Чемпіонат світу-2026. Представлення збірної Франції

Уже цього літа в США, Канаді та Мексиці стартує найбільший чемпіонат світу в історії футболу. Вперше мундіаль проходитиме за участі 48 збірних, а турнір обіцяє подарувати ще більше топових афіш, драматичних сюжетів та історичних моментів.

У рамках циклу матеріалів про учасників ЧС-2026 сьогодні говоримо про одного з головних претендентів на перемогу в турнірі — дворазових володарів кубка світу, Францію. Славетна "Марсельєза" кожного разу штовхає "Les Bleus" до великих здобутків із черговим шалено талановитим поколіннями виконавців, але досягати свого француза виходить не так уж часто.

Епоха Дідьє Дешама на чолі головної команди країни добігає свого завершення, і як головний тренер 57-річний фахівець таки зумів привести країну до перемоги на мундіалі в 2018 році, тоді як сам був причетний до її попереднього успіху в 1998 в якості футболіста. Останній танок на цій посаді для керманича, якого вже не раз могли попросити на вихід, але почасти залишали при справах.

ЧЕМПІОНАТ СВІТУ-2026. СКЛАД ГРУПИ I

ФРАНЦІЯ НА ШЛЯХУ ДО ЧЕМПІОНАТУ СВІТУ-2026

Провалити кваліфікацію до чемпіонату світу на сучасному етапі розвитку національна збірна Франції не може собі дозволити. І байдуже, які суперники трапляються на її шляху на груповому етапі. Двічі в XXI столітті траплялось таке, що "Les Bleus" були змушені грати в плейоф, і, на жаль, один із цих разів припав на долю України. Ті шалені 2:0 та 0:3 й досі залишаються у відносно свіжих спогадах.

І цього разу на нашу долю теж припали дуелі проти французів у квартеті D, де також боротьбу намагались нав'язати Ісландія та Азербайджан. У підсумку жодного разу команда Дідьє Дешама так і не програла, утратила лише два залікових бали через нічию на полі ісландців (2:2), та й загалом пропустила чотири м'ячі за цей цикл (жодного — від колективу тоді ще Сергія Реброва), а натомість 16 разів відзначилась у воротах суперників. Загалом, доволі комфортний шлях на мундіаль.

ІСТОРІЯ ВИСТУПІВ НА ЧЕМПІОНАТАХ СВІТУ

Франція була представлена на чемпіонатах світу з давніх давен. Навіть у першому розіграші цього форуму в 1930 році брала участь, але не змогла подолати групу з Мексикою, Аргентиною та Чилі. Наступний мундіаль-1934 для "Les Bleus" відзначився досягненням 1/8 фіналу та вильотом від Австрії, а ще за чотири роки потому вже в чвертьфіналі дорогу французам перетнула Італія.

Потім була Друга світова війна й, зрозуміло, Франції тривалий час було взагалі не до футболу, тож у 1954 все фактично довелось починати від самого початку — знову максимальним результатом була група в складі Югославії та Мексики, а от за чотири роки потому вже вдалось здобути перший медальний комплект — третє місце в дуелі проти ФРН.

40 років. Саме стільки довелось чекати моменту, коли Франція знову змогла похизуватись відзнаками світової першості. Це були дуже важкі часи й із 10 чемпіонатів світу за цей час "Les Bleus" були представлені лише на половині. Однак ривки зразка 1982 та 1986 років не залишились без логічного продовження, і вже в 1998 святкування на французьких вулицях було не спинити — збірна виграла домашній чемпіонат світу з розгромом самої Бразилії у фіналі (3:0).

А потім був провал у Південній Кореї та Японії, який змінився божевільним фіналом у Берліні проти Італії в 2006 році на мундіалі, який зараз дедалі частіше називають не інакше, як квінтесенцією футбольної історії. Цікаво, що від цього моменту команди-учасниці того славетного матчу почали свої важкі періоди у футбольній історії, і Франція завершила його раніше за італійців — перемогою в 2018 році над сенсаційною Хорватією (4:2).

Але це вже сучасний відтинок історії, коли колосальна машина талантів почала продукувати для країни шалену кількість якісний футболістів, тож робота селекціонера та скаута у тренерському штабі Дешама — це взагалі не омріяна посада. Лише дивовижна Аргентина в Катарі зуміла у фіналі зупинити все ще молодого Кіліана Мбаппе за пів кроку від третього кубка світу.

ГОЛОВНИЙ ТРЕНЕР: ДІДЬЄ ДЕШАМ

Хто б що не казав, а постать абсолютно історична для французького футболу. Нині вже 57-річний фахівець підхопив національну команду на тлі невдачі в чвертьфіналі нашого з поляками Євро-2012, коли в місцевій Федерації відчули, що злам поколінь настав, і вже невдовзі в двері збірної будуть стукати талановиті виконавці найвищого калібру, тож новий тренер був частиною великої програми змін.

