Данило Ковальов: Переплутав тренування з боротьби з пауерліфтингом, тепер б’ю тут рекорди

На минулому чемпіонаті Європи з екіпірувального пауерліфтингу (виду силового триборства, де спортсменам дозволено використовувати спеціальне жорстке екіпірування - комбінезони та бинти) збірна України виборола 1-е загальнокомандне місце, довівши, що рівних нам у цьому виді спорту в Європі немає.

Одним із героїв турніру став Данило Ковальов із Краматорська. Спортсмен узяв золото у ваговій категорії до 120 кг, одночасно встановивши два рекорди. Світовий - присів із вагою 454 кг, та континентальний - набрав у сумі триборства 1134 кг. А в абсолютній першості, де оцінюються результати всіх вагових категорій, він поступився лише іншому представнику України, Володимиру Рисєву, який обійшов Ковальова за спеціальними показниками.

Про те, як вдається тримати планку та тренуватися у прифронтовому місті, Данило Ковальов розповів журналісту Коротко про.

Наше місто перетворюють на руїни

- Даниле, ви стали другим в абсолютній першості на ЧЄ, підкорили два рекорди. Що для вас означає це досягнення?

- Посісти бодай якусь сходинку в абсолютній першості - для мене вже є дуже класним результатом. Щодо рекордів... Коли я готувався до змагання, то розумів, що зможу, якщо пощастить, установити рекорд. А те, що вдалося зробити більше, ніж один, це вже приємна несподіванка.

- Що вас більше порадувало: медалі чи рекорди?

- Звісно, рекорди мене порадували більше, у момент встановлення рекорду емоцій куди більше.

- Ви представляєте Краматорськ, який зараз дуже сильно потерпає від російських атак. Наскільки складно, з морального погляду, налаштовуватися на тренування та круті результати, коли знаєш, що там відбувається?

- На жаль, наше місто потроху перетворюють на руїни російські виродки. Морально налаштовуватися на тренування було звично, бо коли живеш досить довго під постійними прильотами та дзижчанням дронів, до такого звикаєш як до буденності.

- Що вас надихає та мотивує?

- Моя мотивація - це моя сім'я: дружина та мої діти. Старатися заради них і готуватися я готовий за будь-яких умов.

- Які завдання ставите перед собою на майбутнє?

- Поїхати на чемпіонат світу і встановити рекорди ще й там. Звісно ж, тренуватися й надалі, доки є сили.

Установити рекорд можуть тисячі, а оновлювати - одиниці

- З чого для вас почалися заняття пауерліфтингом?

- Пауерліфтинг для мене розпочався з випадкового потрапляння до спортивної зали. На той час там були і тренування з боротьби, і спортзал. Я ходив на боротьбу і переплутав дні. І випадково потрапив на тренування з пауерліфтингу.

- Ви спортсмен, який пройшов дуже великий шлях, щоб дорости до еліти світового рівня. Як ви можете описати його?

- Те, що в мене вийшло дійти до такого рівня, не свідчить про те, що я робив більше за інших. Я дуже люблю те, чим займаюся, з радістю ходжу до зали й тренуюся. У мене просто це добре виходить. Я роками повторював одне й те саме на тренуваннях і ніколи не відчував психологічної втоми від цього.

- Що складніше: підняти рекордну вагу чи тримати стабільно високу форму роками?

- Тримати планку зараз важче, ніж зробити рекорд. Установити рекорд можуть тисячі, а от оновлювати їх - одиниці.

- Що ви відчуваєте в секунди, коли йдете на поміст на виконання вирішальної спроби, від якої залежить доля медалей?

- Відчуття на помості неможливо описати словами, але найближчими будуть страх, ейфорія, порожнеча та розпирання від сили.

- Як переживаєте такі моменти, як невдалий підхід? Як налаштовуєтеся на наступну спробу?

- Невдалі підходи мене сильно вибивають із колії, налаштовуюся, думаючи про свою мотивацію.

- Усі ці перемоги, рекорди, неймовірні показники – це все результат титанічної праці. Наскільки складно психологічно витримувати подібні речі протягом життя?

- Насправді це справжній наркотик, і витримувати такий життєвий шлях не так важко, як може вважатися. Якби не виходило підіймати, то просто не підіймалося б. Навряд чи я можу говорити про жертви, оскільки займаюся цим усе життя і спорт став частиною моєї буденності. Усі тренування, харчування та відпочинок мені тільки в радість.

- Чим би займалися в житті, якби не пауерліфтинг?

- Я навіть не уявляю себе кимось іншим, окрім як спортсменом. Можливо, якби не було в моєму житті пауерліфтингу, то знайшов би себе в чомусь іншому. Але дійсно не знаю.

Графік відпочинку мені коригують діти

- Який ви поза спортом?

- Звичайна людина, чоловік, батько.

- Як проводите вільний від спорту час?

- Увесь вільний час я проводжу зі своєю родиною і можу, коли всі сплять, пограти в комп'ютері.

- Який у вас режим? Як часто харчуєтеся? Як відновлюєтеся?

- Режим у часи, коли немає підготовки, не відрізняється від режиму в інший час. Оскільки у нас із дружиною двоє маленьких дітей, то спимо і їмо ми, коли вдається, а не коли хочеться. Відновлююся я десь поміж усім цим.