США розширили санкції: хто з кубинських еліт під ударом та чому

Рішення про нові економічні санкції, оприлюднене управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США, стало значним кроком у довгостроковій політиці Вашингтона щодо Куби. До санкційного списку включено п'ять фізичних та п'ять юридичних осіб, що підкреслює їхню масштабність.

Під обмеження потрапили особисто президент Куби Мігель Діас-Канель, його дружина Ліс Куеста Пераза та пасинок. Також санкції запроваджено проти сина та онука колишнього лідера країни Рауля Кастро, що демонструє орієнтацію на ключові фігури кубинської влади та їхні впливові родини. Рауль Кастро, хоча й не обіймає офіційних посад, зберігає значний вплив на прийняття важливих рішень щодо майбутнього острова.

Крім того, під санкції потрапили Міністерство революційних збройних сил Куби, Кубинський інститут дружби народів та гірничодобувне підприємство Minera La Victoria S.A. Ці заходи спрямовані на те, щоб обмежити фінансові та операційні можливості структур, які, на думку США, підтримують діяльність кубинського режиму.

Державний секретар США Марко Рубіо, заявляючи про нові обмеження, наголосив, що Вашингтон «націлюється на мережу, яка забезпечує та фінансує підривні та радикальні операції Куби». Він жорстко заявив, що Сполучені Штати «більше не терпітимуть радикальних марксистських режимів», які, за його словами, експортують свою «отруйну та злу революцію» до інших країн.

Ці санкції також поширюються на будь-які компанії та фінансові установи, які співпрацюють із підсанкційними суб'єктами. Рубіо чітко дав зрозуміти, що іноземні банки та інші компанії, які надають послуги цим організаціям, ризикують самі потрапити під обмеження, і їм слід припинити таку діяльність.

Новий пакет санкцій є черговим етапом у посиленні економічного тиску з боку Вашингтона на кубинських комуністичних лідерів. Це відбувається на тлі тривалого економічного ембарго США проти Куби, яке було ще більше посилене після повернення Дональда Трампа до Білого дому та його заяв про можливість встановлення контролю над островом.

Напруженість навколо Куби триває вже десятиліттями. У січні адміністрація США сприяла усуненню від влади автократа Ніколаса Мадуро у Венесуелі, а тепер посилює тиск на Мігеля Діаса-Канеля. Минулого місяця США запровадили санкції проти 11 кубинських чиновників, серед яких міністр зв'язку та кілька військових керівників.

Крім того, США висунули звинувачення проти Рауля Кастро за причетність до знищення двох цивільних літаків у 1996 році, внаслідок чого загинули четверо людей. За інформацією Politico, Пентагон вже кілька місяців розгортає війська та озброєння, готуючись до можливого вторгнення на Кубу, чекаючи лише на сигнал від Трампа. Ці дії призвели до енергетичної кризи на Кубі через припинення експорту нафти з Венесуели, що спричинило відключення електроенергії по всій країні.

Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес назвав санкції прикладом інтервенціонізму США, заявивши у дописі в соцмережах: «Будь-які дії США, спрямовані на створення ситуації конфлікту між двома країнами, приречені на провал».

Марко Рубіо також підкреслив, як повідомляє The Guardian, що США «націлюються на мережу, яка забезпечує та фінансує підривні та радикальні операції Куби, оскільки більше не терпітимуть радикальних марксистських режимів, які експортують свою отруйну та злу революцію до США та інших країн».

Таке посилення тиску з боку США свідчить про довгострокові наміри Вашингтона змінити режим на острові, але наслідки цих дій можуть бути непередбачуваними. Загострення ситуації в Карибському басейні може вплинути на крихку глобальну стабільність, особливо враховуючи підтримку Кубою російської агресії проти України, що створює додаткові виклики для міжнародної спільноти.