І Дешам виявився саме тим, чий авторитет у збірній ані в кого й ніколи не викликав жодних сумнівів. А якщо й були прояви непокори чи одіозної поведінки, то тренер швидко знаходив потрібні аргументи, адже сам добряче поїв футбольного хліба в якості професійного гравця. І вже наступним викликом для Дідьє був чемпіонат світу в Бразилії, де в чвертьфіналі не пощастило перетнутись із майбутніми переможцями, німцями.

А от далі вже був домашній чемпіонат Європи-2016, де вдалось майже все. Окрім як стримати Едера в фінальному матчі проти Португалії. Тоді вперше постало питання у вболівальників, а чи зможе збірна з великою кількістю яскравих виконавців зачепитись за "золото" на міжнародних форумах. І ця критика тривала аж до пізнього вечора 15 липня 2018 року, коли відбулась та сама перемога над Хорватією, і Дешам зробив країну щасливою рівно настільки, наскільки команда з ним у складі зробила це за 20 років до того.

І найбільше французьких фанатів нині цікавить питання, чи не доведеться знову чекати тих самих 20 років, щоб збірна досягла найбільшого успіху в світовому футболі. Бо з чемпіонатами Європи французам у сучасній історії якось не щастить, хоча в неоднозначний післявоєнний період у минулому столітті саме перемогами на тому турнірі й жевріли надії вболівальників. Утім, Дешам цього разу відкрив усі карти ще задовго до мундіалю — він точно піде, а от чи двічі переможцем у ролі тренера — це вже інше питання. У Катарі до цього було аж надто близько.

ЗАЯВКА ЗБІРНОЇ ФРАНЦІЇ НА ЧС-2026

Воротарі: Майк Меньян (Мілан, Італія), Брайс Самба (Ренн), Робін Ріссе (Лілль)

Захисники: Люка Дінь (Астон Вілла, Англія), Мало Гюсто (Челсі, Англія), Люка Ернандес (ПСЖ), Тео Ернандес (Аль-Хіляль, Саудівська Аравія), Максанс Лякруа (Крістал Пелас, Англія), Ібрагіма Конате (Ліверпуль, Англія), Жуль Кюнде (Барселона, Іспанія), Вільям Саліба (Арсенал, Англія), Дайо Упамекано (Баварія, Німеччина)

Півзахисники: Нголо Канте (Фенербахче, Туреччина), Ману Коне (Рома, Італія), Адрієн Рабьо (Мілан, Італія), Орельєн Чуамені (Реал Мадрид, Іспанія), Воррен Заїр-Емері (ПСЖ)

Нападники: Кіліан Мбаппе (Реал Мадрид, Іспанія), Усман Дембеле (ПСЖ), Дезіре Дуе (ПСЖ), Бредлі Барколя (ПСЖ), Майкл Олісе (Баварія, Німеччина), Маркюс Тюрам (Інтер, Італія), Райан Шеркі (Ман Сіті, Англія), Жан-Філіп Матета (Крістал Пелас, Англія), Магнес Акліуш (Монако).

ЯК ГРАЄ ФРАНЦІЯ?

За майже 14 років на посаді головного тренера Дідьє Дешам використовував дуже багато різноманітних поєднань виконавців, але як починав із 4-2-3-1, так і продовжує працювати за цією тактичною схемою донині. Але достатньо просто подивитись на заявку французів для того, щоб зрозуміти — тут ніколи не буде жорсткої прив'язки для футболістів, бо індивідуальна їхня якість є найвищого ґатунку.

Однак і просто "тренером для настрою" Дешам ніколи не був. Так, у нього в складі завжди була одна яскрава зірка, довкола якої все будувалось, проте внесок кожного в загальний успіх усе одно оцінювався найвищою мірою. При цьому на атакувальну ланку "Les Bleus" зайвий раз краще не дивитись — надто яскраво виблискують потенційні претенденти на Золотий м'яч. А от щодо дій у команди в захисті, то тут може бути не все так однозначно. Основна пара центральних оборонців Конате — Упамекано провели далеко не найкращий індивідуальний сезон, тож навіть у цій фантастичній заявці є слабкі місця.

