Вперше в історії: Німеччина не отримала місце в Раді Безпеки ООН

Німеччина вперше в історії не змогла отримати місце в Раді Безпеки ООН. Країна, яка є одним із політичних лідерів Європи, програла боротьбу за крісло непостійного члена. У Берліні говорять про гірку поразку та натякають на російський слід. Хто випередив Німеччину та як на провал відреагували самі німці, розповість Яна Кириченко.

Німеччина отримала болючого дипломатичного ляпаса. Вперше країна залишилася без місця в Раді Безпеки ООН. Берлін боровся за статус непостійного члена на дворічний термін. Однак, залишився за бортом. У країні не приховують: поразка стала гірким ударом по амбіціях нового уряду та особисто канцлера Фрідріха Мерца.

"Очевидно, що результат – справжнє розчарування. Це гірка поразка. Я вже казав про це раніше, це напружене змагання. Німеччина вступила пізно, а це означало, що ми були у невигідному становищі з самого початку", – заявив міністр законодавства Німеччини Йоганн Вадефуль.

Вакантне місце Німеччини посіли Австрія, Португалія, Зімбабве, Тринідад і Тобаго та Киргизстан. І саме останній став головною несподіванкою голосування. Киргизстан уперше за всю історію незалежності здобув місце в Радбезі ООН. Для Центральної Азії це рідкісний випадок. За останнє десятиліття до цього органу з регіону потрапляв лише Казахстан.

"Здобувши необхідну більшість у дві третини голосів та найбільшу кількість голосів, Киргизстан обраний членом Ради Безпеки на дворічний термін, що починається 1 січня 2027 року", – повідомила президентка Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок.

У Берліні ж тим часом намагаються зрозуміти, де саме спіткнулися об підводне каміння міжнародної політики. Говорять відверто, росія могла істотно посприяти поразці. У Німеччині переконані, що москва як постійний член Ради Безпеки ООН систематично працювала проти Берліна. Адже бачити серед членів Ради партнера України москва аж ніяк не хоче. Додатковим фактором називають і послідовну підтримку Ізраїлю, яка подобається далеко не всім країнам.

"Ми маємо непохитну підтримку України. Не секрет, що росія не хоче, щоб за столом Ради Безпеки був такий голос, який вів кампанію проти неї. Можливо, нам також довелося втратити голоси через те, що Німеччина завжди повинна брати на себе особливу відповідальність за Ізраїль щодо конфлікту на Близькому Сході. Ми і далі виконуватимемо свою історичну відповідальність, навіть якщо на той час критикуватимемо конкретну політику чинного уряду", – зазначив Вадефуль.

Самі німці сприйняли новину по-різному. Одні кажуть, що це чергова поразка уряду, якому останнім часом не щастить. Інші вважають, що Німеччина мала бути представлена в Раді Безпеки, адже це питання впливу та міжнародної ваги. Водночас вистачає й тих, хто переконаний: навіть без місця в Радбезі світ не перевернеться догори дриґом.

"Особисто я не маю з цього приводу жодної думки. Але я знаю, що це було важливе питання для німецького уряду, і що міністр закордонних справ справді вклав у це всю свою душу, і що це також особиста поразка для нього".

"Я думаю, що для нас було б важливо бути залученими. Але зараз у Німеччині справи йдуть не за планом. Це шкода. І так, мені цікаво побачити, як у результаті може або зміниться світова політика".

І доки в Берліні рахують втрачені голоси, у Відні вже будують плани на майбутнє. Австрія обіцяє використати своє місце в Радбезі для захисту міжнародного права, цивільного населення та пошуку відповідей на нові глобальні виклики. У тому числі ті, які несе стрімкий розвиток технологій і зміна клімату.

Виклики, з якими ми стикаємося сьогодні, виходять за межі кордонів і можуть бути подолані лише колективно. Співпраця на європейському та ширшому міжнародному рівні забезпечує нашу безпеку. У Раді Безпеки ми і далі відстоюватимемо верховенство права, захист цивільного населення, а також вирішуватимемо нові виклики", – повідомив міністр закордонних справ Австрії Беате Майнл-Райзінгер.

Рада Безпеки ООН залишається головним майданчиком, де обговорюють питання війни та миру. До його складу входять п'ятнадцять держав. П'ять із них мають постійне членство та право вето. Це Сполучені Штати, Велика Британія, Франція, Китай і росія. Решту місць країни отримують на дворічний термін через голосування Генеральної Асамблеї. Тож боротьба за крісло тут завжди запекла. Та за останні роки Рада безпеки втратила вплив і авторитет. Через постійні вето Москви хоч якось вплинути на міжнародну безпеку та припинення воєн вона не може. Тож штаб квартира у Нью-Йорку поки що залишається лише майданчиком для "глибокого занепокоєння".

Яна Кириченко, 5 канал.

Нагадаємо, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль перед візитом до Нью-Йорка виступив із гострою критикою на адресу Ради безпеки ООН. Він заявив, що через постійні зловживання правом вето окремими членами орган неспроможний виконувати свою головну функцію – підтримання миру та безпеки.

Вадефуль наголосив, що ООН має бути "центральним осередком дипломатії" в умовах нинішньої кризи на Близькому Сході. Проте, за його словами, суперечливі інтереси окремих сторін раз за разом блокують ухвалення життєво важливих рішень.

Читайте також: Радбез ООН збереться через атаки рф по Україні: коли відбудеться зустріч

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.