Чому Україна може забуксувати в переговорах про вступ до ЄС і як цього уникнути

Українські переговори про вступ до ЄС поступово переходять до стадії виконання зобов'язань, взятих на себе в рамках переговорного процесу.

Одним із важливих етапів на цій стадії переговорів є досягнення Україною проміжних цільових індикаторів (interim benchmarks), яких можна досягти проведенням низки реформ у ключових сферах верховенства права, правосуддя і правопорядку.

Ці індикатори були сформульовані Європейським Союзом у главах 23 "Судова влада та основоположні права" і 24 "Правосуддя, свобода та безпека" кластеру "Основи".

Про те, що треба зробити, що може зупинити реформи і хто може допомогти в реалізації цих процесів, читайте в статті Вікторії Мельник та Любові Акуленко Перегнати Албанію.

Як Україна має виконувати найважливіші "бенчмарки" у переговорах з ЄС.

Далі – стислий її виклад.

Поки Україна не виконає проміжні цільові індикатори у главах 23 і 24, не може бути тимчасово закрита жодна інша глава переговорів з ЄС.

Іншими словами, це та частина переговорів, без якої процес не зможе перейти до фази завершення навіть за іншими розділами.

Для багатьох держав-членів ЄС, навіть дуже прихильних до України, прогрес у сфері верховенства права залишається принциповою умовою.

З одного боку, це пов’язано з попереднім досвідом розширення, коли окремі нові члени Євросоюзу протягом років після вступу не могли повноцінно завершити реформи у сфері верховенства права.

Наприклад, Чорногорія отримала від ЄС проміжні індикатори у 2013 році, країні знадобилося понад десять років – до червня 2024 року – для отримання позитивного висновку Єврокомісії по IBAR.

Причини цього були різні: недостатня політична воля, зміни урядів і переговорних команд, слабкість інституцій, а також те, що самі індикатори часто були сформульовані ЄС неконкретно, загальним чином.

З іншого боку, це пов’язано з тим, що Україна має переконливо довести реальність змін у сферах правопорядку і правосуддя.

Європейським політикам потрібні переконливі аргументи для своїх виборців і колег.

Україні краще рівнятися, звісно, не на Чорногорію, а на Албанію, яка у жовтні 2024 року відкрила кластер "Основи", а у травні 2026 року Рада ЄС підтвердила, що країна загалом виконала проміжні індикатори за цим кластером.

Тобто, країна пройшла цей шлях не за десять років, а менш ніж за два.

Для того, щоб повторити албанський сценарій Український центр європейської політики разом із партнерами підготував дослідження про те, як Україна має виконувати проміжні цільові індикатори у главах 23 і 24.

Його мета – перевести індикатори, визначені Європейською Комісією, у максимально практичний імплементаційний план.

Виконання проміжних індикаторів має бути підтверджене окремим звітом Європейської Комісії – Interim Benchmark Assessment Report (IBAR).

На основі цього держави-члени ЄС ухвалюватимуть принципове політичне рішення про подальший рух країни в переговорах.

Країна-кандидат має не лише зробити відповідні акти ЄС частиною свого законодавства, а й застосовувати ці норми в роботі чинних владних інституцій, або навіть створювати нові.

Мета таких реформ – показати, що зміни у сфері верховенства права, боротьби з корупцією, прав людини, безпеки та управління кордонами є не лише ухваленими "на папері", а реальними, стійкими і здатними змінити роботу держави.

Україні необхідно виконати заходи в рамках судової реформи, в антикорупційній сфері, у сфері основоположних прав людини, у сфері міграції, у реформі органів правопорядку.

Деталі щодо цього – в повній версії статті.

Уже тепер очевидно, що виконання проміжних цільових індикаторів може зіткнутися з низкою ризиків, здатних уповільнити або навіть заблокувати прогрес.

Окрема роль у виконанні проміжних індикаторів належить Верховній Раді.

Усі напрями потребуватимуть суттєвої законодавчої роботи.

Докладніше – в матеріалі Вікторії Мельник та Любові Акуленко Перегнати Албанію.

Як Україна має виконувати найважливіші "бенчмарки" у переговорах з ЄС.