Третя закупівельна революція. Чого чекати від нового Закону «Про публічні закупівлі»

Важливий крок до асоціації з ЄС, сучасні ефективні інструменти для закупівельників і нові антикорупційні запобіжники.

Востаннє профільний Закон «Про публічні закупівлі» глобально оновлювали ще 2019 року. Після цього ми пережили COVID, чотири роки повномасштабного вторгнення, регулювання правил Кабміном, понад 45 змін до цих правил… Необхідність стабілізувати сферу й оновити профільний закон назрівала давно. Водночас повне узгодження наших закупівельних правил з європейськими — це вимога євроінтеграції.

Законопроєкт №11520, він же новий Закон «Про публічні закупівлі», який Верховна Рада ухвалила під звуки повітряної тривоги в середу, 27 травня, закриває ці два важливих завдання.

Це не просто чергові невеличкі зміни. Це повне оновлення правил — величезний талмуд, обсяг якого навіть люди, що над ним працювали, усвідомлювали не до кінця, поки не побачили роздрукованої версії закону, яку віддавали на підпис. Це без перебільшення чергова закупівельна революція. Насамперед революція, яка є великим кроком у напрямку ЄС.

Наша команда DOZORRO Transparency International Ukraine була залучена до роботи над цим документом з 2024 року. Ми зупинилися рахувати суттєві зміни, які проадвокували, десь на сороковій пропозиції. Так само неможливо підрахувати всі ті години дискусій у робочій групі зі стейкхолдерами, в межах яких ми напрацьовували найкращі рішення і думали, як імплементувати європейські правила в українських реаліях.

Звісно, ця третя версія Закону «Про публічні закупівлі» не була настільки на слуху, як перші дві, з об’єктивних причин. Армія та її потреби мають бути і є пріоритетом номер один. Однак ефективні закупівлі — це економія грошей, які можна передати на військо, а також забезпечення функціонування держави, за яку наші військові борються на фронті. Ну, і кожен крок у бік євроінтеграції — це підтримка і довіра до України від партнерів і, в довгостроковій перспективі, шлях у мирне європейське майбутнє.

Реформа, євроінтеграція і гроші

Ухвалення профільного закону, який буде повністю гармонізований з європейськими директивами, — це те, що від нас вимагають партнери вже не перший рік. Це стабільна рекомендація номер один у Звіті про розширення ЄС щодо України вже три роки поспіль. Це також вписали як маяк в Ukraine Facility, а Світовий банк зробив це умовою отримання позики в 3,5 млрд дол., а також відкриття наступної програми підтримки.

З погляду євроінтеграції, публічні закупівлі належать до першого переговорного кластера — Основ. Тобто це реформа, якої від нас очікують насамперед.

Вона привносить багато хороших європейських практик і часткову зміну підходів. Передусім ідеться про нові способи закупівель, наприклад, відкриті рамкові угоди, за якими можна буде купувати не лише товари, а й послуги і роботи, про інноваційне партнерство, спільні закупівлі. Загалом європейські правила багато в чому гнучкіші.

Водночас робоча група намагалася зберегти надбання українських закупівель, адже в деяких питаннях наші практики перевершують європейські. З цікавого, в ЄС усе ще існують паперові тендери, натомість у новому законі ми зберегли 100% діджиталізації. Також для деяких речей ми передбачили поступовий перехід і окремі методики — детальні інструкції, які має розробити уряд. Наприклад, для нецінових критеріїв, яких в Україні раніше практично не застосовували.

Загалом усі долучені до роботи над цим документом доклали неабияких зусиль, щоб це був не просто переклад європейських директив українською, а справді оновлення правил задля підвищення ефективності українських закупівель і частково полегшення життя тим, хто їх проводить і бере в них участь.

Зміни, яких (не) чекали замовники

За останні чотири роки люди, які, власне, проводять публічні закупівлі, мали дуже насичене і непередбачуване робоче життя. У профільну постанову уряду, яка регулює особливості закупівельних правил під час війни, вносили зміни понад 45 разів. Тобто в середньому майже щомісяця треба було бути готовим до нововведень, через які тобі потрібно перебудовувати свої процеси. Зрозуміло, чергові зміни замовники теж сприймають без особливого натхнення. Однак насправді новий закон покликаний саме стабілізувати правила.

У ньому зберегли можливість для Кабміну на час дії воєнного стану визначати особливості закупівель. Однак, щоб дозволити щось купувати без тендерів, тепер треба буде погоджувати такі зміни з профільним комітетом Верховної Ради. І це має стати запобіжником, щоб додавання таких винятків було нечастим і їх вносили лише тоді, коли це справді необхідно. Загалом регулювання сфери має відбуватися за законом — це забезпечить стабільність і передбачуваність правил.

