Росія скоротить експорт нафти: чому червень стане кризовим місяцем?

На початку року Росія зіткнулася з низкою неочікуваних проблем, що підірвали її нафтову галузь. Замість прогнозованого зростання експорту, країна була змушена різко переглядати свої плани. Хоча нафтовидобуток у країні знизився з початку року через незаплановане технічне обслуговування на нафтопереробних заводах, справжній виклик полягав у іншому.

З березня регулярні удари українських дронів по портовій інфраструктурі, трубопроводах та нафтопереробних заводах Росії почали створювати дедалі більший тиск. Ці атаки призвели до скорочення внутрішньої переробки, що поступово наближало країну до паливної кризи. У квітні виробництво сирої нафти скоротилося на 300–400 тисяч барелів на добу порівняно з середніми показниками початку року – це було найбільше падіння за шість років.

Проблема посилювалася тим, що завершення ремонтних робіт дозволило б російським НПЗ збільшити пропускну здатність на тлі сезонного зростання попиту на пальне. Проте зниження видобутку означало, що додаткову сировину для переробки доведеться перенаправляти з експорту. Експерти оцінювали, що Росія намагатиметься збільшити переробку нафти в червні на 250–400 тисяч барелів на добу, водночас відновлення видобутку нафти вимагало значного часу.

У травні російська влада була змушена виділити нафтопереробним заводам близько 2,8 мільярда доларів компенсаційних виплат. Ця сума стала одним із найвищих показників за останні два роки і суттєво зменшила надходження від нафтогазового сектору до державного бюджету, який традиційно формувався на 40–50% за рахунок цих доходів. Тепер цей показник впав приблизно до 20%.

Наслідки цих подій відчутні вже на окупованих територіях: у Криму продаж бензину обмежили, перевівши його на талонну систему та безготівкову форму оплати. Відвантаження нафти з таких великих західних портів, як Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ, у червні можуть впасти до 1,7 мільйона барелів на добу, порівняно з 2,5 мільйона барелів у травні. Це означає, що Росія втратить значну частку своїх експортних можливостей.

Це скорочення експорту відбувається на тлі вже напруженої ситуації з квотами ОПЕК+. Росія як член альянсу, який координує обсяги видобутку між провідними нафтовидобувними країнами, упродовж 2024–2025 років неодноразово перевищувала встановлені квоти. В результаті їй довелося брати на себе додаткові зобов'язання зі скорочення видобутку як компенсацію.

Наразі реальне падіння виробництва через українські удари перетворює дотримання квот на вимушений захід, а не добровільний. Це позбавляє Росію важелів впливу всередині картелю, оскільки її можливості маневрування на світовому ринку енергоресурсів скорочуються.

За даними агентства Reuters, відвантаження нафти із західних російських портів у червні можуть впасти до 1,7 мільйона барелів на добу.

Президент України Володимир Зеленський раніше повідомляв, що внаслідок українських атак Росія втратила близько 10% своїх загальних нафтопереробних потужностей.

Таким чином, Росія зіткнулася з серйозними викликами в енергетичному секторі, які впливають як на внутрішній ринок пального, так і на її позиції на світовій арені. Ситуація підкреслює вразливість її нафтової інфраструктури та обмежені можливості маневрування перед зростаючим тиском.