Верифікація через «Дію», жорсткі суди та досвід Парижа: Україна планує приборкати хаос з електросамокатами

В Україні намагаються врегулювати користування електротранспортом

Електросамокати мали розвантажити міські дороги від заторів, заощадити паливо та зробити українські мегаполіси значно мобільнішими. Натомість легкий персональний електротранспорт дедалі частіше перетворює міські вулиці на зону підвищеної небезпеки.

Майже тисяча кривавих аварій за рік, десятки загиблих, розтрощені черепи та травмпункти, переповнені покаліченими дітьми — такі жахливі наслідки повної відсутності чітких правил гри для електросамокатів та моноколіс в Україні.

Чому профільний законопроєкт уже шостий рік припадає пилом у Верховній Раді, як оператори прокату планують відсікати дітей за допомогою «Дії» та чому суди почали виносити жорсткі вироки батькам малолітніх кермувальників — у розслідуванні кореспондентки ТСН Олени Гущик.

У чому небезпека самокатів: історії потерпілих

Тільки за останній місяць стрічки новин здригалися від жахливих трагедій. На початкові травня на Київщині двоє неповнолітні хлопців удвох перетинали перехрестя на одному електричному самокаті. Після потужного зіткнення з легковиком Peugeot 10-річна дитина загинула на місці, а його 8-річного друга госпіталізували з чисельними важкими травмами. За тиждень в Ірпені під колесами вантажівки загинула 8-річна дівчинка, яка також рухалася на електросамокаті. У селищі Гатне водій позашляховика протаранив 10-річного хлопчика.

У Львові неповнолітній самокатчик на шаленій швидкості збив на тротуарі дворічну дівчинку — у нещасної дитини медики діагностували тріщину черепа та численні ушкодження внутрішніх органів.

Типовою є й історія киянки Юлії, яка постраждала під час звичайної прогулянки містом.

Юлія, потерпіла від наїзду електросамоката: «Я просто йшла по тротуару, по пішохідній зоні, по якій взагалі не мають рухатися електросамокати, відчула дуже сильний поштовх і впала на землю. В мене була тріщина ребра, під питанням струс головного мозку, роздерта вся рука, вся нога. Я шкутильгала довгий час, в мене була гематома 20 на 20 сантиметрів, яка сходила два місяці».

Такі травми для українських лікарень, на жаль, уже стали щоденною конвеєрною нормою. У найбільшій дитячій лікарні України «Охматдит» констатують: якщо раніше це були поодинокі випадки, то зараз ситуація нагадує справжню неоголошену епідемію. З настанням тепла до травмпункту щодоби стабільно потрапляють по 2–3 дитини з важкими пошкодженнями саме після катання на електросамокатах.

Олександр Мухопад, завідувач травмпункту лікарні «Охматдит»: «Це високоенергетична травма. Це означає, що дитина отримує черепно-мозкову травму, це травма грудної клітини, черевної порожнини, травма кісток і скелету. І це стало великою проблемою, бо саме надання цієї допомоги потребує мультидисциплінарної команди. Сюди входить і нейрохірург, і травматологи. На жаль, летальний випадок у нас також уже був».

Шокуюча статистика поліції та три головні причини хаосу

У Національній поліції щомісяця фіксують стрімке та неконтрольоване зростання кількості дорожньо-транспортних пригод за участі легкого електротранспорту.

Офіційна статистика аварійності (дані Нацполіції):

За минулий рік в Україні за участі електротранспорту сталося 845 ДТП. В них 19 людей загинули, а 912 — дістали травми (з яких 307 — діти).
Лише за перші п’ять місяців поточного року (з січня по травень) уже зафіксовано 190 ДТП із потерпілими та загиблими. За аналогічний період минулого року було 142 аварії — тобто ріст є очевидним. Цьогоріч уже 2 особи загинуло та 209 отримали травми.

Транспортні аналітики та правоохоронці виділяють три фундаментальні причини, чому самокати стали загрозою на вулицях.

Причина перша: абсолютна доступність та відсутність контролю віку. Аби взяти самокат у шеринг, достатньо завантажити застосунок, відсканувати QR-код та прив’язати банківську картку. Паспортних даних чи віку програма не запитує. Навіть якщо картка належить дорослому, батьки часто самі безвідповідально розблоковують транспорт і віддають його дітям. Хоча великі прокатні компанії запевняють, що з мільйонів поїздок реальні страхові випадки становить мізер, приватний сектор не контролює ніхто.
Причина друга: швидкість. Якщо на більшості орендованих самокатів встановлено програмне обмеження до 25 км/год (що за умов раптової появи пішохода все одно залишає обмаль часу на реакцію), то приватні самокати жодних лімітів не мають. Вони здатні розганятися до шалених 60 км/год, рухаючись при цьому звичайними тротуарами.
Причина третя: тотальна відсутність інфраструктури. Нині на тротуарі самокат критично заважає пішоходам, а на проїжджій частині автомобілісти миттєво збивають самого самокатчика. Відокремлених велосипедних доріжок у більшості міст катастрофічно не вистачає. Поки користувачі не матимуть своєї законної виділеної частини вулиці — жодні заборони працювати не будуть, переконаний експерт із транспортного планування Дмитро Безпалов.

