Локдаун Криму: ЗСУ знищили міст до півострова, що зміниться для України

ЗСУ застосували нові дрони для ударів по Чонгарському мосту, знищивши логістичну артерію РФ до Криму та створивши загрозу локдауну на півострові.

Про що йдеться у матеріалі:

На початку червня 2026 року Україна завдала одного з найболючіших ударів по російській військовій логістиці на півдні. Внаслідок серії атак було виведено з ладу Чонгарський міст — одну з ключових транспортних артерій, що з'єднує окупований Крим із тимчасово окупованими територіями Херсонської та Запорізької областей.

Главред зібрав головне, що варто знати про удари по Чонгарському мосту та наслідки його знищення.

Що відомо про удари по Чонгарському мосту – відео атак

У ніч на 7 червня Чонгарський міст, який з'єднує Херсонську область із тимчасово окупованим Кримом, був уражений українськими безпілотниками FP-2 та "Бегемот". Операцію провели підрозділи центру мультидоменних операцій "Фаланга" 1-го окремого штурмового полку та 475-го окремого штурмового полку Code 9.2. Про це 7 червня повідомила пресслужба 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла.

"Наші спеціалісти, аналітики побачили, що в основному противник, який стоїть перед нами, воює з нами на Гуляйпільському напрямку, відтуди йде логістика потоком. Тому було прийнято рішення нанести враження саме цьому мосту, який є єдиним шляхом для перевезення особового складу і боєприпасів, і палива", - повідомив командир 475-го окремого штурмового полку Code 9.2 з позивним "Флінт".

Дивіться відео ударів по Чонгарському мосту (18+! на відео присутня нецензурна лексика):

Командир 1-го окремого штурмового полку з позивним "Перун" повідомив, що удар по переправі в Чонгарі був завданий для того, щоб порушити маршрути постачання паливно-мастильних матеріалів для 37-ї мотострілецької бригади РФ.

Своєю чергою командир 475-го окремого штурмового полку Code 9.2 з позивним "Флінт" зазначив, що російські пабліки швидко оприлюднили наслідки атаки. За його словами, на мосту пробито бетонні плити, у яких утворилися отвори діаметром понад метр. Водночас ребра жорсткості конструкції не зазнали пошкоджень. Він також додав, що, маючи досвід інженера-будівельника, оцінює ремонт як надзвичайно складний, оскільки пошкоджені плити доведеться повністю замінювати, а це вимагатиме значного обсягу робіт.

"Ми знаємо з джерел, що противник дуже засмучений тим, що в нього вже не тільки нема чим підвозити особовий склад, А в них немає бензину зараз для заправки генераторів для позицій дронщиків їхнії. Тот удар по цьому мосту, по Джанкою, це точно тільки початок. Ви зараз побачите, що буде. Я просто пропоную всім купити попкорн і сісти дивитися, насолоджуватись. Це тільки початок", - повідомили військові.

Згодом у 1-му окремому штурмовому полку також підтвердили ураження мосту між Генічеськом і Арабатською стрілкою. Там зазначили, що раніше офіційно не повідомляли про цю операцію, однак інформація вже з'явилася у джерелах противника. За словами представників полку, цей удар також став результатом роботи центру мультидоменних операцій. Водночас вони зауважили, що наразі для російських військ ще залишається маршрут через Армянськ, додавши, що подальші результати операцій будуть оприлюднені згодом.

Який стан Чонгарського мосту

Як повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБОУ Андрій Коваленко, внаслідок українських атак міст, який з’єднював тимчасово окупований Крим з Херсонською областю повністю знищений.

"Чонгарський міст знищено, російська влада намагається замовчувати ситуацію в тимчасово окупованому Криму", - написав він у Telegram.

У цьому контексті варто зазначити, що Чонгарський міст є найкоротшим і найзручнішим маршрутом, який сполучає тимчасово окупований Крим із материковою частиною України. Саме через нього російські війська перекидали військову техніку, боєприпаси та інші вантажі на південний напрямок. Альтернативні шляхи через Армянськ і Перекоп залишаються довшими та менш зручними з логістичної точки зору.

