7% мобілізованих мають право на відстрочку: чому держава витрачає мільйони “в космос”?

Ольга Решетилова, українська правозахисниця та журналістка, призначена військовим омбудсманом, поділилася результатами аналізу звернень, що надійшли до Офісу військового омбудсмена. Вона зазначила, що значна частина мобілізованих могла б уникнути служби на законних підставах. Серед основних причин таких призовів — помилки під час проходження військово-лікарської комісії, ігнорування наданих документів та невраховані сімейні обставини.

Йдеться про чоловіків, які виховують трьох і більше дітей, оформили опіку над рідними, що потребують постійного догляду, або є близькими родичами загиблих, зниклих безвісти, чи полонених військовослужбовців. Ці випадки призводять до того, що люди, які мали б бути вдома, опиняються на службі, створюючи зайвий документообіг та проблеми.

За словами Решетилової, призов до армії осіб, що мають право на відстрочку, не лише неефективний, а й витратний для бюджету. Кожен такий військовослужбовець отримує повне забезпечення: грошове утримання, форму, харчування, засоби індивідуального захисту. Крім того, держава оплачує їхнє лікування та навчання. На підготовку цих людей витрачаються ресурси навчальних центрів та інструкторів.

Омбудсманка наголосила, що такі військові рано чи пізно або звільняються зі служби, або самовільно залишають частину, або ж просто не мають змоги та бажання виконувати поставлені завдання. Такий процес перетворює їх на так званий «баласт», який не сприяє поповненню армії, а лише обтяжує систему.

В Офісі військового омбудсмена було проведено розрахунки, які показали, що на утримання таких військовослужбовців держава витрачає колосальні суми. Хоча конкретні цифри не були озвучені, Решетилова зазначила, що вони були представлені у звіті за підсумками перших ста днів роботи відомства та є «дуже великими».

Саме тому державі необхідно звернути увагу на якість мобілізаційних заходів, щоб уникнути подальших фінансових втрат та соціальної напруги. Удосконалення системи мобілізації та врахування всіх законних підстав для відстрочки є ключовим для зміцнення обороноздатності країни.

Ця проблема виникла на тлі постійної потреби в поповненні армії та вдосконалення мобілізаційних процесів в Україні. За даними Олексія Соболева, міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства, вже з середини червня набудуть чинності нові правила бронювання військовозобов'язаних працівників, які працюють за сумісництвом, що має покращити ефективність системи. Так, працівників враховуватимуть у квоті бронювання лише один раз і тільки на одному підприємстві.

Нардеп Сергій Нагорняк раніше зазначав, що українська армія стикається з гострим дефіцитом особового складу. Для вирішення цієї проблеми, зокрема, можуть бути мобілізовані працівники із бронюванням, щоб покращити комплектування армії. Також Міноборони вдосконалює систему військово-медичних комісій та інтегрує цифрові рішення. Президент Володимир Зеленський анонсував реформи системи грошового забезпечення та контрактів у ЗСУ, включно з підвищенням зарплат військовим до 30 тисяч гривень і більше для тих, хто на передовій, а також запровадження спеціальних контрактів для піхоти з виплатами до 400 тисяч гривень.

Ольга Решетилова в інтерв'ю "Суспільному" зазначила: "Це величезний обсяг ресурсу, який ми витрачаємо просто через неякісну мобілізацію. І держава має побачити ці кошти, зрозуміти, що ми їх просто викидаємо в космос. А також створюємо соціальну проблему, соціальну напругу, і жодним чином не вирішуємо питання поповнення війська через цих людей".

Решетилова також пояснила: "Рано чи пізно такі люди все одно отримують звільнення або з інших причин припиняють службу. У результаті це не допомагає вирішувати завдання щодо поповнення армії".

Ситуація, коли значна частина мобілізованих має законне право на відстрочку, свідчить про необхідність термінових системних змін. Ефективна мобілізація потребує не тільки поповнення армії, а й максимальної прозорості та справедливості, що дозволить уникнути зловживань та забезпечить довіру суспільства до військових структур.