Крах 100-мільярдного проєкту: чому Франція та Німеччина не створили винищувач

У 2017 році, на хвилі оптимізму та прагнення посилити спільну оборону Європи, тодішня канцлерка Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Еммануель Макрон урочисто оголосили про започаткування програми створення системи бойової авіації майбутнього (FCAS). Цей проєкт мав стати символом європейської єдності у сфері оборони та забезпечити повітряну перевагу на десятиліття вперед.

Проте від самого початку проєкт супроводжувався напруженими суперечками поміж ключовими гравцями: французькою компанією Dassault Aviation та європейською групою Airbus, що представляла інтереси Німеччини та Іспанії. Ці інвестори мали дуже відмінні погляди на контроль над розробкою, що стало головним каменем спотикання.

Ключовим моментом стало питання контролю. Dassault наполягала на своєму лідерстві, аргументуючи це необхідністю захисту інтелектуальної власності. З іншого боку, Airbus заявляв про необхідність рівноправного партнерства та передачі технологій. Крім того, керівник Dassault навіть стверджував, що його компанія може реалізувати проєкт самостійно, виступаючи проти спільного управління.

Ситуація зайшла в глухий кут, і місяцями Макрон та нинішній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц намагалися врятувати проєкт. Проте розбіжності між учасниками програми виявилися настільки глибокими, що їх не вдалося подолати незважаючи на чисельні переговори.

5 червня в Чорногорії, на полях саміту лідерів ЄС та країн Західних Балкан, Еммануель Макрон та Фрідріх Мерц остаточно обговорили ситуацію. Ними було прийняте спільне рішення про закриття проєкту, дійшовши висновку, що компанії не досягнуть домовленостей, як повідомляє Reuters.

Невдача цього масштабного проєкту стала ударом по прагненнях європейських країн зміцнити спільну оборону в умовах поточної геополітичної напруженості, яка включає агресію з боку Росії та непередбачуваність США. Хоча сторони не надали офіційних коментарів, існує ймовірність, що робота над безпілотниками, які також були частиною програми FCAS, може продовжитися.

Проєкт FCAS передбачав не лише розробку винищувача нового покоління, який мав би замінити французькі Rafale та німецько-іспанські Eurofighter до 2040 року. Він був набагато ширшим, охоплюючи також розробку інтегрованої системи бойової авіації, включно з безпілотними літальними апаратами.

Невдача у досягненні згоди щодо цього проєкту підкреслює складнощі, з якими стикається Європа у відновленні свого військового потенціалу після десятиліть недостатнього фінансування. Водночас канцлер Мерц відкрито ставив під сумнів сенс розробки пілотованого винищувача шостого покоління, який має здатність нести ядерну зброю та приземлятися на авіаносець, для Військово-повітряних сил Німеччини.

Незважаючи на амбітні плани та сотні мільярдів євро, європейські країни стикаються зі складнощами у консолідації зусиль у сфері оборони. Ця ситуація підкреслює, що шлях до сильної та єдиної європейської оборонної політики залишається складним і вимагає глибокого переосмислення підходів та механізмів співпраці.