Крим занурюється в ізоляцію: як українські дрони заганяють армію Путіна в глухий кут

Атаки на Чонгарський міст, що веде з Херсонщини до Криму / © ТСН

Україна близька до того, щоб перерізати лінії постачання російських військ до окупованого Криму. Стратегія Києва зосереджена на знищенні ворожої логістики, адже будь-яка армія нежиттєздатна без пального, боєприпасів та техніки. Українські атаки на Керченський міст змусили окупантів переорієнтуватися на вразливий «сухопутний міст» через Донбас, який тепер активно атакують українські дрони.

Про це у своїй статті для The Telegraph написав офіцер британської армії у відставці, полковник Річард Кемп.

Безпілотні системи, які Кемп побачив в Україні, реально працюють. Вони постійно модернізуються на основі бойового досвіду і відіграють важливу роль у стримуванні російських військ.

За словами полковника, це особливо помітно на тлі дедалі складнішої ситуації для президента Росії Володимира Путіна у Криму, Херсонській області та на Донбасі. Тут стратегія Києва значною мірою зосереджена на російській логістиці. Жодна сучасна армія не може функціонувати без надійних ланцюгів постачання, які забезпечують доставку пального, боєприпасів, озброєння, води та продовольства, а також дають змогу ремонтувати й замінювати знищену техніку та озброєння.

Знищення логістики РФ на півдні та Донбасі

Цілями атак стають не лише самі матеріальні ресурси, а й маршрути постачання — дороги, залізниці та водні шляхи. Порівняно з іншими пріоритетними цілями, такими як командні пункти чи системи ППО, логістичні ланцюги значно важче захистити, оскільки вони розтягнуті на великі відстані, неминуче використовують передбачувані маршрути та часто мають обмежену кількість альтернатив.

Особливо сильного тиску зараз зазнає Крим. Повторні українські атаки на Керченський міст із застосуванням ракет, замінованих вантажівок і морських дронів призвели до того, що російська армія заборонила використовувати його для паливних цистерн та іншого великогабаритного транспорту. Унаслідок цього росіяни змушені забезпечувати війська в Криму та Херсонській області, а також цивільне населення суходолом із Ростовської області через окуповані території Донбасу. Саме цей маршрут називають «сухопутним мостом» уздовж узбережжя Азовського моря.

Водночас ці шляхи стають дедалі небезпечнішими через велику кількість українських ударних безпілотників середньої дальності, які майже безперешкодно вистежують і атакують військові колони. Кожен із них здатний доставити до 150 кг вибухівки на відстань до 100 миль (близько 160 км). Останніми місяцями Україна значно наростила внутрішнє виробництво таких дронів, звільнившись від обмежень, пов’язаних з іноземними системами чи комплектувальними.

Ця зброя також серйозно вплинула на російські фронтові позиції на самому Донбасі, де й без того повільне просування військ Путіна ще більше загальмувалося через атаки безпілотників як по бойових підрозділах, так і по їхньому забезпеченню. За деякими повідомленнями, за останні два місяці невдалої літньої наступальної кампанії Росія втратила більше території, ніж захопила.

Наслідки атак на логістику всередині Росії

Безпілотники більшої дальності також завдали значної шкоди логістичній інфраструктурі в глибині Росії. Кілька днів тому, коли українські рої дронів атакували Санкт-Петербург під час щорічного економічного форуму, вони також уразили склад боєприпасів і нафтобазу в Краснодарському краї приблизно за 300 миль (майже 500 км) звідти. Від минулого року Київ здійснив удари безпілотниками по численних російських НПЗ, включно з об’єктами аж у Сибіру. Це не лише порушило постачання пального для російської армії, а й призвело до довгих черг на автозаправках у деяких регіонах.

Перевага Україна у війні дронів може виявитися недовговічною

«Перевага, яку Україна нині має у війні безпілотників, значною мірою завдяки власним зусиллям, може виявитися недовговічною, оскільки Росія розробляє неминучі контрзаходи. Такі злети й спади завжди супроводжують війну, що сама Україна продемонструвала своїм захистом від російських дронів і балістичних ракет», — зазначив британський офіцер у відставці.

Українські військові значною мірою залежать від поставлених союзниками ракет для систем ППО, таких як американський Patriot і франко-італійський SAMP/T, а також від зенітних гармат, зокрема німецьких Gepard.

Менш відомими, за словами Кемпа, є вражальні можливості України у сфері радіоелектронної боротьби (РЕБ). Під час перебування в Україні кілька тижнів тому він відвідав завод, який виробляє систему РЕБ Lima. За короткий час перебування на озброєнні Lima вивела з ладу тисячі російських безпілотників, тисячі високоточних авіаційних бомб і сотні балістичних та крилатих ракет, вводячи в оману їхні системи наведення. І все це — за частку вартості традиційних засобів перехоплення. Ця система була винайдена та створена в Україні й є ще одним свідченням інноваційності країни, що воює.

Британії слід перейняти в України досвід війни

«Британія завжди охоче наголошує на своїй допомозі Києву. Але зараз настав час нам самим вчитися на болючому досвіді України, здобутому за чотири роки повномасштабної війни з Росією», — наголосив полковник.

На його думку, це стосується багатьох сфер, включно з закостенілою системою оборонних закупівель. Але найбільше — наступального використання повітряних дронів, безекіпажних наземних і морських платформ, а також захисту від тих повітряних загроз, з якими в майбутньому, ймовірно, доведеться зіткнутися як британським збройним силам, так і, можливо, цивільному населенню.

Зауважимо, російське командування заборонило рух військових вантажів ключовими трасами Ростов — Крим та «Таврида» через ефективний вогневий контроль ЗСУ, що дедалі більше паралізує постачання. Як зазначає ISW, це вимушене обмеження разом із системними ударами по залізничній та транспортній інфраструктурі, що тривають від весни 2026 року, створює критичні проблеми для РФ. Аналітики прогнозують, що розширення Україною ударної кампанії середньої дальності матиме каскадний негативний вплив на наступальний потенціал російських військ у найближчі місяці.