Згода на фото стане важливішою: в Україні готують нові правила захисту даних

Україна має змінити законодавство у сфері захисту персональних даних людей

Однією з вимог ЄС є посилений контроль захисту персональних прав та зйомки людей, а також створення незалежного органу контролю. В Омбудсмана фіксували за останні два роки стрімке збільшення звернень щодо прав на приватність. Про це сказала представниця Омбудсмана з інформаційних прав Юлія Деркаченко на конференції "Правозахисні діалоги", пише ZMINA.

Серед змін пропонують більш жорстке регулювання фото- і відеозйомки, якщо на кадрах є люди. Вони повинні знати про зйомку, а для поширення контенту автор матиме отримувати згоду. Люди зможуть відмовляти в публікації та вимагати видалення своїх персональних даних. Схожі норми в Україні вже діють.

Також посилюються вимоги до компаній і держорганів щодо захисту даних і повідомлення про джерела.

За словами пані Юлії, у Верховній Раді вже зареєстровані законопроєкти про захист публічних даних та про створення Національної комісії у сфері захисту персональних даних і доступу до публічної інформації. Згідно з дорожньою картою вступу України до ЄС, реформа захисту персональних даних має запрацювати до кінця 2026 року.

Як закон зараз працює стаття 307 Цивільного кодексу України?

Право на збирання, поширення та обробку інформації гарантоване статтею 34 Конституції України. Але його дещо обмежує Цивільний кодекс, якщо це необхідно для захисту прав інших осіб та недопущення порушень громадських, політичних, економічних, соціальних, духовних, екологічних та інших прав, свободи і законних інтересів людей та юридичних осіб.

Цивільний кодекс містить статтю 307, яка передбачає, що :

• фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру, то поширення контенту з зображенням людей допускаються;
• фізична особа може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою;
• знімання фізичної особи, в тому числі таємне, без згоди, може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

У коментарі 24 Каналу заслужений юрист України, керівний партнер Адвокатського обʼєднання Doctor Law Катерина Чехунова розповіла, що журналістам, які працюють у медіа, надається право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом. Тобто медійники мають право проводити зйомку згідно з редакційним завданням. Водночас такі права журналістів не є абсолютним і обмежуються правами людини на приватність, честь, гідність і захист персональних даних.

Варто зауважити, що стаття 42 Закону "Про медіа" забороняє журналістам та суб'єктам у сфері медіа оприлюднювати без письмової згоди хоча б одного з батьків або інших законних представників дитини фото дитини, яка зазнала фізичного чи сексуального насилля, а також розголошувати будь-яку інформацію, яка може сприяти ідентифікації дитини, залученої до кримінального провадження або щодо якої є інформація про вчинення нею правопорушення, чи стосується факту самогубства дитини з ідентифікацією її особи.

За словами адвоката, блогери та власники телеграм-каналів не мають статусу журналістів у розумінні Закону, тож не користуються спеціальними журналістськими привілеями.

Відповідно, на них повною мірою поширюються загальні норми цивільного законодавства щодо захисту зображення фізичної особи. Зокрема, згідно зі статтями 307 – 308 ЦК України, фотографування, відеозйомка фізичної особи, а також публікація її зображення допускаються лише за її згодою. Без такої згоди поширення зображення є правомірним лише у випадках, визначених законом,
– пояснила Катерина Чехунова.

Публікування контенту за участі людей у таких випадках дозволяється, якщо особа чітко висловила свою згоду на фотографування. Також експертка зауважила, що правомірним є проведення зйомки в публічному місці, якщо не було застережень людини щодо цього.

Також порушення прав не буде, якщо особа є публічною, наприклад, політиком чи державним службовцем, а контент пов'язаний з виконанням нею службових повноважень.

Дозволяється знімання та поширення контенту, якщо він використовується в інтересах національної безпеки, суспільного порядку або захисту прав і свобод інших осіб, але за умови, що таке використання пропорційне меті та не порушує гідності особи. За словами Катерина Чехунової, блогери та інші люди мають право знімати та поширювати контент, якщо він становить предмет суспільного інтересу й громадськість має право знати таку інформацію.

Що належить до чутливої інформації?

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець нагадав, що чутлива інформація про людину перебуває під особливим захистом закону. До таких даних належать відомості про здоров'я, біометричні дані, місце проживання, сімейний стан, релігійні переконання та інша інформація приватного характеру. Якщо персональні дані людини незаконно поширили або використали без її згоди, громадянин може звернутися зі скаргою до Офісу омбудсмана.

За словами Лубінця, такі звернення розглядаються в межах повноважень щодо захисту права на приватність та персональних даних. Також українці мають право вимагати видалення або виправлення недостовірної інформації про себе.