Чому закон про врегулювання електротранспорту блокують у Верховній Раді

Законодавчо легкий електротранспорт в Україні офіційно визнали транспортом, а їхніх кермувальників — повноцінними водіями ще три роки тому. Відповідно до закону, в пріоритеті має бути їзда велодоріжками, а за їх відсутності — крайньою правою смугою дороги. Проте на практиці цей механізм є мертвим, адже водіїв електросамокатів забули внести до Правил дорожнього руху (ПДР). Патрульні констатують: чіткої відповідальності за порушення правил для них немає, тому поліція змушена реагувати вже безпосередньо за фактом скоєння ДТП.

Виправити цю дилему має профільний законопроєкт №3023. Він повинен чітко прописати зміни до ПДР, встановити вікові обмеження (з 14 чи 16 років), заборонити поїздки вдвох та дати поліції юридичну карту — кого, як і за які порушення штрафувати. Проте документ лежить у стінах парламенту вже шостий рік поспіль. Спочатку заважав ковід, потім почалося повномасштабне вторгнення, а днями засідання профільного комітету взагалі було зірвано.

Юлія Сірко, народна депутатка, авторка законопроєкту: «Ситуація з легким електротранспортом була вже очевидна, що її потрібно врегулювати, щоб люди не з’ясовували одне між одним, хто правий, хто винний. У 2020 році я зареєструвала цей законопроєкт, він пройшов перше читання, до нього подали біля 100 правок. Профільний підкомітет його розглянув, і мав бути комітет, який мав затвердити остаточну редакцію і передати в зал для голосування. Але комітет був фактично зірваний одним із народних депутатів, відомим своєю поведінкою — Тищенком, і ми перенесли цей розгляд на наступний тиждень».

Депутати відверто визнають: через мобілізацію водіїв автобусів та брак транспорту в громадах, люди та діти змушені масово сідати на самокати, а грошей на побудову європейської велоінфраструктури під час війни держава не має.

Досвід Європи та інтеграція з «Дією» у Києві

Деякі українські посадовці у закликах до радикальних кроків пропонують повністю заборонити самокати, ставлячи за приклад Париж. Французька столиця дійсно повністю ліквідувала прокатний електротранспорт через хаос на дорогах та скидання апаратів у Сену. Проте там залишилися приватні самокати, для яких діють жорсткі правила: штраф за виїзд на тротуар становить 135 євро, швидкість у пішохідній зоні обмежена до 6 км/год, а віковий ценз становить суворо від 14 років.

Більшість експертів вважають заборону легкого транспорту безглуздою — це все одно, що заборонити вогонь через ризик обпектися. Натомість в Амстердамі, Копенгагені чи Берліні конфліктів немає завдяки розвиненій та відокремленій веломережі.

В Україні наразі намагаються реалізувати німецький сценарій, прирівнявши самокати до велосипедів. В КМДА вже офіційно утворили робочу групу, яка розробляє жорсткі правила використання та паркування транспорту на території Києва. Головне технологічне рішення — повне унеможливлення доступу дітей до прокату.

Представник компанії-оператора самокатів: «Ми всі оператори отримали завдання впровадити технічні цифрові рішення, які дозволять повністю уникнути користування дітей електросамокатами. Це такі рішення, наприклад, як інтеграція або з банком Дія, або з порталом Дія. Ці рішення потребують часу, але з КМДА ми однозначно їх пропрацьовуємо. В майбутньому ми тільки так будемо верифікувати наших користувачів, по-іншому ніяк».

Суди виносять вироки батькам

Поки закони пишуться, українські суди вже почали офіційно визнавати легкий електротранспорт джерелом підвищеної небезпеки. Це автоматично прирівнює їхніх водіїв до повноцінних учасників дорожнього руху. У випадку збитої киянки Юлії за кермом самоката була дитина, тому відповідальність перед законом понесли батьки.

Юлія, потерпіла про судовий процес: «Мама почала намагатися при мені домовлятися з поліцейськими і питати, як це можна „порішать“. Було в мій бік більше звинувачень, ніж вибачень. Після фіксації ДТП справу передали до суду. Все, що моєму адвокату вдалося отримати — те, що маму притягнуто до відповідальності. Як саме — не знаю, бо мама військовослужбовець, працює на режимному об’єкті й дані засекречені».

Правоохоронці наголошують: мета будь-якої відповідальності — це не тупе покарання, а виховання водія, аби він більше ніколи не наражав на небезпеку оточуючих. Наразі ж, поки закони проходять політичні засідання Раді, єдиним дієвим методом захисту залишається самоконтроль.

Батькам наполегливо радять не купувати дітям небезпечні іграшки без ретельного іспиту на знання ПДР, ні в якому разі не їздити на самокаті вдвох, обов’язково використовувати захисні шоломи, світловідбивальні елементи на одязі та поважати простір звичайних пішоходів на тротуарах. Адже за відсутність культури та законів українці вже сьогодні платять найвищу ціну — життям власних дітей.