Стартап із MIT показав робота, який виконує завдання, недоступні більшості машин

Стартап Eka з Кембриджа, штат Массачусетс, представив роботизовану руку, яка демонструє незвично високий рівень спритності під час роботи з дрібними та крихкими предметами. Розробка вже привернула увагу експертів, оскільки саме недостатня моторика протягом багатьох років залишалася одним із головних бар'єрів для повноцінної автоматизації ручної праці. Про це пише BGR.

Чи вдалося розв'язати одну з найскладніших проблем робототехніки?

Компанію заснували професор Массачусетського технологічного інституту Пулкіт Агравал та колишній дослідник Google DeepMind Туомас Гарноя. Їхня мета – створити роботів, які здатні взаємодіяти з фізичним світом так само гнучко, як люди.

Для цього команда використовує власний підхід до навчання штучного інтелекту, який отримав назву Vision Force Action (VFA). За словами Агравала, ця технологія може стати "новою основою, яка об'єднає продуктивність, універсальність і безпеку для створення роботів, доступних кожному".

Більшість сучасних автономних роботів навчаються за допомогою моделей типу Vision-Language-Action (VLA). Вони аналізують величезні обсяги відеоданих і намагаються відтворювати побачені дії.

Однак такий підхід має серйозне обмеження: реальний світ надто різноманітний. Навіть звичайна полуниця може відрізнятися формою, розміром, ступенем стиглості чи розташуванням. Вона може бути вологою, пошкодженою або слизькою. Для людини це не проблема, але для робота кожен новий сценарій потребує додаткових навчальних даних.

Саме тому дослідники роками намагалися вирішити так звану "проблему роботизованої спритності". Для її подолання необхідно навчити машину реагувати на практично нескінченну кількість варіацій навколишнього середовища.

У Eka вирішили піти іншим шляхом. Замість нескінченного накопичення відеоматеріалів робот проходить тисячі годин симуляцій, які враховують закони фізики. Під час навчання система стикається з масою різних ситуацій і самостійно вчиться враховувати вагу предметів, інерцію, силу натискання та інші фактори.

Журналіст Wired Вілл Найт порівняв такий підхід із принципами роботи знаменитої системи AlphaZero від Google, яка свого часу самостійно відкрила нові шахові стратегії. При цьому розробники поки що не розкривають усіх деталей того, як результати комп'ютерних симуляцій успішно переносяться у фізичний світ. У робототехніці ця проблема відома як "розрив між симуляцією та реальністю" і вважається одним із найскладніших викликів галузі.

Що вже вміє роботизована рука Eka?

Під час демонстрацій робот виконував завдання, які донедавна вважалися надто складними для промислових машин.

За словами Вілла Найта, робот успішно працював із берушами, щіткою для волосся, ключами та іншими дрібними предметами. Хоча інколи системі доводилося робити кілька спроб, вона зрештою справлялася із завданням завдяки спеціальним захватам, які забезпечують своєрідне "відчуття дотику". Відео компанії також демонструють, як робот вкручує лампочку та акуратно забирає полуницю з відкритої долоні людини.

Особливий інтерес викликав інший тест. Робот сортував розкидані по столу курячі нагетси та розкладав їх у контейнери на рухомому конвеєрі. На перший погляд завдання здається буденним, але саме робота з продуктами харчування залишається однією з найскладніших сфер автоматизації через крихкість і непередбачуваність об'єктів.

Саме тому навіть такий простий приклад може виявитися важливим кроком до масштабної роботизації харчової промисловості.

Які наслідки це може мати для ринку праці?

Успіх Eka вписується в ширшу тенденцію стрімкого розвитку робототехніки. Особливо активно такі системи впроваджуються в Китаї, де роботи вже працюють поруч із людьми на заводах і фермах.

У деяких випадках з'являються так звані "темні фабрики" – виробничі майданчики, які можуть працювати цілодобово практично без участі людей. Подібні підприємства вже використовуються для виготовлення електроніки та інших товарів.

На цьому тлі дедалі частіше лунають побоювання щодо майбутнього робочих місць. Згідно зі звітом Goldman Sachs за 2026 рік, автоматизація на основі штучного інтелекту потенційно може торкнутися близько 300 мільйонів робочих місць у світі. Водночас Всесвітній економічний форум повідомляє, що 58% роботодавців очікують суттєвого впливу робототехніки та автоматизації на свій бізнес до 2030 року.

Офіційно Eka наголошує на концепції співпраці людини та машини. Компанія заявляє, що прагне досягти "майстерності поруч із людьми". Проте деякі висловлювання засновників свідчать про значно амбітніші плани.

В інтерв'ю Wired Пулкіт Агравал назвав "найбільшою проблемою у світі" той факт, що "трильйони доларів проходять через людську руку". Хоча це висловлювання мало радше економічний, ніж буквальний сенс, воно добре демонструє масштаб ринку, на який націлені подібні технології.

Поки що робот Eka перебуває на стадії розвитку, але його можливості вже показують, наскільки швидко робототехніка наближається до сфер діяльності, які раніше вважалися винятково людськими.