Путін програє Вірменію. Що означає третя перемога Пашиняна

Нікол Пашинян здобув третю перемогу на виборах, але тріумф може стати початком складного випробування. Єреван опинився між двома світами: прагненням руху на Захід і тиском Росії, яка втрачає вплив на Кавказі.

Майбутнє мирної угоди з Азербайджаном залежить від змін до конституції, для яких Пашиняну бракує голосів. На тлі боротьби за транспортний коридор TRIPP, інтересів США, Туреччини і Кремля маленька Вірменія перетворюється на арену великої геополітичної гри. Ключовим питанням залишається, чи зможе Пашинян остаточно розвернути країну на Захід і уникнути агресії Кремля. LIGA.net перечитала Bloomberg, The Guardian, Politico, The Washington Post, і зробила три висновки з недільних виборів у Вірменії.

Третій термін Пашиняна

Партія Пашиняна "Громадянський договір" на недільних виборах набрала 49, 81% голосів, що дає 61 зі 105 місць у Національних зборах. Явка становила 58,97%.

Три опозиційні проросійські сили теж пройшли в парламент. Партія мільярдера Самвела Карапетяна "Сильна Вірменія" набрала 23,29% і 28 місць. "Альянс Вірменії" на чолі з експрезидентом Робертом Кочаряном – 9,94% і 11 місць, а "Процвітаюча Вірменія" на чолі з магнатом Гагіком Царукяном – 4% і п’ять місць.

Результат виборів не дає Пашиняну більшості, необхідної для проведення змін до конституції.

Баку вимагає вилучення з вірменської конституції територіальних претензій Єревану на Карабах. Це головна умова для підписання мирної угоди між Вірменією і Азербайджаном.

Щоб провести ці зміни, Пашиняну потрібно дві третини (70) голосів. Без цього мирний процес може зайти в глухий кут.

"Народ Вірменії під сильним тиском Росії, але вирішив обрати європейське майбутнє", – заявила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас.

Вибори відбулись на тлі побоювань втручань Росії. Вірменська влада в суботу заарештувала понад 40 осіб за підозру в купівлі голосів виборців у рамках розслідування схеми за участі партії "Сильна Вірменія".

Російсько-вірменський олігарх Карапетян проводив кампанію зі свого особняка після того, як його взяли під домашній арешт у липні 2025 року за "заклики до узурпації влади".

Найболючіша поразка Кремля на Кавказі

Пашинян – колишній журналіст. Він прийшов до влади на хвилі Оксамитової революції 2018 року, обіцяючи ліквідувати олігархічну систему країни.

Цього разу Пашинян вів кампанію, обіцяючи мир і стверджуючи, що припинення багаторічного конфлікту з Баку відкриє економічні можливості Єревану, покращить безпеку і зменшить залежність від Росії.

Пашинян зберіг підтримку навіть після того, як Вірменія програла війну з Азербайджаном 2020–2023 років, яка призвела до втрати Нагірного Карабаху і виходу звідти вірменів.

Втрата Карабаху змінила не лише карту регіону. Вона зруйнувала головний аргумент на користь союзу з Москвою – переконання, що Росія здатна гарантувати безпеку Вірменії.

Напруженість переросла у конфронтацію Єревану і Москви перед виборами. Російський диктатор Володимир Путін сказав Пашиняну, що Вірменія не може залишатися в Євразійському економічному союзі та рухатися в ЄС. Він навіть пригрозив долею України за прозахідний курс країни.

Європейські лідери вже привітали Пашиняна. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала перемогу свідченням "демократичної Вірменії, яка все ближче до Європи". "Вірменія може на нас розраховувати", – додала вона.

Для Путіна, який втрачає вплив на Кавказі з часу вторгнення в Україну, образою стала поява Пашиняна з Володимиром Зеленським на саміті Європейської політичної спільноти в Єревані на початку травня, де вони тиснули один одному руки й обмінювалися репліками англійською, а не російською.

Після цього Москва спробувала вплинути на вибори через економічний тиск – обмежила ввіз вірменського імпорту. Глава МЗС Вірменії Арарат Мірзоян назвав ці дії "економічними санкціями".

