перетворилася на надзвичайну. При цьому окупаційна адміністрація просить не панікувати і запроваджує  «тимчасові заходи».

«Главком» розбирався, що відбувається у захопленому росіянами Криму і чого чекати його мешканцям.

Талони та ліміти

З 31 травня призначений Москвою так званий «глава» Криму Сергій Аксьонов запровадив обмеження на продаж бензину АІ-95 – не більше 20 літрів на один автомобіль на добу, включно за талонами. Продаж АІ-92 обмежено аналогічним лімітом, але без талонів та із забороною заправляти каністри. В окупованому Севастополі так званий губернатор» Михайло Развожаєв ввів подібні обмеження, уточнивши: весь сформований на день ліміт на АЗС «ТЕС» розібрали за кілька годин після відкриття.

Вже наступного дня, 1 червня, ситуація погіршилася: дві найбільші мережі АЗС на окупованому півострові – «АТАН» і «ТЕС» – взагалі зупинили продаж паливних талонів для фізичних осіб. На сайтах компаній з'явилися лаконічні оголошення: «Продаж талонів для фізичних осіб тимчасово призупинено. Просимо вибачення за можливо доставлені незручності». Послуга залишилася доступною лише для юридичних осіб за чинними договорами. На практиці це означало, що бензину немає ані за талонами, ані без них.

У ніч з 2 на 3 червня Развожаєв оголосив, що до обіду паливо всіх марок відпускатиметься виключно оперативним службам, що забезпечують життєдіяльність міста. Всім іншим автомобілістам рекомендували не займати черги з ночі, мовляв, «це не має сенсу». Відновлення вільного продажу представник окупаційної влади пообіцяв «орієнтовно з 14:00».

На більшості заправок бензин марок АІ-92 та АІ-95 зник повністю. На тих небагатьох, де пальне ще є, вишикувалися черги завдовжки 2–3 км, і займати місце в них люди починають о п'ятій ранку.

Примітно, що федеральні мережі АЗС «Лукойл», «Газпром», «Роснєфть» досі не працюють на окупованому півострові через санкції. Кримський ринок пального і без того залежав від двох місцевих гравців, «АТАН» і «ТЕС», які тепер і самі опинилися без товару.

Чорний ринок бензину в Криму

На тлі об’єкивної безвиході жителі окупованого Криму вдалися до «народної логістики». Оскільки Кримський міст відкритий для легкових автомобілів і дозволено провозити до 100 літрів пального в каністрах, зі сторони Росії на АЗС водії масово скуповують тару, заповнюють її пальним і везуть на півострів у багажниках.

Тим часом активізувався «чорний» ринок. На платформі «Авіто» в Сімферополі та Севастополі з'явилися оголошення про продаж АІ-95 за цінами від 200 до 350 рублів за літр – удвічі-втричі дорожче за звичайні. Деякі ділки пропонували навіть «інформацію» про місця, де можна заправитися без обмежень. Нині адміністрація сервісу почала видаляти такі оголошення.

Різниця навіть офіційних цін між Кримом і російським «материком» вже відчутна. У Керчі ціна АІ-95 на окремих АЗС сягнула 94–95 рублів за літр, водночас у сусідній Тамані той самий бензин коштує 72 рублі. Різниця – понад 30%. Частина керчан, аби заощадити, проїжджає 30 км до Тамані. «Якщо сильно попросити, то можуть налити навіть там, де тільки за талонами», – діляться місцеві.

Окупаційна адміністрація намагається демонструвати видимість контролю ситуації. На сайті «міністерства палива та енергетики» Криму з'явилася інтерактивна карта із зазначенням АЗС, яке є пальне в кожному районі. «Глава» півострова Аксьонов оголосив про таке технологічне «досягнення» особисто, додавши, що «особисто читає всі звернення громадян». Словом, бензин, що надходить на півострів, розподіляється між Кримом і Севастополем пропорційно до чисельності населення.

