«Пальці на гачку»: хусити планують перекрити останній рятівний маршрут для глобального експорту нафти

Єменське повстанське угруповання хуситів оголосило про введення заборони на прохід суден, пов'язаних із Ізраїлем, через акваторію Червоного моря. Таке рішення ухвалили після того, як Ізраїль поновив військові удари по Ірану, що миттєво посилило побоювання щодо масштабної кризи у сфері глобального судноплавства та постачання енергоносіїв, інформує Reuters.

Чому погрози хуситів критичні саме зараз?

Ситуація на ринку енергоносіїв є надзвичайно напруженою через те, що Ормузька протока залишається повністю заблокованою Іраном з 28 лютого 2026 року внаслідок ударів з боку США та Ізраїлю. Ця блокада вже паралізувала більшу частину експорту нафти та газу з Перської затоки, викликавши різкий стрибок цін на енергоресурси.

У відповідь на кризу Саудівська Аравія перенаправила понад 70% свого щоденного експорту сирої нафти до порту Янбу (великий саудівський глибоководний термінал на узбережжі Червоного моря, який дозволяє відвантажувати сировину в обхід заблокованої Ормузької протоки). Цей крок став справжнім порятунком для світової економіки, дозволивши стримати неконтрольоване зростання цін.

Однак тривале втручання хуситів у судноплавство в Червоному морі може повністю знищити цей альтернативний логістичний ланцюжок. Під час попередніх нападів у листопаді 2023 року експорт нафти з Перської затоки відбувався безперешкодно, і компанії просто змінювали маршрути навколо Африки. Цього разу ситуація набагато небезпечніша, адже нафту завантажують безпосередньо у зоні ризику.

Представник хуситів повідомив, що заборона для ізраїльських кораблів — це лише «перший крок». У разі подальшої ескалації бойовики загрожують зупиняти будь-які судна, що прямують до Ізраїлю.

Хто такі хусити?

Єменські хусити (воєнізоване угруповання, яке належить до зейдитської субтечі шиїтського ісламу) сформувалися як військово-політичний рух на півночі Ємену ще в 1990-х роках. Після подій Арабської весни 2011 року вони зміцнили зв'язки з Іраном і, скориставшись внутрішньою нестабільністю, у 2014 році захопили столицю країни — Сану. Це змусило Саудівську Аравію та її арабських союзників розпочати військову інтервенцію, яка згодом переросла у затяжну громадянську війну.

Попри те, що Іран вважає хуситів частиною своєї регіональної «Вісі опору» (разом із ліванською «Хезболлою» та іракськими шиїтськими угрупованнями), їхній зв'язок із Тегераном має свої особливості:

• Хусити не визнають верховного лідера Ірану своєю найвищою релігійною владою, на відміну від «Хезболли».
• Мотивація угруповання залишається переважно внутрішньополітичною, хоча вони ідеологічно солідарні з Іраном.
• США стверджують, що Іран фінансує, озброює та тренує хуситів за допомогою інструкторів «Хезболли», тоді як самі бойовики заявляють про власне виробництво зброї.

Історія протистояння у Червоному морі

Після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року та початку військової операції у Секторі Гази, хусити активно обстрілювали міжнародні торговельні судна, заявляючи про підтримку палестинців. Тоді найбільші морські перевізники (зокрема Maersk та Hapag-Lloyd) були змушені пустити свої кораблі в обхід Африканського континенту, що суттєво дорожчало та подовжувало логістику.

Міжнародна військово-морська місія під проводом США завдавала чисельних ударів по об'єктах хуситів у Ємені, збивши сотні безпілотників і ракет. Проте атаки повністю припинилися лише після оголошення перемир'я в Газі у жовтні 2024 року.

Чому угруповання мовчало досі?

Протягом поточного конфлікту між Ізраїлем та Іраном хусити поводилися відносно тихо, хоча лідер угруповання Абдул-Малік аль-Хусі заявляв 5 березня 2026 року, що їхні «пальці знаходяться на спусковому гачку». Командувач силами «Кудс» Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Есмаїл Каані 1 червня 2026 року також попереджав, що єменські сили здатні повністю перекрити Червоне море.

Аналітики виділяють кілька причин такої стриманості хуситів у перші місяці нової війни 2026 року:

1. Тегеран та Сана могли використовувати загрозу закриття Червоного моря як важіль дипломатичного тиску на США та Ізраїль для недопущення ескалації.
2. Хусити відчувають менше зобов'язань щодо прямого захисту Ірану, ніж інші проіранські проксі-групи.
3. Угруповання прагне уникнути конфлікту зі своїм багатим сусідом — Саудівською Аравією, щоб не спровокувати відновлення громадянської війни всередині самого Ємену.

Нагадаємо, що увечері 7 червня Іран завдав ракетного удару по Ізраїлю, випустивши чотири ракети. Через атаку в північних районах країни оголосили повітряну тривогу. Ізраїльська сторона заявила, що цей обстріл означає фактичне відновлення війни. Також зазначалося, що армію країни перевели в режим підвищеної готовності. Ця атака стала першим ракетним обстрілом Ізраїлю з боку Ірану після укладеного 8 квітня перемир’я.

Трамп також заявляв, що Нетаньягу буде змушений прийняти будь-яку угоду між США та Іраном, оскільки остаточне рішення щодо цього, за його словами, залишається за американським президентом.