Як в ЄС вирішили приймати Україну і до чого Києву треба бути готовим

Марта Кос – єврокомісарка, роль якої для України є надважливою, адже вона опікується питаннями розширення ЄС.

І хоча останнє слово щодо приєднання до Євросоюзу нових країн завжди залишається за державами-членами, "технічну" роль Єврокомісії у цьому процесі не переоцінити.

Візит Кос до України (а перед тим – до Молдови) відбувся невдовзі після того, як у ЄС почалося відкрите обговорення ідей про нові шляхи України та інших кандидатів на членство.

Про те, які сигнали єврокомісарка з розширення привезла до Києва, – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Нові кроки до вступу в ЄС.

Яку ідею привезла до Києва Марта Кос та що може піти не так.

Далі – стислий її виклад.

А для тих, хто віддає перевагу мультимедійному формату, ми підготували також відео на цю тему.

Візит Марти Кос до України відбувся після її поїздки до Кишинева, причому Молдові комісарка приділила значно більше уваги.

Там вона провела як мінімум три дні (або й 4; графік неділі не розкривається) та об'їздила всю країну.

За даними ЄП, подібну програму для неї планували зробити і в Україні.

Тому за планами візит Марти Кос до України мав бути дводенним, однак зрештою його скоротили до одного дня.

Джерела Євро.

Правди з українського та брюссельського боку наполягають, що скорочення сталося виключно через безпекові міркування, хоча узимку 2026 року комісарка без проблем залишалася в Україні на ніч.

Та якщо говорити про змістовні заяви, а не про дипломатичний протокол, то головні від Марти Кос прозвучали саме у Києві, а не у Кишиневі.

Тут вона кілька разів та у різних форматах заявила: у ЄС з'явилося більше визначеності щодо шляху України до членства.

На зустрічі з українськими журналістами Кос описала (і навіть намалювала на папері для ілюстрації своїх слів) три підходи щодо подальшої інтеграції України до Європейського союзу та пояснила, що зараз вже є розуміння, яким з цих напрямків піде процес.

Його ідея – поетапне набуття переваг та привілеїв, які мають лише держави-члени, ще до офіційного вступу України (або інших держав-кандидатів) до ЄС.

У Брюсселі вже придумали для нього назву: "accelerated gradual integration" (прискорена поступова інтеграція).

І хоча цей формат офіційно ще не затверджений, а його деталі лишаються невідомими, Марта Кос під час свого візиту запевняла – зміна підходу до розширення є практично вирішеною справою.

Та хоча нова система вступу в ЄС ще формується, кілька її елементів вже відомі.

По-перше, інтеграція буде поступовою; по-друге, вона залежатиме від реформ.

Причому основними індикаторами для оцінки того, наскільки Україна готова до вступу, будуть так звані фундаментальні реформи, серед яких верховенство права, протидія корупції, права людини, демократичні інституції тощо.

"Що більшого прогресу Україна досягне у фундаментальних питаннях, то більше буде можливостей для поглиблення інтеграції ще до вступу, а також то швидше ви станете частиною нашої родини", – пояснила вона.

За словами Марти Кос, надзвичайно важливо уникнути будь-якого враження про відступ від реформ, особливо у сфері боротьби з корупцією, правосуддя та незалежності ключових інституцій.

В українській столиці вона закликала депутатів українського парламенту до схвалення "євроінтеграційних" законів.

Серед іншого, Марта Кос закликала депутатів відкласти свої претензії та віддати голоси за законопроєкт №13165-2 про декларації доброчесності суддів.

Тиск єврокомісарки мав ефект.

Вже наступного дня, у вівторок, парламент ухвалив проєкт №13165-2.

Та проблема у іншому.

Цей закон, напевно, дозволить розблокувати кошти – але не допоможе Україні провести реальну реформу, заради якої ЄС і встановив цей критерій.

Закон в ухваленій редакції суперечить навіть вимогам "плану Качки-Кос", і в Брюсселі, за даними ЄП, свідомі цього.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Нові кроки до вступу в ЄС.

Яку ідею привезла до Києва Марта Кос та що може піти не так.