Пашинян каже, що майбутнє Вірменії – у глибшій інтеграції з Заходом, і сподівається, що його країна одного дня зможе вступити в ЄС.

"Реальна Вірменія" Пашиняна

Ці вибори – перші з моменту втрати Вірменією Карабаху на користь Азербайджану у 2023 році. Опозиція намагалася подати поразку як невдачу Пашиняна, звинувачуючи його у здачі ворогам історичних вірменських земель.

Пашинян перетворив це питання на політичний актив. Він заявив, що прагнення Вірменії до утримання Карабаху загнало країну в пастку постійного конфлікту та залежності від Росії. Він представив втрату як точку відліку для більш безпечного та процвітаючого майбутнього.

Пашинян каже, що вірмени мають дбати передусім про ситуацію всередині міжнародно визнаних кордонів країни, а не про ширшу історичну Вірменію", – каже експерт з Кавказу з Міжнародної кризової групи Джошуа Кучера.

"Перемога Пашиняна принесе мир і стабільність Вірменії. Вірмени втомилися від війни. Хочемо бути відкритою, європейською країною, яка розвивається і процвітає, де не треба хвилюватися, що сина покличуть воювати", – каже власниця магазину у Єревані Ліліт Мкртчян.

Багато вірмен розчарувалися в Росії після того, як Москва не прийшла на допомогу, коли Баку відвоював Карабах.

Поразка у війні спонукала Пашиняна призупинити участь Вірменії в ОДКБ. Це найдраматичніший розрив з Москвою з часів здобуття країною незалежності.

Пашинян намагається змінити курс через доктрину "Реальної Вірменії" – країна має зосередитися на суверенітеті та розвитку своєї міжнародно визнаної території, а не на історичних образах. Він хоче мирного договору з Баку і нормалізувати відносини з Анкарою, кордон якої з Вірменією закритий з 1993 року", – пише Bloomberg.

Президент Дональд Трамппідтримав перед виборами Пашиняна. Партнерство з Єреваном для побудови транспортного коридору Trump Route for International Peace and Prosperity (TRIPP), який з’єднає Азербайджан з ексклавом Нахічевань через вірменську територію, дасть США економічну частку у регіоні протягом 99 років.

Наприкінці травня держсекретар Марко Рубіо та його вірменські колеги під час короткого візиту в Єреван підписали три угоди, включно з рамковою угодою щодо TRIPP.

План США прокласти залізницю на території, яку Москва вважає своїм заднім двором, розгнівало Кремль. Російський віцепрем'єр Олексій Оверчук, відповідальний за євразійську інтеграцію, попередив, що "прихід сторонніх в регіон порушить усталений баланс безпеки".

Проєкт TRIPP також зіткнувся з негативною реакцією проросійських вірменських політиків. Кочерян зробив протидію західному курсу Пашиняна своєю центральною темою перед виборами, звинувативши прем’єра у відмові від традиційних союзів і у поступках давнім супротивникам.

TRIPP обіцяє Вірменії роль регіонального транзитного вузла, але економічна перспектива спрацює лише, якщо Анкара погодиться відкрити кордон. Це вона зробить лише після мирної угоди між Вірменією і Азербайджаном.

Водночас Туреччина та Азербайджан будують власну залізницю в обхід Вірменії, що може послабити вплив Єревана.

Ситуацію ускладнює те, що Росія експлуатує всю залізничну мережу Вірменії на умовах 30-річної концесії з 2008 року, а це означає, що колію, потрібну для TRIPP, буде де-факто контролювати "Російська залізниця".

Для Пашиняна повний розрив з Росією – важкий, якщо не неможливий. Вірменія обмежена закритими кордонами з Туреччиною і Азербайджаном, що довго стримувало її розвиток. Вона експортує в Росію понад третину продукції.

Наша зовнішня доктрина полягає в балансі. Вірменія – країна, що не має виходу до моря, 80% кордонів закриті – нам завжди була потрібна диверсифікація", – каже посол Вірменії у США Нарек Мкртчян.

Після виборів Пашинян сказав, що вірмени "проголосували за мир" і пообіцяв зміцнювати зв'язки з західними партнерами, зберігаючи відносини з Москвою. Він відкинув припущення про кризу відносин з Росією, описавши напруженість як "штучну".