Також Аксьонов заявив, що «ситуація під контролем президента Путіна», який нібито дав доручення профільним відомствам все розрулювати.

У Росії теж дефіцит пального

Проте російські аналітики паливного ринку вже говорять про нестачу поточної пропозиції бензину і в самій РФ. Якщо ситуація не нормалізується, до кінця липня-початку серпня, дефіцит охопить більшість регіонів Росії, пише «Коммерсант».

Ланцюгова реакція запущена. Услід за окупованим Кримом обмеження продажу бензину запроваджено в Курській і Білгородській областях – на АЗС «Роснєфті» заборонили продавати АІ-92 у каністри та встановили ліміт у 20 літрів АІ-95 на машину. Аналогічні обмеження вже фіксуються в Рязанському та Московському регіонах.

Російські ЗМІ пишуть, що мережа АЗС ОРТК у Москві та Підмосков'ї обмежила продаж до 60 літрів бензину та 100 літрів дизпалива на одного клієнта, не пояснивши причину. «Лукойл» встановив ліміт на бензин до 100 літрів на руки, залишивши дизельне паливо без обмежень. «Газпром» запровадив обмеження і на бензин, і на дизель – від 100 до 150 літрів на покупця.

У Санкт-Петербурзі, який 3 червня атакували українські безпілотники, також ввели обмеження на продаж бензину – не більше 50 літрів на одне авто.

Дефіцит пального дістався і до нових окупованих українських територій. Так званий уряд «ЛНР» визнав проблему з пальним, пояснивши її «зростанням попиту в умовах проблем з логістикою». Стрімке зростання цін на пальне спострігається в окупованому Маріуполі.

Московська паливна асоціація костатує прискорення зростання цін: за тиждень з 25 по 31 травня дизельне паливо подорожчало на 0,7%, АІ-92 – на 0,4%, АІ-95 – на 0,5%, що помітно вище за загальноросійський показник за попередній тиждень.

Причина очевидна: українські удари по нафтопереробних заводах на території Росії змусили практично всі великі нафтопереробні заводи у центральній частині держави-агресорки призупинити або скоротити виробництво. Нафтові компанії перестали продавати нафтопродукти на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі, спрямовуючи весь обсяг виключно на власні мережі АЗС.

Уряд Росії поспіхом готує антикризові заходи: збільшення поставок із Білорусі, продовження нульового мита на імпортний бензин, обнулення акцизу на компоненти для змішування АІ-95, а також повну заборону на експорт бензину строком на два місяці – включно з постачаннями в деякі країни Євразійського економічного союзу.

Причина паливного колапсу в Криму

Головним сухопутним маршрутом постачання Криму є траса, яку окупанти позначають Р-280 «Новоросія» – шлях від Ростовської області через захоплені у 2022 році Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь до Джанкоя. Саме цією дорогою транспортується переважна більшість пального для потреб окупованого півострова та російського воєнного угруповання на півдні.

Протягом останніх тижнів українські безпілотники фактично взяли трасу під вогневий контроль на глибину до 200 км від лінії зіткнення. Бензовози й вантажівки масово палахкотять на дорозі.

Один із задокументованих епізодів – атака біля Сальково на сухопутному маршруті до півострова. Безпілотник ЗСУ влучив у бензовоз з кримськими номерами: водій вижив, але машину пошкоджено. Решта бензовозів і газовозів у колоні розвернулися й поїхали у зворотному напрямку, пишуть російські пабліки.

Реакція ринку виявилася відповідною. За даними керівника Центру вивчення окупації Петра Андрющенка, перевізники стали вимагати за один рейс бензовоза до Криму до 100 тис. рублів – суму, що відповідає їхній місячній зарплаті. «Вони розуміють, що це небезпечно», – пояснив Андрющенко.