Також слід враховувати, що українські Сили оборони встановили щільний вогневий контроль над одним із ключових логістичних маршрутів російських військ на півдні — ділянкою Мелітополь – Чонгар, якою окупанти забезпечують сполучення з тимчасово окупованим Кримом. Про це повідомив 3-й окремий полк спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго.

ЗСУ взяти під вогневий контроль логістику до Криму, відео:

За інформацією військових, оператори безпілотних літальних апаратів підрозділу забезпечили постійний повітряний контроль над цією ділянкою. Ударні дрони систематично уражають російську військову техніку та завдають ударів по логістичній інфраструктурі на маршруті Мелітополь – Чонгар.

"Внаслідок успішних дій наших підрозділів уже суттєво ускладнено логістику в частині постачання армії рф та пального на півострів", – повідомили в ССО.

Росія заборонила трафік сухопутним коридором до Криму

Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним "Мадяр" повідомив, що, за його інформацією, з 7 червня наказом командувача угруповання військ "Схід" було заборонено рух військового вантажного транспорту трасою Е58 (Р-280 так звана "Новоросія") на ділянці, яка проходить через тимчасово окуповані Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь і Сімферополь. За його словами, протягом попередніх двох тижнів вантажний трафік на цьому маршруті вже скоротився на 71%.

"Віднині - марші смерті логістики на Крим окупанту дозволені виключно манівцями. Офіційний розпис у власній безпорадності, прогин зараховано", - зазначив він у Telegram.

Бровді пояснив, що цьому передувала активна робота українських підрозділів безпілотних систем, армійської авіації, Національної гвардії, Сил спеціальних операцій, СБУ та інших складових Сил оборони, які завдали низки вогневих ударів у глибині окупованої території. За його даними, саме це призвело до різкого скорочення перевезень, а згодом — і до повної заборони руху військового вантажного транспорту цією трасою.

За наведеними ним даними, раніше загальний трафік на цій ділянці становив близько 11 тисяч транспортних засобів на добу, з яких приблизно 3,8 тисячі були вантажними. На початок червня загальний потік скоротився до 6,5 тисячі автомобілів на добу, а кількість вантажного транспорту — до 1,1 тисячі, що відповідає зниженню приблизно на 71%.

"Про тотальний вогневий контроль траси не йдеться. Обвал трафіку - не блокада. Але поточна дієта першого сухопутного коридору, як артерії життя для окупаційного угруповання є чутливою та дієвою. А далі буде далі", - зазначив він.

Також "Мадяр" заявив, що українські військові контролюють усі маршрути пересування противника та відстежують навіть можливі об'їзні шляхи.

До чого можуть призвести подальші удари по логістиці РФ

Аналітики американського Інституту вивчення війни зазначають, що з весни 2026 року Україна розширила кампанію ударів середньої дальності по ключових наземних логістичних маршрутах і залізничній інфраструктурі Росії на тимчасово окупованих територіях. На їхню думку, це вже порушує військову логістику окупаційних сил і ускладнює постачання російських підрозділів на передову. Експерти вважають, що цей ефект надалі посилюватиметься, якщо російська армія не знайде ефективних способів протидії.

"Україна, ймовірно, ще більше розширить та посилить свою кампанію ударів середньої дальності, що, ймовірно, матиме ланцюговий ефект на російські наступальні операції в найближчі місяці, особливо в міру того, як зусилля України щодо формування поля бою набуватимуть більшої зрілості", - йдеться у звіті.

Які дві больові точки у Криму є в РФ

Військовий експерт, керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук заявив, що російська логістика між окупованим Кримом і півднем України має два ключові вразливі напрямки — Чонгар і Перекоп. За його словами, після ударів Сил оборони України по Чонгарському мосту російські війська змушені переорієнтовувати транспортні потоки через Перекоп.

