Битва за Вірменію: чому Росія та ЄС хочуть встановити контроль над Єреваном

У Вірменії небезпечно спекотно – 7 червня парламентські вибори, які визначать, чи залишиться прем’єр-міністром Нікол Пашинян, чи його проросійський конкурент Самвел Карапетян. Росія запроваджує проти Вірменії грандіозні санкції А Європа манить безвізом. Розбираємося, чому виникла ця «битва за Кавказ» і в чому інтерес сторін.

Як Пашинян пішов на Захід

Вірменія довгі роки після розпаду Радянського Союзу вважалася головним і непохитним союзником Росії на Кавказі, але останніми роками під керівництвом прем’єр-міністра Нікола Пашиняна почала стрімкий рух від Москви до Брюсселя.

Почалося все з того, що Росія не допомогла Вірменії захистити Нагірний Карабах від завоювання Азербайджаном восени 2023 року. А закінчується торговельною блокадою та відвертими погрозами з боку Путіна. Ще 1 квітня під час зустрічі з Пашиняном у Москві Путін натякнув на загострення: «Ми бачимо, що внутрішньополітичні процеси у Вірменії набирають обертів, і скоро вибори», і йому важливо, «щоб ці загострення нам ніяк не зашкодили у наших відносинах між Росією та Вірменією».

Після поразки Вірменії в Карабасі та відмови Росії активно втручатися в конфлікт прем’єр-міністр Пашинян почав дистанціюватися від Кремля. Вірменія заморозила участь в ОДКБ, підписала стратегічну угоду зі США, ухвалила закон про початок процесу євроінтеграції та розпочала переговори з ЄС щодо лібералізації візового режиму.

Коньяк, квіти і навіть насіння: що вже заборонила Росія

За останній місяць Росія запровадила обмеження проти багатьох вірменських товарів під приводом санітарних порушень.

Під обмеження потрапили: коньяк, вино, мінеральна вода, квіти, абрикоси, насіння та сільськогосподарська продукція. На початку червня Россільгоспнагляд обмежив ввезення з Вірменії абрикосів, черешні та винограду, а також зерняткових культур, баклажанів, картоплі та сухофруктів.

Росія також пригрозила значним подорожчанням газу: зараз Вірменія купує російський газ за пільговою ціною $177,5 за 1000 кубічних метрів, але Москва погрожує підняти ціну щонайменше у 3–4 рази — до $600+ за 1000 кубометрів. Путін на зустрічі з Пашиняном назвав нинішню різницю для Вірменії «колосальною».

1 червня Путін знову спілкувався телефоном із Пашиняном на тлі загострення відносин через прагнення Єревана до ЄС. Це сталося після того, як країни-члени Євразійського економічного союзу, який фактично контролюється РФ, закликали Вірменію провести референдум щодо вступу до ЄС або збереження членства в ЄАЕС.

Що відповів Пашинян в особистій розмові — невідомо, але пізніше Deutsche Welle повідомила, що прем’єр Вірменії назвав «нелогічною» ідею референдуму щодо вступу до ЄС на цей момент. «Ми працюємо і продовжимо працювати в ЄАЕС доти, доки вибір між ЄАЕС і ЄС не стане неминучим», — сказав Пашинян. Він запропонував відкласти ідею референдуму до моменту, поки країна «офіційно не подасть заявку на членство в ЄС або не наблизиться до отримання статусу кандидата».

Контроль над Кавказом і база в Гюмрі

Чому Путін так відчайдушно почав погрожувати Вірменії? І навіть згадував, що «Україна теж із цього починала». Тому що зараз Росія повністю контролює транзит між Каспієм (із Казахстану та Китаю) і Чорноморським регіоном, який проходить через Вірменію.

Крім того, завдяки 102-й російській військовій базі в Гюмрі Росія за лічені хвилини може вийти до кордонів Туреччини, Грузії, Азербайджану, дістатися до Ірану. Це військовий контроль над цілим регіоном!

У Гюмрі дислоковані від 3 до 5 тисяч солдатів, близько 70–75 танків Т-72, понад 140 бронетранспортерів, близько 80 артилерійських систем. На авіабазі розміщено до 18 МіГ-29.

Угода про перебування бази діє до 2044 року, але в разі перемоги Пашиняна та продовження зближення з ЄС у Вірменії можуть порушити питання про виведення російських військ уже найближчим часом.

Чому ЄС почав тягнути Вірменію до себе

У принципі, частково з тих самих причин, що й Росія: контролювати транспортний коридор між Європою та Азією. Після війни в Україні Росія перестала бути зручним транзитним маршрутом для європейської торгівлі. Тому ЄС розвиває так званий Середній коридор: Китай → Каспійське море → Азербайджан → Вірменія/Грузія → Туреччина → Європа.

Крім того, для Брюсселя Вірменія є можливістю скоротити вплив Росії на Кавказі та отримати додаткову присутність біля Ірану.

У 2024 році Європарламент офіційно підтримав перспективу майбутнього членства Вірменії. У березні 2025 року парламент Вірменії ухвалив закон про початок процесу вступу до ЄС.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта на саміті в Єревані 4–5 заявив: «Вірменія перебуває в самому серці Європи».

Інтереси Туреччини та Азербайджану

Головна мета Баку — закріпити результати перемоги в Карабасі, що можливо лише у разі переобрання Пашиняна. Але є і власний інтерес у транспортному коридорі: відкритті Зангезурського коридору через вірменську територію, який напряму з’єднає Азербайджан з ексклавом Нахічевань і Туреччиною.

Так — тепер Туреччина! Туреччина стає головним транзитером каспійських енергоресурсів до Європи.

Частка Трампа

У серпні 2025 року Дональд Трамп у Білому домі провів зустріч Пашиняна та Алієва, за підсумками якої була підписана декларація про мир між Вірменією та Азербайджаном.

Білий дім прямо заявив, що угода відкриває можливості для американських інвестицій і транспортних проєктів. На думку аналітиків, Вашингтон прагне зайняти частину простору, який традиційно контролювала Росія.

А що скаже народ: передвиборча соціологія

Практично всі опитування віддають перевагу партії Пашиняна «Громадянський договір». З різним ступенем відриву від його головного конкурента Самвела Карапетяна, якого особисто підтримує Путін. Втім, Самвел зараз перебуває під домашнім арештом і не може взяти участь у виборах, незважаючи на весь тиск із Кремля. Але його партію «Сильна Вірменія» очолює його племінник Нарек Карапетян.

Одне з найбільш цитованих передвиборчих опитувань у Вірменії — опитування OC Media / MPG (опубліковане 25 травня 2026 року) 

• Громадянський договір (Нікол Пашинян) – 32%
• Сильна Вірменія (Самвел Карапетян) – 11%
• Альянс «Вірменія» (Роберт Кочарян) – 7%
• Процвітаюча Вірменія (Гагік Царукян) – 5%

Близько 30% респондентів ще не визначилися.

Більш оптимістичне для влади опитування IRI дає Пашиняну 38%, а дослідження Brivis Research — майже 65%, однак ці дані оскаржуються опозицією та низкою вірменських аналітиків.

У підсумку — найімовірніше, перемогу святкуватиме Пашинян. Але може виявитися, що ці вибори не закриють усі питання, а лише стануть приводом для нової конфронтації.