День журналіста в Україні: як змінилося свято під час війни та скількох медійників убили ЗС РФ

Так, станом на травень цього року, з початку повномасштабної війни російські окупанти вбили щонайменше 150 українських медійників. Крім того, близько 26 цивільних українських журналістів наразі перебувають у російському полоні.

Фокус зібрав усю інформацію про це професійне свято, а також, посилаючись на дані Національної спілки журналістів України та Інституту масової інформації, сформував перелік медійників, які загинули під час війни та тих, хто досі залишається в неволі.

День журналіста — що відомо про це свято та коли його почали відзначати в Україні

У 2026 році День журналіста в Україні припадає на суботу, 6 червня. Загалом, це професійне свято присвячене людям, які щодня працюють з інформацією, виїжджають на події, перевіряють факти та формують новинну картину країни. Важлим це свято є тому, що журналістика — є основою демократично суспільства.

Як йдеться в матеріалі медіапорталу Spec Kor, українська дата свята безпосередньо пов’язана з знаковою подією — 6 червня 1992 року Спілку журналістів України офіційно прийняли до Міжнародної федерації журналістів. Саме тоді українська журналістика отримала міжнародне визнання та підтвердила своє місце у світовій професійній спільноті після здобуття незалежності.

Однак офіційний статус професійне свято набуло у 1994 році. Тоді перший президент незалежної України Леонід Кравчук підписав відповідний указ після ініціативи учасників Першого всеукраїнського з’їзду редакторів газет і журналів. Відтоді 6 червня закріпилося як щорічна дата вшанування працівників медіа.

Що цікаво, це свято об’єднує широкий спектр професій. Зокрема, вітання приймають журналісти, редактори, оператори, фотографи, телевізійники, радіоведучі, коректори, монтажери та продюсери — усі, хто бере участь у створенні новин і репортажів, що щодня доходять до аудиторії.

Чому День журналіста має особливе значення для України

Повномасштабна війна, що розпочалася у 2022 році, змінила життя українців і сам підхід до багатьох професій. Частина людей залишила цивільну роботу та долучилася до захисту країни, інші почали використовувати свої навички там, де вони були найбільш потрібні. Журналістика не стала винятком — вона швидко перейшла в умови постійного ризику та роботи на межі безпеки.

Українські журналісти дедалі частіше працюють у прифронтових районах, щоб показувати реальний перебіг подій і документувати те, що відбувається під час війни. Водночас багато медійників залишаються у містах і щодня продовжують інформувати суспільство, попри обстріли та загрозу для життя.

Після 2022 року День журналіста в Україні набув особливого значення. Це свято вже не обмежується професійними привітаннями. Воно стало нагадуванням про відповідальність медіа, ціну правди та роботу людей, які щодня ризикують собою, щоб суспільство отримувало реальну інформацію про війну і події в країні.

"Робота журналіста в Україні під час війни — це не лише фіксація подій, а й документування воєнних злочинів, які стають доказами на міжнародних судових майданчиках. Репортажі з фронту, фото зі зруйнованих міст, свідчення вцілілих — усе це формує глобальну картину подій і впливає на рішення світових лідерів та організацій", — пише медіапортал Spec Kor.

Скільки журналістів загинули через війну проти РФ

Як йдеться в статті Національної спілки журналістів України станом на 11 травня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну загинуло щонайменше 150 медійників. Із них 21 — це журналісти, які загинули під час виконання професійних обов’язків, 10 — цивільні медійники, ще 119 — представники медіа, які стали на захист України у лавах Сил оборони.