Експерт в ефірі Еспресо пояснив, що основною логістичною артерією, яка з'єднує Крим із територією Росії та півднем України, залишається Керченський міст, який забезпечує як автомобільне, так і залізничне сполучення. До логістичної системи також входила поромна переправа між портами "Крим" і "Кавказ", а військові вантажі додатково перевозилися десантними кораблями та допоміжними суднами Чорноморського флоту РФ між Темрюком, Новоросійськом, Феодосією та Севастополем. Водночас, за оцінкою Лакійчука, ця логістична артерія зараз суттєво ослаблена.

Він також нагадав, що Керченська поромна переправа та залізничне сполучення фактично виведені з ладу, тому наразі функціонує лише автомобільний рух Керченським мостом.

"А після однієї з операцій СБУ було заборонено росіянам через цей міст перевозити вибухонебезпечні та пожежонебезпечні вантажі. Постачання морем теж ускладнено, бо там діють наші морські дрони", - зазначив він.

Павло Лакійчук зазначив, що другою ключовою логістичною артерією Росії, яка мала дублювати трасу "Таврида", є маршрут "Новоросія". Йдеться про автомобільне та залізничне сполучення в обхід Азовського моря через Таганрог, Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь із виходом до Чонгара, Перекопа та Джанкоя. За його словами, протягом останнього місяця цей маршрут перебуває під щільним вогневим контролем Сил оборони України, що суттєво обмежило його використання.

Експерт пояснив, що обидві головні логістичні артерії фактично сходяться в районі Джанкоя, який є ключовим вузлом для перекидання вантажів як із Криму на південь України, так і у зворотному напрямку.

"Тобто це серце цих артерій, і є дві больові точки - Чонгар і Перекоп: два вузьких містки, які з'єднують оці два логістичних маршрути. Чонгар перебили, про що і Сальдо сказав. Нагадаю, у 2023 році ми завдавали удари по Чонгару, який теоретично відновити можна, але на це потрібен час. Проте все одно весь трафік зміщується на Перекопський напрямок - на Чаплинку та Перекоп. Якщо і тут переб'ємо, то варіантів у них не дуже багато", - робить висновок він.

За оцінкою Лакійчука, проблеми з логістикою вже впливають не лише на постачання пального, а й продовольства як для військових, так і для цивільного населення. Він зазначив, що російські підрозділи на Оріхівському напрямку та в Херсонській області вже відчувають дефіцит боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів, через що темпи їхніх дій на окремих ділянках фронту сповільнюються. Підсумовуючи, експерт нагадав вислів американського генерала Джона Першинга про те, що тактика допомагає виграти бій, тоді як результат битви визначає логістика.

Якою новою зброєю атакували міст в Чонгарі

За інформацією видання Мілітарний, удару по Чонгарському мосту було завдано із застосуванням українських дронів-камікадзе FP-2 та "Бегемот", які використали підрозділи центру мультидоменних операцій "Фаланга" 1-го окремого штурмового полку та 475-го окремого штурмового полку CODE 9.2.

Ця операція стала першим відомим бойовим застосуванням безпілотника "Бегемот", який уперше представили наприкінці травня. Дрон належить до класу middle strike і призначений для ураження цілей на ближніх і середніх дистанціях, маючи радіус дії до 300 кілометрів. Водночас кількість безпілотників, використаних під час атаки на міст, не розголошується.

Як зазначає військовий аналітик Олексій Гетьман, дрон "Бегемот", який застосували для удару по Чонгарському мосту, має комбіновану бойову частину. За його словами, вона поєднує 40 кілограмів осколково-фугасного заряду та ще 30 кілограмів термобаричного, що значно підсилює його уражаючу дію.

"Термобарична, ми розуміємо, що це за вибухова речовина. Спочатку розповсюджується певний газ, а потім він підпалюється. Тобто заховатися вкрай важко. Газ розповсюджується, заходить у щілини, в укриття і потім вже підривається і випалюється. Це перша дія. Випалили повітря, і там немає вже кисню, зменшується тиск, і йде потім баричний удар. Природа намагається вирівняти тиск, цей тиск впав, бо поза межами цього вибуху тиск більший. І йде умовна вибухова хвиля всередину і додає ушкоджень тому особовому складу, який там знаходиться і техніці", — сказав він в ефірі Radio NV.