Багато в чому новий закон має полегшити життя замовникам, зокрема, завдяки гнучкості європейських підходів. Він піднімає пороги і фіксує їх у євро. Фактично тепер можна буде більше купувати напряму. Також закупівлі через Prozorro Market стають необов’язковими для надпорогових сум. Останніми роками харчі, медичні товари і ліки, а також товари для НУШ можна було купувати лише через електронний каталог. Тепер замовник зможе обрати, як йому зручніше придбати необхідне. Натомість якщо каталог подобається, там можна буде закуповувати ще й послуги. Так само нові процедури — це не щось таке, що треба буде обов’язково всім застосовувати. Це просто ще кілька опцій. Водночас базового арсеналу інструментів замовника і принципів їхнього застосування новий закон кардинально не змінює. Є прямі закупівлі на маленькі суми, можливість використовувати маркет і відкриті торги для дороговартісних закупівель.

Ще одне довгоочікуване нововведення — можна буде залучати закупівельників на аутсорсі. Це особливо важливо для маленьких замовників, наприклад, дитячого садочка десь у селі, де закупівлями займається бухгалтер із мінімальними доплатами. Але загалом за даними, які озвучила заступниця директора департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки Тетяна Мішта на минулорічному Prozorro Awards, 90% замовників в Україні — маленькі. Раніше закупівлі могла проводити і, відповідно, нести за них відповідальність лише людина в штаті, — тепер ці послуги можна придбати у професійних закупівельників. Також більш чітко закріплено, що уповноважені особи не відповідатимуть за проведення прямих закупівель, лише за публікацію звітів про них.

Важливі зміни для бізнесу

Насамперед компанії отримають змогу відстоювати свої права в Антимонопольному комітеті України для закупівель, де це раніше було неможливо. 2025 року це була практично кожна друга конкурентна закупівля — всі, які проводили через Prozorro Market.

Також компанії отримають більш комфортні умови участі в тендері: більше часу на підготовку пропозицій, машиночитні тендерні документації, можливість подавати альтернативну пропозицію, більше випадків, коли замовник має право дозволити виправити помилки в пропозиції, порівняно зі старим законом.

Окремо потурбувалися про будівельну сферу, на яку припадає понад 20% суми контрактів у Prozorro у 2025–2026 роках. Тут тендерну документацію зобов’язали публікувати у форматах кошторисних програм, щоб бізнесу було зручно готувати свої документи.

Також закон впровадив низку запобіжників, щоб замовники не висували надмірних вимог до бізнесу. А в закупівлях палива заборонили вимагати будь-які додаткові документи, не передбачені національним стандартом. Також закон забороняє вимагати у складі пропозицій паспорти громадян.

Ще замовникам заборонили оголошувати ідентичну до попередньої закупівлю, допоки не скасували першої. Це має захистити бізнес від ситуації, коли замовник кидає закупівлю, в якій переміг небажаний учасник.

Що далі?

Важливо розуміти, що ухвалення закону — це не фінал. Ми ще маємо отримати фідбек щодо нього від Єврокомісії — наскільки він відповідає її вимогам. Найшвидше, ще доведеться вносити поправки. Фінально гармонізувати свої правила з європейськими ми зобов’язалися до вересня 2027 року.

Окрім цього, закон вступить у дію через дев’ять місяців. Фактично це час, який ми маємо, щоб розробити підзаконні правила та впровадити необхідні технічні зміни в Prozorro.

Окремий напрям — це комунікація змін. Важливо, щоб Мінекономіки знайшло ресурс пояснити замовникам, що це зміни не лише для євроінтеграції, але і для них. І головне — роз’яснило детально, як працювати за цими новими правилами до того, як вони набудуть чинності. Так само це треба донести до бізнесу та інших стейкхолдерів.

Підсумовуючи, менш гучна, але не менш важлива чергова історична зміна публічних закупівель в Україні розпочалася. Тішить те, що це ще один приклад успішної співпраці держави і громадського сектора. Чи це ідеальний закон? Звісно, ні, бо завжди все можна покращити. Але люди, які його писали, справді зробили все можливе, аби він усунув максимум наявних проблем і болів і справді посилив публічні закупівлі в Україні. І нещодавні новини про потенційне відкриття першого кластера в переговорах з ЄС, яке пророкують у червні, вказують, що ми на правильному шляху. Оскільки закупівлі якраз і належать до цього кластера, ухвалення цього закону як ніколи вчасне.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.