Паралельно заблоковано й залізничне постачання: з весни 2025 року українські сили влаштовують засідки на залізничні паливні склади, знищують ремонтні потяги. До кінця 2025-го Росія могла використовувати лише поодинокі броньовані потяги, але ця гілка нині фактично виведена з ладу.

Кримський міст як альтернатива також не рятує: з міркувань безпеки Росія самостійно заборонила перевозити паливо залізницею через нього. Паромна переправа через Керченську протоку перевантажена й частково не працює – в відстійниках зібралися сотні автоцистерн з пальним, і в середньому кожна чекає своєї черги 4-5 діб. Таким чином, окупанти стали заручниками власних рішень.

Київ: «Це додатковий тиск на Крим»

Створили «нові реалії» у РФ та на окупованих територіях українські Сили безпеки та оборони. Як заявив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов на форумі «Архітектура Безпеки», який відвідав «Главком», ЗСУ продовжують завдавати ударів по російських військових об'єктах на території тимчасово окупованого Криму. Представник розвідки підтвердив: українські атаки створюють додатковий тиск як на російське військове командування, так і на окупаційну адміністрацію. На його думку, події останніх місяців дедалі сильніше підривають російські заяви про нібито повний контроль над ситуацією на півострові.

За словами Юсова, окупаційній владі стає дедалі складніше переконувати місцевих жителів у тому, що ситуація залишається стабільною. «У пропаганді важче говорити про те, що все йде за планом, і все чудово та прекрасно. Очевидно, що ці тези – повна брехня», – заявив представник ГУР.

Водночас керівник Офісу президента Кирило Буданов пояснив, що перебої з постачанням на окуповані території є наслідком цілеспрямованої роботи українських сил по логістичних маршрутах противника. «Це не перший раз, і ці коридори періодично ми перериваємо, причому досить ефективно і на тривалий проміжок часу», – заявив він під час форуму «Архітектура Безпеки».

Одним із найбільш вразливих елементів російської системи забезпечення, за словами Буданова, залишається саме пальне. Значна його частина доставляється автомобільним транспортом, а тому будь-які перебої на маршрутах швидко позначаються на роботі всієї логістичної системи.

«Пальне перевозиться бензовозами в більшості. Якщо немає палива – стоять автівки, а це вся логістика», – пояснив керівник Офісу президента. Він додав, що дефіцит пального впливає не лише на переміщення техніки, а й на функціонування генераторів та інших систем забезпечення російських військ. Навіть тимчасові перебої змушують окупаційні сили перебудовувати логістичні ланцюги та ускладнюють виконання їхніх завдань.

Чому «сухий закон» на кримських АЗС – це надовго

Енергетичний експерт, директор спеціальних проєктів Науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев також вважає, що ускладнення ситуації з нафтопродуктами в окупованому Криму є прямим наслідком порушення логістики постачання, зокрема внаслідок дій Сил оборони України. У коментарі «Главкому» експерт розповів, що після ураження частини інфраструктури, Росія втратила можливість стабільно забезпечувати півострів пальним альтернативними маршрутами. Зокрема, було знищено три залізничні пороми, які дозволяли перевозити до Криму цистерни з нафтопродуктами морським шляхом. Також, як зазначає Рябцев, суттєво ускладнилося транспортування пального суходолом через тимчасово окуповані території.

Водночас було уражено Феодосійську нафтобазу – найбільшу в Криму, де зберігалися стратегічні запаси нафтопродуктів для всього півострова.

«Таким чином, залишився фактично один канал постачання нафтопродуктів до Криму – автомобільні пороми, що перевозять бензовози», – зазначає експерт.

Він додає: щоденна потреба Криму в нафтопродуктах становить близько 1 тис. тонн, однак у повному обсязі вона не покривається. Наразі півострів змушений працювати переважно на запасах та обмежених поставках, які здійснюються цим єдиним доступним маршрутом. «Тому ситуацію найближчим часом у Криму виправити не вдасться», – підкреслює Рябцев.