За словами Олексія Гетьмана, осколкова частина бойової частини призначена для ураження живої сили противника, а комбіноване оснащення дрона "Бегемот" розроблене для досягнення максимальної ефективності під час ураження цілей. На його думку, таке поєднання є вдалим і створює для російських військ додаткові труднощі.

Водночас аналітик зазначив, що повністю зруйнувати міст надзвичайно складно. За його словами, для обвалення конструкції необхідно вразити й знищити її опору, що є непростим завданням. Він пояснив, що найефективнішими способами руйнування мостів залишаються диверсійні операції або потужні ракетні удари, спрямовані саме по опорах.

Криму загрожує транспортний локдаун

Військовий експерт і колишній речник Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов в ефірі Київ24 заявив, що удари українських військових по мосту поблизу тимчасово окупованого Чонгара в Херсонській області можуть наблизити транспортний колапс для логістики російських військ у Криму.

За його словами, Чонгарський міст є одним із ключових логістичних маршрутів, якими окупаційні сили забезпечували перевезення військових вантажів. Системне ураження таких об'єктів поступово обмежує можливості противника та створює передумови для серйозних логістичних проблем.

Експерт також нагадав про знищення трьох залізничних поромів, які Росія використовувала для переправлення військових вантажів через Керченську протоку, а також про регулярні удари по Кримському мосту, що додатково ускладнюють постачання.

"До речі, буквально днями з'явилася інформація, що ми знов таки вчинили таку спробу. На превеликий жаль, російська ППО знищила нашу ракету класу "Нептун". Але знову ж таки, цього разу не вийшло, а можливо наступного разу обов'язково вийде і ураження для цієї інфраструктурної одиниці можуть бути критичними. В будь-якому разі діяльність української армії спрямована на створення транспортного колапсу такого собі транспортного локдауну, вона дається в знаки, я певен в тому, що ми маємо ресурси для того, щоб масштабувати цю діяльність", - скаазв він.

Селезньов наголосив, що успішне ураження таких цілей залежить не лише від наявності дронів чи ракет, а й від якісної розвідувальної інформації, яку збирають українські партизани та розвідники на тимчасово окупованих територіях. На його думку, розширення такої діяльності дозволить і надалі позбавляти російські війська можливості безперешкодно діяти на захоплених територіях.

Як вдалось зірвати плани ворога

Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук повідомив, що після першого удару по Чонгарському мосту окупаційні війська організували реверсний рух. Переправою могли користуватися лише транспортні засоби масою до 3,5 тонни, тобто переважно легкові автомобілі, а не вантажівки. Це суттєво обмежувало перевезення пального, хоча російські військові намагалися доставляти його навіть у каністрах.

За його словами, Херсонщина та окупований Крим є важливими джерелами забезпечення російських військ, які діють на Запорізькому, Херсонському та Придніпровському напрямках, тому порушення їхньої логістики є одним із ключових завдань.

Братчук також зазначив, що другий удар виявився ще ефективнішим і був спрямований по сполученню між Генічеськом та Арабатською стрілкою. Він пояснив, що російські війська використовували бази відпочинку на Арабатській стрілці для розміщення особового складу та зберігання безпілотників, які застосовувалися для атак на Херсон і Миколаїв. Саме тому ураження цієї транспортної інфраструктури має важливе значення для ослаблення логістики окупаційних сил.

"Чонгар перекривають, тобто руху не буде. Які є далі варіанти? Перше – це село Перекоп, хоча так логістичне плече збільшується приблизно на 120-130 кілометрів. В умовах сучасної технологічної війни для росіян це є величезною проблемою, бо українські дрони не сплять", – вказав він.

Водночас Братчук наголосив, що хоча російська сторона заявляє про наявність альтернативних шляхів до Криму, українські військові добре обізнані з цими маршрутами. За його оцінкою, попри спроби противника налагодити постачання, логістичні труднощі для російських військ лише посилюватимуться і з часом можуть перерости у серйозну проблему для забезпечення фронту.

Вам також може бути цікаво: