"Розумні" дрони проти "Шахедів": чи замінить ШІ людей-операторів у ЗСУ

Дрони-перехоплювачі – це один з наймолодших типів БпЛА, але розвиток цього напрямку росте чи не найшвидше у галузі.

РБК-Україна розповідає про те, на що сьогодні здатні дрони-перехоплювачі та як вони розвиватимуться у найближчому майбутньому.

Як правило, під дронами-перехоплювачами розуміють військові БпЛА, призначені для знищення повітряних цілей, тобто, застосування в протиповітряній обороні. Зазвичай перехоплювачами є FPV-дрони, як квадрокоптери, так і апарати літакового типу.

Наразі українські військові використовують для перехоплення ворожих повітряних цілей БпЛА кількох типів: квадрокоптери-камікадзе, камікадзе літакового типу та перехоплювачі дронів типу "Shahed", які дещо схожі на ракети.

Окремий напрям, який активно розвивається – це дрони з активною РЕБ. Завдання цих безпілотників – залишити супротивника без можливості "бачити" та орієнтуватися в просторі. Апарати обладнані спеціальними "глушилками", що подавлюють сигнали управління та навігацію.

Ці дрони-перехоплювачі працюють як компактні мобільні станції РЕБ. Вони знаходять в повітрі ворога, наближуються до нього та глушать сигнал. Ефективність дронів-глушилок менша за моделі з фізичним знищенням, але шанси на збереження апарату цілим та його подальше використання значно більші.

Які цілі знищують дрони-перехоплювачі?

Історія дронів-перехоплювачів налічує трохи більше двох років. Так, у лютому 2024 року бійці підрозділу безпілотних ударних комплексів "Аякс" 126 ОБрТрО за допомогою FPV-дрона збили російський дрон-камікадзе літакового типу. Сьогодні основні цілі дронів-перехоплювачів – це "делакобійні" ударні дрони та розвідники.

Крім того, у 2024 році було зафіксовано кілька випадків ураження FPV-дронами російських гелікоптерів. Вперше це сталось 6 серпня, під час боїв у Курській області, коли безпілотник СБУ підбив Мі-28, екіпаж зміг посадити гелікоптер.

Які ключові виклики перед розробниками дронів-перехоплювачів?

СЕО BlueBird Tech Валерій Зарубін у коментарі РБК-Україна підкреслив, що сьогодні головний виклик полягає не лише у створенні самого дрона, а й у побудові всієї системи перехоплення. Робота оператора дрона-перехоплювача сьогодні є одним із найскладніших видів пілотування на полі бою, це фактично вищий пілотаж.

"Оператор працює на високих швидкостях, часто проти маневруючої цілі, яка може ухилятися, змінювати висоту та напрямок польоту. При цьому дрон-перехоплювач має дуже обмежений запас часу та заряду. На відміну від звичайного FPV-дрона, тут часто немає другої спроби – помилка означає втрату дрона-перехоплювача", - зазначив Зарубін.

Також за словами представників галузі, ситуацію додатково ускладнює застосування противником засобів радіоелектронної боротьби, різних методик ухилення та польоти над складною місцевістю або водоймами. Особливо складними є морські напрямки, де практично відсутні візуальні орієнтири для навігації та комп’ютерного зору.

Тому сьогодні оператори дронів-перехоплювачів повинні мати значно вищий рівень підготовки, ніж навіть досвідчений оператор FPV-дронів. Вони одночасно виконують функції пілота, навідника та тактика, приймаючи рішення за лічені секунди.

Що стосується безпосереднього виробництва дронів, то сьогодні цей напрямок швидко розвивається. Виробники мають запит на створення відносно дешевих засобів збиття повітряних цілей і нарощують свої виробництва. За офіційними заявами чиновників, у 2025 році Україна виробила близько 100 тисяч дронів-перехоплювачів. За даними Міноборони України, план на 2026 рік – виробництво понад 7 млн дронів різних видів – від FPV до перехоплювачів і темпи однозначно зростатимуть.

Якими будуть дрони-перехоплювачі у майбутньому?

На думку експертів, у перспективі значна частина задач операторів дронів-перехоплювачів буде передана системам штучного інтелекту. Саме ШІ зможе швидше за людину виявляти цілі, розраховувати траєкторію зближення, прогнозувати маневри цілі, компенсувати вплив РЕБ та обирати оптимальний момент для атаки.

Особливо це актуально для боротьби з реактивними та високошвидкісними цілями, де людина вже наближається до межі своїх фізичних можливостей щодо швидкості прийняття рішень.

"Майбутнє належить гібридній моделі, де людина визначає правила та контролює систему, а штучний інтелект виконує більшість математичних розрахунків і безпосередньо здійснює перехоплення. Саме така модель дозволить масштабувати ППО та протидіяти масовому застосуванню високошвидкісних загроз", - додав СЕО BlueBird Tech.