Паводки більше не за графіком: зміна клімату переписує "розклад" найбільших повеней

Повінь / Ілюстративне фото / © Associated Press

По всьому світу зміна кліматувже зсунула час найбільших щорічних повеней. І напрямок змін залежить від того, коли саме вони зазвичай відбуваються в конкретному регіоні.

Про це пише Earth.

Оператори водосховищ знижують рівень води перед найбільшими повенями року, щоб створити запас для прийому паводкової хвилі. Якщо випустити забагато води занадто рано — втрачається цінний об’єм для накопичення. Якщо запізнитися — водосховище може не мати достатньо місця. Такі рішення значною мірою базуються на історичних даних про те, коли зазвичай відбуваються повені. Новий глобальний аналіз свідчить, що ці дати більше не є такими надійними, як раніше.

«Рухомий календар»

Дослідники змоделювали кліматичні та гідрологічні процеси для різних сценаріїв потепління, починаючи з цілі у 1,5°C (34,7°F), до якої прагнуть країни світу.

Роботою керував доктор Вей Ці, гідролог з Гуандунського технологічного університету (GDUT) у Гуанчжоу, Китай, який досліджує, як потепління змінює екстремальні водні явища.

Його команда зосередилася не на тому, наскільки великі повені стають, а на тому, коли вони відбуваються. У середньому по світу цей час зміщується раніше зі зростанням температури планети.

У середньому момент повені зміщується приблизно на пів дня раніше на кожні додаткові 0,5°C потепління. При кількох градусах це перетворюється на помітне зсування календаря повеней.

Два напрями змін

Глобальна середня картина приховує розбіжності. У регіонах, де повені й так відбуваються рано, вони стають ще ранішими. Там, де вони пізніші, — можуть зсуватися ще пізніше.

Географія пояснює частину різниці. Ранні повені часто пов’язані зі сніготаненням, і тепліші зими прискорюють цей процес, зсуваючи пік раніше.

У регіонах, де повені залежать від сезонних дощів, зміни в часі опадів можуть, навпаки, затримувати пік.

Причини різні в різних місцях, і дослідження не завжди прямо пов’язує кожен регіональний зсув із одним фактором.

Масштаб перетворень

Масштаб зсувів є значним. При потеплінні на 1,5°C моделі показують зміну часу найбільших повеней більш ніж на тиждень приблизно на половині суші Землі.

За сценарію 2°C ця частка зростає. Для систем, які покладаються на стабільний «сезон повеней», зміна навіть на тиждень є критичною.

Наслідки розподіляються нерівномірно: найбільше ризикують густонаселені регіони у зонах повеней, зокрема Китай, Індія та США.

Гірські райони також особливо вразливі — там зміни часу танення снігу можуть повністю «переналаштувати» сезон ризику.

Перший глобальний погляд

Раніше дослідження повеней зосереджувалися на їхній величині та частоті.

Інженери проєктують дамби та захисні споруди під максимальні можливі паводки, а страхові компанії оцінюють імовірність їх виникнення.

Але раніше не існувало глобальної карти того, як потепління змінює саме час повеней.

Нові результати показують, що цей «календар» більше не є стабільним.

Що це означає

Планування безпеки базується на календарі. Надзвичайні служби та інженери працюють з історичними датами пікових ризиків.

Якщо повінь приходить раніше, вона може застати системи попередження зненацька. Фермери також планують посіви й жнива відповідно до типового сезону затоплень.

Зміщення цього графіка означає, що старі підходи поступово втрачають точність.

Резюмуючи, дослідження показує: зміна клімату змінює не лише силу повеней, а й час їх настання — і це вже відбувається на більш ніж половині суші Землі. Вчені наголошують, що оцінювати ризики потрібно не лише за масштабом і частотою, а й за часом їх появи. Врахування цього фактору може суттєво змінити управління водосховищами та системи попередження.

Раніше вчені попереджають про можливе формування «супер-Ель-Ніньйо» вже цього року. Це явище може спричинити екстремальну спеку, посухи, повені та інші кліматичні аномалії по всьому світу. Через зміну клімату його наслідки можуть бути сильнішими, ніж у попередні епізоди.