Цивільні медійники, які загинули під час виконання професійних обов’язків

1. Ігор Гуденко – український фотограф і відеоблогер. Зник у Харкові 26.02.2022 під час обстрілу, 27.02.2022 знайдений мертвим, смерть не насильницька.
2. Євгеній Сакун – український фотокореспондент LIVE та EFE. Загинув 01.03.2022 під час ракетного удару по Київській телевежі.
3. Брент Ентоні Рено – американський журналіст, репортер The New York Times і Time. Застрелений російськими військовими в Ірпені 13.03.2022.
4. Максим Левін – український фотожурналіст LB.ua. Зник 13.03.2022, 01.04.2022 знайдений мертвим біля Гути-Межигірської, за даними розслідування – катований і страчений.
5. П’єр Закжевські – ірландський фотожурналіст Fox News. Загинув 14.03.2022 під обстрілом у Горенці разом з Олександрою Кувшиною.
6. Олександра Кувшинова – українська журналістка і фіксерка Fox News. Загинула 14.03.2022 під час обстрілу в Горенці.
7. Оксана Бауліна – російська журналістка The Insider. Загинула 23.03.2022 під час обстрілу Києва.
8. Мантас Кведаравічюс – литовський режисер-документаліст. Убитий 02.04.2022 під час спроби виїхати з Маріуполя.
9. Євген Баль – український журналіст і волонтер. Помер 02.04.2022 після катувань у Маріуполі.
10. Роман Нежиборець – український медійник, відеоінженер каналу "Дитинець". Убитий на початку квітня 2022 в Ягідному біля Чернігова.
11. Зореслав Замойський – український журналіст. Знайдений мертвим у Бучі 13.04.2022, ознаки насильницької смерті.
12. Фредерік Леклерк-Імхофф – французький журналіст BFMTV. Загинув 30.05.2022 від уламкового поранення під час обстрілу біля Сєвєродонецька.
13. Богдан Бітік – український фрілансер. Загинув 26.04.2023 біля Антонівського мосту в Херсоні.
14. Арман Солдін – французький відеожурналіст AFP. Загинув 09.05.2023 біля Часового Яру під час обстрілу.
15. Вікторія Амеліна – українська письменниця і дослідниця воєнних злочинів. Померла 01.07.2023 від поранень після обстрілу Краматорська.
16. Володимир Миронюк – українсько-американський фотожурналіст. Загинув 25.09.2023 на Донбасі під час роботи.
17. Раян Еванс – британський радник з безпеки Reuters. Загинув 24.08.2024 під час ракетного удару по готелю в Краматорську.
18. Вікторія Рощина – українська журналістка Hromadske та УП. Зникла 03.08.2023, загинула 19.09.2024.
19. Антоні Лаллікан – французький фотожурналіст Hans Lucas. Загинув 03.10.2025 біля Дружківки від удару дрона.
20. Альона Грамова – українська воєнна журналістка. Загинула 23.10.2025 у Краматорську внаслідок удару дрона.
21. Євген Кармазін – оператор з Краматорська. Загинув 23.10.2025 під час удару дрона по авто журналістів.

Журналісти, які загинули не під час виконання професійних обов’язків

1. Ділєрбек Шакіров – український журналіст і член благодійного фонду. Розстріляний 26.02.2022 в Зеленівці Херсонської області.
2. Павло Лі – український актор, телеведучий і волонтер. Застрелений 06.03.2022 російськими військовими в Ірпені.
3. Віктор Дєдов – український оператор телеканалу "Сігма". Загинув 11.03.2022 під час обстрілу будинку в Маріуполі.
4. Оксана Гайдар – українська журналістка і блогерка. Загинула під час артобстрілу села Шевченкове на Київщині.
5. Лілія Гумянова – українська журналістка і викладачка. Загинула 19.03.2022 внаслідок обстрілів Маріуполя.
6. Наталя Харакоз – українська журналістка і письменниця. Загинула 29.03.2022 під час бомбардувань Маріуполя.
7. Валерія Глодан – українська випускниця журналістики. Загинула 23.04.2022 в Одесі разом із родиною під час ракетного удару.
8. Віра Гирич – українська журналістка, продюсерка "Радіо Свобода". Загинула 28.04.2022 внаслідок обстрілу Києва.
9. Володимир Даценко – український журналіст, волонтер і військовий. Загинув 14.07.2022 під час ракетного удару по Вінниці.
10. Тетяна Кулик – українська журналістка "Укрінформу". Загинула 26.02.2025 під час дронової атаки на будинок під Києвом.

Журналісти, які загинули під час військової служби

Крім того, були й журналісти, медійники, фотографи, оператори, редактори та інші представники медіасфери, які загинули безпосередньо на лінії фронту або під час виконання бойових завдань. Значна частина з них після початку повномасштабного вторгнення взяла до рук зброю та стала до лав Сил оборони України, інші продовжували документувати війну, працювати в пресслужбах чи забезпечувати інформаційний фронт. Усіх їх об’єднувала відданість своїй справі, прагнення захищати Україну та готовність ризикувати власним життям заради свободи й незалежності держави.