ГОЛОВНА ЗІРКА: КІЛІАН МБАППЕ

Виокремити головну зірку серед яскравого сузір'я дуже складно. Бо з одного боку є чемпіон світу у віці 19 років та автор хет-трику у фінальній грі попереднього мундіалю Кіліан Мбаппе, а з іншого боку є важкий для нього сезон у мадридському Реалі, сповнений різноманітних скандальних ситуацій. І так само поруч стоїть "Містер Ноншалант" із мюнхенської Баварії Майкл Олісе, який своїм зовнішнім виглядом та поведінкою всіляко демонструє відстороненість від цього зіркового світу, але футбол у його виконанні останнім часом... суцільна магія. І куди ж без дворазового переможця Ліги чемпіонів Усмана Дембеле!

Однак зупинимось усе ж таки на Мбаппе, який із 42 голами та сімома асистами в 44 матчах клубного сезону за мадридський Реал їде на чемпіонат світу доводити всім свої реальні претензії на нагороду найкращому футболісту світу. Власне, Кіліану вже 27 років, і це — не просто сформований футболіст топ-рівня, а справжня зірка, якому доведеться претендувати на те, щоб потіснити на небосхилі самих G.O.A.T.-ів Ліонеля Мессі та Кріштіану Роналду. Без перемоги вже в якості капітана національної команди на мундіалі це буде зробити неможливо в сучасних реаліях.

ГОЛОВНИЙ БІЛЬ — "ДИКТАТОР" МБАППЕ

Особисті амбіції зірки — це одночасно й потужна, і небезпечна зброя. Бо ніхто не знає достеменно, який настрій панує в роздягальні збірної Франції напередодні цього турніру, хоча деякі сигнали про те, що там також інколи треба наводити лад, усе ж таки з'являються на поверхні. Роль Кіліана Мбаппе в цьому плані, як капітана, буде ключовою. І саме довкола капітанської пов'язки й виник один з останніх міні-конфліктів поміж гравцем Реала й Нголо Канте з неочевидними наразі наслідками.

І саме в цей момент на перший план має виходити талант Дешама з управління колективом. Бо футбол знає безліч історій, коли шалені за рівнем виконавцем команди розбивались ущент на великих турнірах лише тому, що гравці не могли знайти спільної мови. І оскільки очікування від Франції традиційно високі, цим "Les Bleus" треба бути дуже обережними в контексті побудови командної хімії.

ГРУПА I — ОДНА З НАЙГАРЯЧІШИХ

Справжній чемпіонат світу для Франції почнеться вже з групового етапу, бо квартет I — це злий жарт процедури жеребкування. Помістити в одну групу фіналістів останнього мундіалю, фіналістів (де-факто переможців) останнього Кубка африканських націй Сенегал та неймовірно талановитих "вікінгів" із Норвегії ще треба було ще примудритись. Команда Іраку в цьому випадку просто потребує моральної підтримки.

РОЗКЛАД МАТЧІВ ФРАНЦІЇ НА ЧС-2026

ЯКИМ МОЖЕ БУТИ ШЛЯХ ДО ФІНАЛУ?

Тут Франції навіть важко щось порадити в контексті бажаного фінального місця в групі. Бо з першої сходинки можна потрапити на умовну Шотландію й мати справу з дуже непоступливими суперниками, а можна опинитись навпроти третього місця з квартетів D, F, G, H (орієнтовно, Австралія, Швеція, Іран чи Саудівська Аравія), і цілком собі непогано готуватись до, як очікується, Німеччини вже в 1/8 фіналу з виходом на Нідерланди, Іспанію в півфіналі. "Верхня" сітка плейоф виглядає доволі складною й, як правило, може визначити підсумкового переможця.

При цьому може трапитись і таке, що команда Дешама опиниться другою, і тоді доведеться боротись про другого місця групи E, де може виявитись суперником як умовний Кот-д'Івуар, так і сама Німеччина. Разом із тим Франція таким чином опиниться в "нижній" частині сітки плейоф, де очікуються Аргентина та Бразилія, тож цікавих афіш буде чимало.

Чи варто при цьому дивитись на варіант, коли Франція фінішує в групі третьою й за рейтингом кращих команд потрапить на умовних Туреччини, Південну Корею, Англію та Португалію? Навряд чи в такому випадку підопічні Дешама витримають той шквал критики, який охопить усю спортивну пресу їхньої країни.

ПРОГНОЗ НА ВИСТУП ФРАНЦІЇ

Франція має докласти максимум зусиль для того, щоб переконати всіх у своїй спроможності запалити в останньому танку Дешама на посаді на чолі збірної, тож навіть такий складний квартет "Les Bleus" мають вигравати. А далі — як пощастить із сіткою, бо в будь-якому випадку на шляху опиняться суперники найвищого ґатунку, і тоді Франція муситиме пройти найбільш складні випробування.

ПРОГНОЗ FOOTBALL.UA:
1 місце у групі I та щонайменше півфінал ЧС-2026 з прицілом на перемогу в турнірі