Експерт зауважує, що твердження про нібито загальноросійську паливну кризу є перебільшенням. «Казати, що дефіцит пального в Криму виник через нестачу нафтопродуктів у Росії, – це перебільшення. Поки що паливної кризи в РФ немає», – каже експерт.

Справжня причина криється у ставленні Москви до загарбаних земель.  «У Криму ціни на бензин зараз удвічі вищі, ніж у Росії. Це прямий наслідок того, що так звані «нові регіони» нікому в РФ не потрібні. Усе постачання туди йде за залишковим принципом. Немає логістики – виникає нестача, а за нею злітають і ціни», – вважає директор спеціальних проєктів Науково-технічного центру «Психея».

Що стосується подорожчання пального в самій Росії, то Рябцев називає його сезонним. Нафтові компанії РФ напередодні сезону відпусток традиційно намагаються покращити своє фінансове становище.

«Російська Федерація – це експортоорієнтована держава в тому сенсі, що вона прагне продати якомога більше сировини за кордон, аби отримати живі гроші, зокрема на ведення війни. Потреби власних промисловців чи звичайних споживачів там ніколи не були в пріоритеті. Якщо десь у регіонах зростають ціни чи зникає бензин – це проблеми виключно місцевого населення. Російська держава ніколи системно не втручалася в такі процеси, а її рідкісні спроби регулювання мали суто пропагандистський характер», – підсумував Геннадій Рябцев.

Туристичний сезон під загрозою

Паливна блокада вже вдарила по туристичній галузі окупованого Криму в найвідповідальніший для півострова момент – напередодні літнього сезону. Попри те, що проросійські ЗМІ рапортували про розпродані 92% залізничних квитків та прогнозували рекордні 7 млн туристів, реальна картина інша: росіяни вже почали відмовлятися від заброньованих турів до Криму.

Через майже повну відсутність бензину на АЗС сотні автомобільних туристів із РФ, у яких завершився відпочинок, фактично застрягли в Криму.

Як розповів анонімно «Крым.Реалии» один із кримських краєзнавців-екскурсоводів, у регіоні бракує навіть базових управлінських рішень для розв’язання проблеми туристів. За його словами, влада мала би оперативно формувати списки «застряглих» відпочивальників і допомагати їм виїхати, однак цього не відбувається.

«У людей закінчуються гроші, потрібно вирішувати питання з продовженням проживання та компенсацією витрат. Або ж – організовувати талони на виїзд або спеціальні АЗС для туристів. Нічого цього немає», – зазначає співрозмовник.

Критикує ситуацію й частина російських блогерів. Зокрема, вони прямо закликають відмовлятися від поїздок у Крим цього літа через високі ризики, пов’язані не лише з паливною кризою, а й із загальною нестабільністю.

Туристичний ринок вже декларує перші втрати. За даними галузевих ресурсів, близько 70% відпочивальників прибувають в окупований Крим автомобілями, тож саме вони найбільше реагують на перебої з пальним. У Феодосії падіння попиту на туристичні послуги оцінюють приблизно в 10%, на Південному узбережжі Криму – 5–10% ануляцій у сегменті малих готелів.

Відлякує туристів не лише паливна криза на півострові, а й забруднення морського узбережжя після зимової катастрофи нафтових танкерів. Протягом квітня та травня викиди мазуту фіксувалися на різних ділянках кримського узбережжя – від Судака до Севастополя. Особливо часто про забруднення повідомляли на пляжах Великої Ялти.

За даними екологічного проєкту «Прозрачный мир», супутникові знімки, зроблені 12 та 13 травня, зафіксували в акваторії Південного узбережжя Криму протяжні темні смуги, характерні для плівкових забруднень нафтопродуктами.

Тим часом кримські телеграм-канали та соціальні мережі регулярно публікують фотографії й відео з пляжів, на яких видно темні згустки та плями речовини, схожої на мазут.

Кароліна Терещенко, «Главком»