Зокрема, внаслідок російської агресії загинули: Сергій Пущенко, Віктор Дудар, Олександр Литкін, Олексій Чернишев, Олег Якунін, Олександр Коцуконь, Юрій Олійник, Сергій Заїковський, Денис Котенко, Максим Мединський, Олександр Махов, Євген Старинець, Костянтин Кіц, Роман Жук, Віталій Дерех, Олексій Чубашев, Абдулкарім Гуламов, Микола Рачок, Олексій Юрченко, Олег Шемчук, Дмитро Шиповський, Юрій Лелявський, Сергій Силкін, Василь Яворський, Андрій Загоруйко, Владислав Дзіковський, Антон Коломієць, Олександр Кузенков, Євген Гулевич, Дмитро Кудрявцев, Ігор Терьохін, Павло Тимошенко, Сергій Клименко, Олексій Борис, Олексій Ольховик, Ярослав Шапочка, Олександр Цахнів, Андрій Бойко, Дмитро Сірик, Олександр Бондаренко, Володимир Мукан, Денис Кривий, Іван Кузьмінський, Євген Осієвський, Віктор Петров, Петро Цурукін, Роман Чорномаз, Іван Шульга, Антон Клітний, Максим Шварцман, Костянтин Гнітецький, Дмитро Рибаков, Ігор Захаров, Дмитро Сінченко, Андрій Кришталь, Тарас Давидюк, Дмитро Яременко, Олександр Попов, Олексій Андреєв, Денис Яцюк, Ігор Малахов, Роман Ряжських, Максим Кривцов, Володимир Петренко, Антон Яковенко, Олесь Самчук, Микола Оранський, Андрій Топчій, Алла Пушкарук, Юрій Сілюк, Олександр Машлай, Ірина Цибух, Арсен Федосенко, Олександр Клименко, Олексій Сапуга, Володимир Чернишов, Андрій Бучак, Богдан Затула, Олег Сарело, Павло Пархоменко, Павло Присяжнюк, Станіслав Житницький, Богдан Маркевич, Ярослав Левицький, Дмитро Богуславський, Мирослав Кулик, Андрій Андросович, Антон Вовк, Руслан Ганущак, Богдан Заяць, Юрій Кірпік, Артур Шибалов, Кирило Полікевич, Дмитро Бєндіков, Богдан Лисенко, Володимир Коцур, В’ячеслав Кобржицький, Василь Довбуш, Максим Неліпа, Петро Черних, Кшиштоф Гожелак, Владислав Волобоєв, Олександр Голяченко, Денис Пономаренко, Богдан Будай, Олександр Урванцев, Вадим Підлипенський, Костянтин Гузенко, Антон Бондаренко, Василь Хомко, Костянтин Штифурак, Лана Чорногорська, Юрій Мігашко, Володимир Сінійчук, Сергій Фісун, Володимир Фоміченко-Закуцький, Артур Петров, Євгеній Соловей, Вікторія Боброва.

Українські журналісти у полоні РФ — хто з медійників перебуває в неволі

Ба більше, частина українських журналістів і медійників станом на кінець травня 2026 року продовжує перебувати в російському полоні. Більшість із них були незаконно затримані на тимчасово окупованих територіях України, насамперед у Криму, а також у захоплених районах Запорізької та Херсонської областей. Значна частина полонених — громадянські журналісти, які документували порушення прав людини, висвітлювали репресії окупаційної влади або працювали в незалежних медіа.

За даними Інституту масової інформації, станом на 25 травня 2026 року в російському полоні перебувають щонайменше 26 цивільних українських медійників та один журналіст, який після початку війни долучився до Сил оборони України. Частину з них окупаційна влада утримує за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі, шпигунстві чи диверсійній діяльності. Деякі журналісти перебувають у неволі ще з 2016 року.

Серед українських медійників, які залишаються в російському полоні, є:

