Лист Зеленського до Путіна: Денисенко пояснив, до чого це призведе

Відсутність лідера, ідеї та брак зрадників серед силовиків, перетворить Росію на Іран, а не призведе до майданів.

На тлі нової хвилі українських ударів по російській території та дедалі помітніших інформаційних протистоянь між Києвом і Москвою знову постає питання про внутрішні настрої в Росії та їхній вплив на перебіг війни. Журналіст, історик і політичний аналітик Вадим Денисенко аналізує, як останні події навколо Петербурзького міжнародного економічного форуму позначилися на позиціях Кремля, суспільних настроях росіян та перспективах подальшої ескалації. Докладніше про ці тенденції - у колонці автора.

Інформаційно, Петербурзький форум перетворився на суцільне приниження Путіна. Перший день став тріумфом українських дронів, а на другий, всі говорили не про виступ Путіна, а про лист Зеленського. Але головне, як це вплине на подальший хід війни?

1. Кінетична-інформаційна кампанія ПМЕФ-2026, безумовно, є однією з кращих за весь час війни. Удар по порту Петербурга та лист Зеленського Путіну, очевидно, стали одним з піків всієї весняної кампанії ЗСУ по мідл та діпстрайкам з дуже хорошим кінетичним ефектом і дуже правильним інформаційним висвітленням.

2. Наслідком цієї атаки вже є прискорення переходу частини росіян із розряду лоялістів та індиферентних в розряд кухонної опозиції ( вперше я про це писав ще 30.03.26, лінк буде в коментарях).

Але ми маємо розуміти, що перехід до кухонної опозиції спричинений не лише нашими ударами і зупинкою просування росіян. Є ще три внутрішні причини: погіршення життя у десятників мільйонів росіян, зневіра в зупинці війни і відчуття десятків мільйонів росіян, що війна триватиме доти, доки при владі Путін. І, нарешті, закриття інтернету.

3. І тут ми підходимо до дуже важливого моменту: вперше за час війни Путін змушений звертатися перш за все до своєї аудиторії. І говорить він цій аудиторії про те, чому війну не можна зупинити. Звідси історії про Старобільськ. І звідси, між іншим, те, що він вперше з 2021 року частково визнав легітимність Зеленського.

4. При цьому варто звернути увагу на цільові аудиторії з якими спілкується Путін та Зеленський (лист Зеленського крім української та Міжнародної аудиторії, також адресований росіянам). Так от, Путін апелює перш за все до двох російських аудиторій: до себе самого (головний посил: я хочу продовження війни) і до 21-23% ура-патріотів, які хочуть повернення до парадигми: нас всі бояться. Пасивна більшість (третя аудиторія) - 62-64% є фоновою для Путіна. Зеленський навпаки, апелює перш за все до пасивної більшості, а ура-патріоти для нього фон. Він також апелює до Путна, принижуючи його.

Головний посил Путіна - "Україна зриває переговори". Вже зараз можна сказати, що ця гра йому знову не вдасться. Між іншим, цей посил головний у Путіна і для міжнародної аудиторії. І тут теж в це ніхто не вірить. Тому він знову натякнув на ядерний удар, згадавши, що Орєшнік ще не приміняли по/справдньому.

5. Але повернімося до цільових аудиторій. Задача Путіна на цьому етапі дещо простіша: по-перше, закрити (частково) рот ура-патріотам. І цю задачу, він вважає, що зможе повністю виконати восени, коли після виборів закриє інтернет. Спойлер: буде дуже складно, якщо Дуров справді включиться в цю гру. А поки він втрачає час.

Щодо пасивної більшості, то він іі вважає несубʼєктною. І, частково, має рацію. Наша проблема, що ми апелюємо до малоскбʼєктноі більшості, яка не має лідера та ідеї. Простіше кажучи, ми не готуємо революції. Так само, як іі не готує Захід. При цьому є лише сподівання на еліти, які поки просто бояться.

6. Розширення географії ударів та поява перебоїв з паливом в великій кількості регіонів РФ, яка є цілком реальною в жовтні-грудні 2026 року, безумовно збільшить кількість незадоволених. Але відсутність лідера, ідеї та брак зрадників серед силовиків, перетворить Росію на Іран, а не призведе до майданів.

7. Революції потрібно готувати. Наведу класичний приклад: в 20-х роках Союз вирішив інкорпорувати компартію Китаю до Гоміньдану, щоб потім отримати КНР. Це просто приклад, якщо що.

Джерело