1. Олексій Бессарабов — журналіст і громадський діяч, автор матеріалів для аналітичного центру "Номос" та журналу "Чорноморська безпека". Російські силовики затримали його в окупованому Криму у 2016 році. Після сфабрикованих звинувачень у шпигунстві та диверсійній діяльності окупаційний суд засудив Бессарабова до 14 років позбавлення волі.
2. Дмитро Штибліков — журналіст, громадський діяч і колишній заступник головного редактора видання "Чорноморська безпека". Був затриманий в окупованому Криму у 2016 році. У різних кримінальних справах російська влада звинуватила його у шпигунстві та підготовці диверсій. У 2022 році російський суд виніс йому новий вирок — 19 років і 6 місяців ув’язнення.
3. Сейран Салієв — громадянський журналіст "Кримської солідарності", якого російські силовики затримали в Бахчисараї у жовтні 2017 року. Його звинуватили у підготовці диверсій та пізніше засудили до 16 років колонії за справою, яку правозахисники називають політично мотивованою.
4. Марлен Асанов — громадянський журналіст "Кримської солідарності". Після затримання в окупованому Бахчисараї у 2017 році був обвинувачений в організації діяльності терористичної організації. У 2020 році російський суд призначив йому 19 років позбавлення волі.
5. Тимур Ібрагімов — громадянський журналіст, який із 2014 року висвітлював репресії проти кримських татар та інші порушення прав людини в окупованому Криму. Затриманий у 2017 році, а згодом засуджений до 17 років ув’язнення за звинуваченнями в участі в терористичній організації.
6. Ернес Аметов — громадянський журналіст, який документував переслідування кримських татар на півострові. Після затримання у 2017 році був засуджений до 11 років позбавлення волі за звинуваченнями у терористичній діяльності.
7. Сервер Мустафаєв — координатор громадського об’єднання "Кримська солідарність" і громадянський журналіст. Російські силовики затримали його у 2018 році після обшуків. Через два роки суд у РФ засудив Мустафаєва до 14 років колонії за звинуваченням у тероризмі.
8. Осман Аріфмеметов — громадянський журналіст "Кримської солідарності", затриманий під час масштабних обшуків у кримськотатарських активістів у 2019 році. У 2022 році отримав вирок — 14 років колонії суворого режиму.
9. Ремзі Бекіров — громадянський журналіст "Кримської солідарності". Після затримання у 2019 році був засуджений до 19 років позбавлення волі за звинуваченнями у терористичній діяльності.
10. Руслан Сулейманов — громадянський журналіст і активіст, затриманий під час хвилі репресій проти кримських татар у 2019 році. Російський суд призначив йому 14 років колонії.
11. Рустем Шейхалієв — громадянський журналіст "Кримської солідарності", якого російські силовики затримали у 2019 році. У 2022 році був засуджений до 14 років ув’язнення.
12. Амет Сулейманов — громадянський журналіст "Кримської солідарності". Заарештований у 2020 році та засуджений до 12 років колонії. Попри тяжке захворювання серця, необхідної медичної допомоги в ув’язненні не отримує.
13. Асан Ахтемов — журналіст кримськотатарської газети "Авдет". Після затримання у 2021 році був звинувачений у підриві газогону та засуджений окупаційною владою до 15 років позбавлення волі.
14. Ірина Данилович — громадянська журналістка та медсестра, яка публічно говорила про проблеми системи охорони здоров’я в окупованому Криму. У 2022 році її затримали та згодом засудили до семи років ув’язнення. У неволі її стан здоров’я суттєво погіршився.
15. Вілен Темер’янов — громадянський журналіст "Кримської солідарності" та кореспондент "Грані.ру". Після затримання у 2022 році був звинувачений у тероризмі та незаконно вивезений до Росії.
16. Євген Ільченко — адміністратор мелітопольського телеграм-каналу Mitopol. Після окупації міста висвітлював життя мешканців під російською окупацією. У 2022 році був затриманий, зазнав катувань і досі перебуває в неволі.
17. Ірина Левченко — журналістка з Мелітополя, яку російські окупанти викрали разом із чоловіком у травні 2023 року. Нині їй інкримінують "шпигунство".
18. Олександр Малишев — адміністратор телеграм-каналу "Мелітополь – це Україна". Був затриманий у серпні 2023 року та звинувачений в участі в терористичній організації й шпигунстві.
19. Георгій Левченко — адміністратор телеграм-каналу "РІА-Мелітополь". У 2025 році окупаційний суд засудив його до 16 років колонії суворого режиму.
20. Максим Рупчов — адміністратор телеграм-каналу "Мелітополь – це Україна", якому російська сторона інкримінує шпигунство та участь у терористичній організації.
21. Яна Суворова — адміністраторка телеграм-каналу "Мелітополь – це Україна". У жовтні 2025 року російський суд засудив її до 14 років позбавлення волі.
22. Анастасія Глуховська — журналістка "РІА-Мелітополь", яку затримали в серпні 2023 року. За даними правозахисників, вона зазнала катувань і нині утримується на території РФ.
23. Владислав Гершон — адміністратор телеграм-каналу "Мелітополь – це Україна". У 2025 році російський суд засудив його до 15 років ув’язнення за звинуваченнями у шпигунстві та терористичній діяльності.
24. Рустем Османов — громадянський журналіст "Кримської солідарності", затриманий у березні 2024 року під час масових обшуків у кримських татар. Нині утримується в СІЗО Ростова-на-Дону.
25. Азіз Азізов — громадянський журналіст "Кримської солідарності", затриманий під час тієї ж хвилі репресій у березні 2024 року. Російська влада звинувачує його у причетності до терористичної організації.
26. Геннадій Осьмак — журналіст і головний редактор генічеського видання "Новий Візит". Був затриманий окупантами у 2024 році. Правозахисники пов’язують його переслідування з відмовою співпрацювати з російською окупаційною адміністрацією.

Окремо серед полонених українських медійників є журналіст, який після початку повномасштабного вторгнення став на захист країни у складі Сил оборони України. Йдеться про телеоператора Миколаївської філії "Суспільного мовлення" Василя Філімона, який потрапив у російський полон 15 травня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині та досі незаконно утримується російською стороною.

Нагадаємо, що 3 вересня 2025 року під час бойових дій загинув військовослужбовець та журналіст Олександр Голяченко. До повномасштабної війни він кілька років працював у редакції "Київ FM".

Також Фокус писав, що на російсько-українській війні загинув спортивний журналіст та телеведучий Володимир Коцур, який захищав Україну з початку повномасштабного вторгнення.